Падіння ВВП, інфляція та подорожчання долара: консенсус-прогноз на 2020
У 2020 році падіння ВВП може скласти 5,3%, інфляція пришвидшиться до 5,5%-5,7% у річному вимірі, курс гривні до долара США складатиме 27,9-28,1.
Такий консенсус-прогноз ключових економічних показників підготувала Київська школа економіки у своєму новому регулярному продукті "Макроекономічний Радар".
Зверніть увагу! Забрати в бідних і віддати багатим: чого хочуть противники Нацбанку?
Якою є і буде надалі макроекономічна ситуація в Україні?
Останні місяці прогнози економічної активності традиційно погіршуються на тлі переоцінки ефектів пандемії та впроваджених карантинних обмежень. Нещодавно майже синхронно свої оновлені прогнози опублікували МВФ і Світовий банк, з кардинально різними позиціями.
Прогноз International Monetary Fund – падіння ВВП цього року до 8,2% і зростання на 1,1% наступного року. Прогноз World Bank – падіння 3,5% і зростання 3,0% відповідно. Якщо прогноз першого можна вважати скоріше стресовим сценарієм, то оптимізм останнього важко пояснити. Натомість очікування щодо показників платіжного балансу, обмінного курсу та інфляції поступово покращуються. Це саме стосується і прогнозів зниження облікової ставки, але ці прогнози уже традиційно відстають від рішень Національний банк України.
Макроекономічна ситуація в Україні відносно стабільна. Інфляція низька, зовнішньоекономічні баланси покращуються, бюджетний дефіцит – у рамках прийнятного, зважаючи на ситуацію з кризою через пандемію COVID-19.
Реалізація кризових сценаріїв у фінансовому секторів (масштабний відплив капіталу, різка девальвація, проблеми у банківській системі) можлива лише за умови політичної кризи або різкого погіршення показників економічної активності.
Політична криза може бути викликана саме політичною боротьбою або різкими і неочікуваними проблемами в економіці.
У свою чергу, такі проблеми можуть виникнути через непродумані кадрові рішення (наприклад, руйнація незалежності НБУ або чергові зміни в фінансово-економічному блоці уряду, які погіршать якість Кабінету міністрів та відповідних міністерств) або безвідповідальні економічні політики (такі як безконтрольна емісія, значна корупція в держпідприємствах, тощо). Ймовірність таких сценаріїв усе ще залишається низькою, хоч і зросла останнім часом.
Більш детально.