Блокування кордону та вибори в Європарламент: чи готові поляки йти на компроміс з Україною

9 квітня 2024, 07:00
Читать новость на русском

.

Польські фермери продовжують блокувати спільний кордон і далі не збираються пропускати українське зерно та іншу агропродукцію. Водночас український та польський уряди продовжують шукати компроміс, що задовільнив би обидві сторони. Уперше до перемовин долучили українських і польських агровиробників.

Про те, що пропонує Польща, до чого тут вибори до Європарламенту та компроміс від України – розповідає кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі.

До теми Блокада кордону: як НБУ оцінив втрати імпортерів

Польський уряд пропонує Україні "самообмежитись": що це означає

У межах міжурядових консультацій на рівні прем'єрів, тривали переговори й міністрів сільського господарства України та Польщі, а також їхніх заступників та представників агроспільнот обох країн. Саме Україна запропонувала долучити представників фермерства до перемовин.

Олег Хоменко, гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу, брав безпосередню участь у переговорах. У коментарі 24 Каналу він поділився, що ця зустріч мала відбутися вже давно.

 

Олег Хоменко

гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу

Це одна з перемог, оскільки ми, нарешті, почали аргументовано розмовляти. Нарешті з’явився майданчик для перемовин не тільки міжурядових, а й між профільними асоціаціями, тобто безпосередньо між виробниками.

Тепер такі зустрічі будуть відбуватися щомісячно серед представників різних секторів. Обидві сторони будуть обговорювати різні види продукції, яку Україна продає на європейські ринки: ягоди, мед, цукор, соки.

Головним питанням зустрічі став експорт українських зернових товарів через Польщу на європейський ринок. Олег Хоменко розповідає, що Україна пропонувала ввести режим ліцензування експорту на двосторонньому рівні. Такий механізм дозволив би моніторити обсяг продукції, що її продають українські компанії. Нині така схема вже ефективно діє як із Румунією, так і з Болгарією. Однак наразі ця модель стала неприйнятною для польської сторони.

"Вони вирішили, що Україна має самостійно самообмежитися. Тут не доводиться говорити про справедливу позицію, тому що, коли поляки офіційно запровадять обмеження на українську продукцію, то вони автоматично підпадають під санкції з боку Євросоюзу. Тому вони (поляки – 24 Канал) звертаються до нас, аби ми офіційно підписали певні документи та обмежили українську продукцію", – пояснив гендиректор УКАБу.

Таку позицію займає польський уряд у той час, коли Україна навіть не говорить про продаж своєї продукції на території Польщі, а лише про транзит. За словами Хоменка, польські фермери аргументують протести на кордонах тим, що після транзиту через Польщу до Німеччини Україна все одно повертає своє зерно на польський ринок.

Зі свого боку українська сторона не готова підписати договори про самообмеження, у той час коли  польські фермери фактично не блокують транзит російської та білоруської продукції.

Зазначимо, що блокування кордону з Україною є порушенням договору про вільну торгівлю та зобов’язання щодо економічного безвізу. Водночас блокування транзиту товарів із Росії – також порушення, оскільки Євросоюз не запровадив відповідне обмеження на рівні євроблоку.

 

 

Олег Хоменко

гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу

Але ж моральні принципи мають бути. Однією рукою Польща допомагає Україні, а іншою рукою допомагає роботі російських фермерів, підтримуючи їх і забезпечуючи їм валютну виручку.

Позиція польських фермерів впливає на рішення всередині ЄС

Позиція польських виробників не лише обмежує можливість транзиту української агропродукції через територію Польщі, але й створює додаткові перешкоди щодо безмитної торгівлі з ЄС. Зокрема, через позицію польських фермерів посли ЄС погодилися розширити список так званих чутливих товарів із України та обмежити їхній експорт на середньому рівні другої половини 2021 та 2023 років.

Олег Хоменко вважає, що, попри приріст українських товарів на європейському ринку, суттєвого впливу немає.

Якщо ми говоримо про яйце, то за розрахунками на одного жителя Європейського Союзу там припадає лише 2 яйця в рік. Якщо ми говоримо про м'ясо курки, то це по 4 бокси по 6 нагетсів на рік, і цей список можна продовжувати,
– зазначив експерт.

Те ж саме відбувається і з цукром.

  • Гендиректор УКАБу наголошує, що цукор зріс у вартості на світових ринках та, зокрема, в Польщі.
  • Крім того, країни ЄС продовжують закуповувати цукор в третіх країнах, наприклад в Бразилії, аби заповнити внутрішній дефіцит.

Олег Хоменко каже, що це питання до фермерів та виробників – наскільки вони готові конкурувати на вільному ринку ЄС.

Утім, аби обмеження на "чутливі товари" набрали чинності, їх має погодити ще й Європарламент. В ЄП досі немає єдиної позиції щодо обмежень, найбільші групи – ЄНП та соціал-демократи – готові посилити обмеження, попри свою проукраїнську позицію. Водночас Renew Europe та "Зелені" закликають дотримуватися початкового компромісу.

Зазначимо, що напередодні виборів фермерів по всій Європі активно почали підтримувати навіть проукраїнські політичні партії. Раніше євродепутати, які закликали до безперервної підтримки Києва, зараз виступають на боці фермерів і просять обмежити експорт певних українських товарів.

Один із високопоставлених дипломатів, який ознайомлений з перебігом перемовин всередині ЄС, розповів 24 Каналу, що "ніхто не очікував, що фермери так швидко доб'ються свого й отримають стільки поступок".

Крім того, наразі в Європарламенті немає чіткості, як саме голосуватимуть за продовження лібералізаційної торгівлі з Україною. Інший дипломат, ознайомлений із процесом переговорів в політичних групах, пояснює, що напередодні виборів євродепутати голосують, попри позицію партії, ґрунтуючись на закликах власних громадян. У такий спосіб вони хочуть охопити більший електорат у червні на виборах у Європарламент.

Важливе для розуміння! Для України вибори до Європарламенту важливі, оскільки після голосування буде сформована більшість – і вже від голосів європейців, зокрема й фермерів, залежить чи буде вона проукраїнська.

Наразі й радикальні партії, і проєвропейські партії намагаються догодити цій частині електорату, аби вже на початку червня отримати їхні голосили.

Олег Хоменко зазначає, що наразі Україна входить в турбулентний час через вибори, й спрогнозувати, якими будуть подальші дії Європи, наразі доволі складно.

Дивна поведінка польського заступника міністра

Відразу після переговорів у ЗМ почалися з’являтися повідомлення про "дивну поведінку" польського заступника міністра сільського господарства Польщі Міхала Колодзейчака. Зокрема, в мережі опублікували знімок, де Колодзейчак розтягнувся на кріслі під час виступу української сторони.

Колодзейчак є засновником агросоціалистичного руху AGROunia, що критикує політику щодо стану сільського господарства в Польщі та організовує аграрні протести й інформаційні кампанії.

Олег Хоменко, який був присутній в залі переговорів, каже, що під час виступу українського міністра Колодзейчак міг показово займатися власними справами, демонструючи відсутність зацікавленості. Нетипову поведінку Хоменко пов'язує з тим, що Колодзейчак ще, певно, не перелаштувався з лобіювання інтересів польських фермерів на виконання функції держслужбовця

Польський посадовець відреагував на публікації в ЗМІ й назвав це спробою дискредитації.

"Вочевидь, українцям не сподобалося, як добре я був підготовлений до перемовин із ними. Під час багатогодинної зустрічі я використовував змістовні аргументи та нагадував їхні попередні заяви, від яких вони зараз намагаються відмежуватися, і це викликало роздратування. Зустріч була довгою, ми всі були втомлені, усі ми просто люди", – сказав Міхал Колодзейчак.

Утім, Олег Хоменко розповів, що нових аргументів від польської сторони він не почув, і більшість доказів – це були статті зі ЗМІ.

Перемовини продовжуються: чи готова Україна на компроміс

Тим часом перемовини між польськими та українськими виробниками продовжуються. Минулого тижня в литовському Сеймі за участі представників парламентів, урядів та галузевих асоціацій відбулися тристоронні переговори Литва – Україна – Польща.

Представники агробізнесу продовжили діалог, розпочатий минулого тижня у Варшаві, та намагаються дійти до політичного консенсусу. Директорка ГС "Всеукраїнський аграрний форум" Марія Дідух повідомила, що вдалося дійти згоди у трьох пунктах:

  • Необхідність заборони імпорту до країн ЄС товарів із Росії та Білорусі.
  • Необхідність заборони транзиту російських та білоруських товарів територією країн ЄС.
  • Проведення інтервенційних закупівель Європейською Комісією надлишків продукції на ринку, що сприятиме стабілізації ринкових цін.

Після двостороннього засідання Олег Хоменко закликав, аби переговори між польською та українською стороною проводились на рівні тріалогу за участі ще однієї країни, яка могла б їх розсудити. Він наголосив, що початок переговорів – це вже прогрес у розв'язанні проблеми.

Нам потрібно й надалі спілкуватися, тому що тільки в діалозі ми знайдемо розв'язання цієї проблеми, а вона вже насправді дуже загрозлива,
– розповів Хоменко.

На питання на який компроміс готова піти Україна з поляками, Олег Хоменко вважає, що наразі важко щось прогнозувати. На його думку, Україна, можливо, змогла б забезпечити компромісний варіант короткострокового ліцензування.

"Він може бути протягнутий на окремий період в часі. Також можуть бути запроваджені якісь компенсаційні механізми, але щось має бути таке, що влаштує саме поляків", – сказав Хоменко.