Економічне диво Гончарука: чи заклали обіцяний розвиток в Програму дій уряду?

Ліквідація збиткових підприємств, цифровізація державних послуг, гроші на оборону, нова гуманітарна політика – ця Програма, яку прем’єр презентував 30 вересня, є першим комплексним документом нової влади. У ньому коротко прописані пріоритети кожного з міністерств і таким чином сформовані основні напрями державної політики на наступні 5 років.

Читайте також: Уряду Гончарука – місяць: що напрацювали міністри

Чого ж чекати від нової влади? Швидких і кардинальних змін і економічного дива – чи повільного руху вперед, який, можливо, колись дасть якийсь результат?

По-перше, презентований документ – це дійсно лише програма, а не предметний план. По своїй суті він реально більше схожий на розширену перевиборчу програму. Без чітких дат і інструментів. Дедлайн лише один: кожна з обіцянок – саме так їх можна назвати натепер – має бути реалізована протягом 5 років. Є спроби сформулювати чіткі цілі, до яких хотілося б прийти за цих 5 років. Наприклад, за цей час ВВП має зрости на 40%. Або 24.000 км доріг державного значення мають бути "приведені у прийнятний експлуатаційний стан".

Також цікаво: Це не сприйме населення, – Арахамія про те, чому Гончарук може втратити популярність

Проте з цього документу все ще незрозуміло, за рахунок яких ресурсів і прихованих резервів все це буде зроблено.

Справа в тому, що державний бюджет – це план доходів і витрат. І коли у Програмі задекларовані реформи, треба розуміти, що це – витрати. Більше реформ – більше витрат. А якщо ми збільшуємо витрати – треба збільшити і дохідну частину бюджету. А основним наповнювачем бюджету є платник податків. Тобто без суттєвого зростання економіки – очікувати збільшення доходів бюджету нереально.

Що ж пропонує зробити уряд для прискорення зростання економіки?

Зняття мораторію на продаж землі

За планом ринок землі має запрацювати за рік. Новий ринок, за прогнозами аналітиків, може дати Україні до 2 млрд доларів. Це за нинішнім курсом 50 млрд гривень, тобто приблизно 2% ВВП. Очевидно, що це не ті гроші, які зможуть кардинально змінити ситуацію. До того ж відкриття ринку сільськогосподарської землі – це, скоріше, довгостроковий план. Ціна землі буде зростати лише з часом, власники використовуватимуть її більш ефективно, земля стане предметом гарантій під позики. Усе це в перспективі 10-20 років може дати позитивні результати.

Актуально: Законопроєкт про продаж землі: що Раді запропонував уряд

Продаж землі – це довгострокова перспектива / 24 канал

Знову приватизація

У новому міністерстві економіки знову є розуміння, що приватний власник ефективніший за державу. І це справді так, адже приватний власник не вкладатиме гроші туди, де не заробить ще більше грошей (а, значить, не отримає більше прибутків – і не сплатить більше податків). Тож новий уряд (як, власне, і його попередники), знову обіцяє приватизацію. А ті підприємства, які все ж таки залишаться у державній власності, хочуть корпоратизувати – тобто продати половину акцій в приватні руки, лишивши державі контрольну акцію – і таким чином зробити їх ефективними і прибутковими. Це теж може дати результат, але і тут його можна буде відчути тільки за кілька років. Адже головне джерело доходів тут – не продаж самого підприємства, а податки з його діяльності в майбутньому.

Важливо: Рада дозволила приватизувати низку державних об’єктів: що під забороною

Війна з монополіями

Уряд обіцяє боротися з монополіями. Цей крок сприятиме появі конкуренції і розвитку ринків і теж може дати збільшення ВВП, але і це – лише у довгостроковій перспективі. По-перше, монополісти точно будуть пручатися. По-друге, навіть коли їх змусять розпродати надмірно сконцентровані у їх руках активи, нові підприємства почнуть працювати і приносити гроші не миттєво. На це теж потрібен час.

Доступ до дешевих грошей

Якщо простою мовою, то кредити для бізнесу повинні стати дешевшими. Позика має коштувати не 20%, а, умовно, 8%. Наразі мова йде тільки про кредити для купівлі землі. Хоча саме зменшення ставки могло б стати потужним локомотивом для розвитку економіки. Працює це просто: підприємець може взяти дешевий кредит, виробити більше товарів або послуг, для цього найняти більше працівників, у підсумку більше заробити і більше заплатити податків. Проте процентна ставка, справді, не входить в компетенцію уряду – цим відає Нацбанк. А він, нагадаю, тримає процентну ставку високою, щоб стримувати інфляцію. Тож цей механізм наразі видається недоступним.

Менше податків

Зменшення податків – це хороший інструмент для стимулювання економіки. Якщо у підприємців менше забирають грошей у формі податків, вони можуть більше вкласти у виробництво, а далі як завжди: більше заробити, більше найняти робітників. Але починається ця схема саме зі зниження податків. А значить – зі зменшення надходжень до бюджету. Тож цей інструмент, який розглядає уряд, йде в розріз з його нагальною проблемою – збільшенням бюджету.

Читайте також: Законопроєкт 1210 спричинить тотальне закриття бізнесу до кінця року, – Южаніна

Розвиток інфраструктури

Кабмін обіцяє розвивати морські і річкові порти, щонайменше візьмуться за 15. Відновлення аеропортів. Будівництво нових і оновлення старих доріг. Реформу залізниці. Це давно відома формула розвитку: розвинена транспортна інфраструктура гарантує розвиток економіки. Але тут є один нюанс – це дуже дорого. У Програмі дій уряду пропонується залучення приватних інвестицій у будівництво доріг, портів, демонополізація залізниці. Це, звісно, допоможе, але навряд чи прокриє усі витрати. Тож інфраструктурні проекти – це ще одна довга пісня, яка, безумовно, правильна, але результати принесе нескоро.

Залізницю обіцяють реформувати / 24 канал

Захист інвестицій

Мін'юст обіцяє захистити українців та іноземних інвесторів від шахрайства і махінацій. Це дасть результат – перш за все, захистить від рейдерства, а, значить, гарантуватиме потенційним іноземним інвесторам захист їх грошей. Але і тут збільшення бюджетних надходжень можна буде помітити нескоро.

І так майже у кожному пункті урядової Програми дій: все звучить правильно і красиво, але результат дасть нескоро і тільки за умови ідеальної реалізації реформ.

А гроші потрібні вже зараз – на реформи у тих галузях, які грошей не приносять: освіта, медицина, оборона, гуманітарна політика. А там багато хороших ідей: розвиток мережі медичних закладів. Актуалізація системи державної освіти – дошкільної, шкільної, професійної та вищої. Міністр соціальної політики хоче будувати музеї та розвивати соціокультурну інфраструктуру у громадах. Міністр оборони хоче нову техніку для війська… Ініціативи, безперечно, правильні, але коштують вони сотні мільярдів гривень, яких немає.

Де планують брати кошти?

Продовжувати позичати. Якщо коротко, ті кредити, які вже висять на нас, планують повертати, а залучати – більш дешеві. Також розраховують на безповоротну допомогу західних партнерів. Але позичаємо ми, як відомо, на час і чужі гроші, а віддаємо – назавжди і свої. І український уряд добре про це знає.

Якщо ж надходження в бюджет не збільшуються, а додаткові витрати з’являються – значить, треба різати вже існуючі державні програми. І тут одразу декілька напрямів пропонує уряд. Перший – ліквідація збиткових державних підприємств. Менше непрацюючих заводів – менше витрат у пустоту. Друге – та сама діджиталізація. Вона призведе до суттєвого зменшення апарату держслужбовців – замість людей має працювати комп’ютер. Енергоефективність прописана серед пріоритетів одразу декількох міністерств. Це теж великі державні інвестиції і витрати. Але зараз Україна кричуще неефективно спалює газ і вугілля. Фактично, опалює космос. І в уряді – це розуміють.

Пенсії: назбирай собі сам

Одна з найбільших статей витрат державного бюджету – це пенсії. Пенсійний фонд вже давно не покриває усіх витрат на виплати пенсій, і щороку сотні мільярдів гривень дофінансовує держбюджет. Очевидно, що відмовитись від виплат пенсій Україна не може. Так само очевидно, що щось з цим робити треба, бо з таким колосальним соціальним навантаженням зменшити процентну ставку у банках не вийде ніколи. Це питання не просто назріло, воно давно перезріло. І ось в новій Програмі уряду є певні натяки на зміни. Їх замало, щоб робити якісь прогнози, але вони є.

По-перше, уряд планує боротись за те, щоб людей почали оформлювати на роботу офіційно, а, значить, платили з їхньої зарплати соціальний внесок. Це може суттєво збільшити пенсійний фонд.

Питання змін у формуванні пенсій вже давно не те, що назріло, а вже "перезріло" / 24 канал

По-друге, у Програмі вже прямо написано, що пенсійне "накопичення має бути відповідальністю, перш за все, самої людини". Чи не вперше українська влада говорить про те, що у майбутньому пенсіонери отримуватимуть ту пенсію, яку самі собі назбирали. Так, про це говорять поки що невпевнено, поки ніби соромлячись, але вже говорять. Те, що колись це має статись – очевидно давно, але поки що говорити про це вголос політикам страшно. Цікаво тільки, яким чином відбудеться перехід від солідарної до накопичувальної системи.

Внутрішні справи

Окремо хочеться зупинитись на Міністерстві внутрішніх справ. Реформа у правоохоронних органах триває вже давно. МВС з міністерства міліції перетворилось у організацію, що керує більшістю силовиків: прикордонна служба, поліція, нацгвардія, ДСНС. Кожен з цих органів окремо зазнав реформування, але жодна з реформ так і не доведена до кінця. Гостріше за все це помітно у галузі кримінальної поліції. Якщо патрульна поліція була реформована, і там помітні позитивні зміни (хоч питання до нових патрулів все ще є), то у сфері розслідування кримінальних злочинів – змін жодних. І у Програмі дій уряду про плани реформування цієї важливої галузі не сказано ні слова.

В сухому підсумку

Презентована урядом програма діяльності на наступні 5 років виглядає, безумовно, позитивно. Є певні розчарування, як от з призначенням Авакова, проте врешті усі міністри пропонують позитивні кроки. Якщо все це реалізувати – наша країна може змінитись до непізнаваності. Є тільки одне але: хто хапається за усе, той не досягає нічого. Усі попередні уряди робили саме так – обіцяли реформувати усе й відразу, а ресурсів не вистачало у підсумку ні на що. Тож, якщо уряд Гончарука зможе втілити у життя свою програму дій – можна буде сміливо називати це дивом. Українським економічним дивом.

Читайте також: Місія МВФ позитивно оцінила проєкт держбюджету-2020