Чому нерівність доходів небезпечна для світової економіки: результати досліджень

18 квітня 2018, 18:26
Читать новость на русском

Проблема нерівності доходів у різних країнах світу посилюється, як і збільшується прірва між багатим і бідним населенням. Економісти б'ють на сполох щодо негативних наслідків цього процесу для світової економіки.

Міжнародний валютний фонд та Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) спробували проаналізувати причини виникнення відмінностей у розмірах статків та їхній вплив на економічну ситуацію. Щоправда, зазначає DW, результати аналізу обґрунтовані не економічно, а політично.

Читайте також: Рівень бідності серед працюючих українців різко знизився, – Мінсоцполітики

Так, автори дослідження ОЕСР вивели таку закономірність: "якщо нерівність у доходах збільшується, рівень економічного зростання знижується". У висновку дослідження МВФ висловлюється схожа думка: "Якщо частка 20% найбагатших у сукупних доходах збільшується, у середньостроковій перспективі економічне зростання сповільнюється".

Дослідники ОЕСР підрахували, що збиток від зростання прірви між багатими і бідними для економічного добробуту країн спільноти протягом останніх 25 років становив 8,5 відсотка ВВП. Для ФРН, за даними Німецького інституту економічних досліджень у Берліні (DIW), це означало втрату 40 мільярдів євро на рік,
йдеться у публікації.

Однак міжнародні експерти розкритикували методологію і дані, зібрані під час досліджень ОЕСР та МВФ. Водночас деякі тези у фахівців сумнівів все ж не викликали.

Наприклад, сім'ї з низьким рівнем доходу менше грошей інвестують в освіту, тому в них іще менше шансів на ринку праці, який потребує кваліфікованих працівників. Не можна спростувати і той факт, що нерівність у більшості країн дійсно зросла. МВФ називає це "одним із найбільших викликів нашого часу". За даними ОЕСР, у 35 державах, які є її членам, розрив між багатими та бідними є "найбільшим за останні 30 років".

Тим часом у доповіді World Inequality Report-2018 вказується на подібність тенденції у всьому світі. Зокрема, автори цього дослідження зауважують, що "нерівність у доходах збільшилася за останні десятиліття практично у всіх регіонах світу. Вона залишається без змін лише там, де різниця у доходах і без того "надзвичайно велика", на Близькому Сході, в Африці на південь від Сахари та Бразилії".


Найбільші диспропорції між багатими та бідними – на Ближньому Сході

Читайте також: Бідність наше все: чи справді економіка України росте

Проте, як розповідає Гольґер Штіхнот, керівник дослідницької групи міжнародного аналізу перерозподілу доходу Центру європейських економічних досліджень (ZEW) у Маннгаймі, наявні ознаки і зменшення глобальної нерівності

У глобальному плані країни, які раніше були дуже бідні, покращили свої позиції за останні 30 років. Виграли від цього тренду дуже багаті, а також середній клас у Китаї та інших азіатських країнах,
– пояснює Штіхнот.

Хоча в Китаї та Індії прірва між багатими та бідними є величезною, розрив за рівнем доходів цих країн у порівнянні зі США чи Європою все ж знизився, продовжує аналітик. Водночас зменшення глобальної нерівності – "дуже слабка втіха для тих, кому нічого з цього не перепаде", акцентує Штіхнот.

"Це стосується людей із низьким і середнім рівнем заробітку в Європі та США. В глобальному сенсі вони, може, й багаті, але їхні доходи ледве зросли або взагалі не змінилися", наголошує World Inequality Report.

Зменшення нерівностей у світовому масштабі і водночас зростання нерівності всередині окремих країн є одним із можливих пояснень появи популізму, націоналізму та протекціонізму.

Громадяни можуть втратити довіру до інституцій, що підриває згуртованість суспільства та віру в майбутнє,
застерігають дослідники МВФ.

Читайте також: Українці оптимістично налаштовані щодо економіки, попри корупцію – опитування

Залишається відкритим питання про те, чи зможуть уряди країн протистояти цим тенденціям, оскільки часто в державному бюджеті елементарно не вистачає коштів. "Країни стали багатшими, але уряди, навпаки, збідніли", робить висновок World Inequality Report, пояснюючи, що такий стан речей обмежує можливості держав у боротьбі з економічною нерівністю.