Програма про розширене фінансування: чого досягнула Україна в угоді з МВФ

Угода між МВФ та Україною

В Нацбанку повідомили, що співробітники МВФ й українська влада досягли угоди на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA) щодо третього перегляду програми EFF.

Читайте також 1,5 мільярда доларів екстреної допомоги: ЄС збирає кошти для України

Ця угода підлягає схваленню Радою виконавчих директорів МВФ, яка розгляне її найближчими тижнями,
– зауважив керівник місії МВФ Гевін Грей.

Зверніть увагу, що Україна виконала усі умови щодо угоди, крім одного – про незначне недотримання нижньої межі податкових надходжень, що пов'язано з блокуванням кордонів.

Втім Рада виконавчих директорів МВФ все ж таки розгляне питання щодо надання Україні траншу. Йдеться про суму у сумі 663,9 мільйона спеціальних прав запозичень – це близько 880 мільйонів доларів в еквіваленті.

• МВФ підвищив оцінку зростання ВВП України за підсумками 2023 року – з 4,5% до 5%, 
• Однак війна триває, а також відбувається затримка зовнішнього фінансування, тому у 2024 році прогнозується, що зростання української економіки сповільниться – до 3 – 4%.

Нагадуємо, що Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду 31 березня 2023 року затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування для України. Програма реалізовується у два етапи: воєнний та повоєнний. Крім того, вона передбачає доступ до кредитних коштів від МВФ у розмірі 11,6 мільярда СПЗ (еквівалент 15,6 мільярда доларів США).

Що буде з валютним ринком

Очікується, що валютний ринок України залишиться стійким після введення режиму керованої гнучкості у 2023 році. 

Важливим завданням у напрямі валютно-курсової політики залишатиметься пом'якшення валютних обмежень. Водночас кожен крок у цьому напрямі здійснюватиметься зважено та поступово, відповідно до Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування,
– пояснює Нацбанк.

На чому має зосередитися найбільше українська влада:

• на забезпеченні надходжень до бюджету,
• мобілізації фінансування на внутрішньому борговому ринку,
• на пріоритезації видатків уряду та уникання заходів, що негативно впливають на дохідну базу бюджету.