Україна може навчити Європу: Шмигаль назвав 5 уроків виживання енергосистеми під час війни
- У Брюсселі Шмигаль представив уроки функціонування української енергосистеми в умовах повномасштабної війни.
- Йдеться про комплексний захист інфраструктури, швидке відновлення пошкоджених об'єктів, посилення фінансових інструментів реагування, диверсифікацію енергосистем тощо.
Зима 2025 – 2026 стала черговим випробуванням для української енергосистеми, яка працювала під постійним тиском масованих російських атак. Водночас цей період висвітив ключові уроки її роботи в умовах повномасштабної війни.
Які уроки засвоїла Україна?
Їх представив на засіданні Ради Міністрів ЄС з питань енергетики у Брюсселі перший віцепрем'єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль. Посадовець наголосив, що досвід України є важливим для європейців у підготовці енергосистем до нових загроз.
Дивіться також Газ у Європі рекордно дорожчає: які є ризики для України та що буде з пальним
Наприклад, 31 січня ворожі атаки призвели до тимчасового відокремлення енергосистем України та Молдови від континентальної Європи. За словами Шмигаля, цей інцидент доводить, що "російська загроза не знає кордонів".
- Урок №1 – Комплексний захист інфраструктури
У всі проєкти модернізації та нового будівництва слід одразу закладати як активний захист – ППО і РЕБ, так і пасивний – вибухостійкі конструкції та фізичне укріплення.
Далекобійні дрони можуть досягати практично будь-якої частини Європи. Саме тому переосмислення енергетичної інфраструктури має починатися вже зараз.
- Урок №2 – Швидке відновлення пошкоджених об'єктів та створення стратегічних резервів
Цієї зими важливу роль у збереженні стабільності енергосистеми відіграли українські енергетичні хаби, однак для ефективного реагування на нові атаки потрібні значні запаси критично важливого обладнання.
- Урок №3 – Посилення фінансових інструментів реагування
Енергетична безпека вимагає швидких рішень, оперативних закупівель і доступу до фінансових ресурсів для відновлення інфраструктури.
- Урок №4 – Трансформація архітектури енергосистем
Ще одним уроком для України стала трансформація архітектури енергосистем, зокрема доповнення традиційної моделі автономними енергетичними кластерами, здатними працювати незалежно.
- Урок №5 – Диверсифікація енергосистем і міждержавна інтеграція
Українська енергосистема вже синхронізована з континентальною європейською мережею, тож наступний крок – розширення можливостей імпорту з ЄС до 3,5 гігавата.
Україна готова підтримувати Європу. Ми бачимо своє майбутнє в ЄС. Разом побудуємо безпечніше, стабільніше майбутнє,
– підсумував Шмигаль.
Цікаво! 16 березня 2026 року минуло 4 роки, як Україна приєдналася до європейської енергомережі. За цей час вона наростила технічно можливий обсяг імпорту електроенергії до 2 450 мегаватів, повідомили в Міненерго.
Яка ситуація в енергосистемі навесні?
Нагадаємо, з настанням весни кількість планових відключень світла в Україні зменшилася, однак у вечірні години графіки здебільшого ще продовжують застосовувати. Ситуація наразі залежить від погоди та обсягів імпорту електроенергії.
В ексклюзивному коментарі 24 Каналу експерт з енергетики Андрій Закревський поділився думкою, що країна ще тривалий час не зможе відмовитися від постачань з-за кордону в години найбільшого споживання.
Ба більше, на тлі подорожчання газу в Європі підвищується й вартість електроенергії на ринку. Тож коли ціни перевищують встановлені прайс-кепи, споживання доводиться обмежувати.