Нова пенсійна система не за горами, але чи запрацює вона в Україні: існує декілька ризиків

Як розповів 24 Каналу експерт Андрій Павловський, зараз в Україні працює два рівні пенсійного страхування – це основний солідарний рівень та рівень добровільного пенсійного страхування. Втім уряд працює над тим, щоб до 2025 року запустити систему накопичувальних пенсій. 

Читайте також Колишнім чиновникам у 2024 році зменшать "астрономічні" пенсії

Загалом, є три види пенсійних систем: обов’язкова накопичувальна, добровільно-накопичувальна та солідарна.

Види пенсійних систем

Солідарна система

Андрій Павловський пояснює, що базовою та фундаментальною системою, основою пенсійного забезпечення в Україні, як і в європейських країнах, є солідарна система.

Там сутність така, що люди, які працюють, сплачують певні внески від заробітної плати до Пенсійного фонду. Частково вони, а частково їхні роботодавці. Таким чином ПФУ оплачує нинішніх пенсіонерів,
– каже він.

До тих, хто платить внески у фонд, входять: офіційно працевлаштовані, фізособи-підприємці (ФОПи) та самозайняті особи. Вони платять єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

• За найманих працівників ЄСВ сплачує роботодавець – 22% від офіційної ставки.
• ФОПи сплачують 22% від мінімальної зарплати – це 1 474 гривні на сьогодні.

Зверніть увагу! Наступного року мінімальна зарплата збільшиться: у січні до 7 100 гривень, а у липні – до 8 тисяч гривень. Отже, ЄСВ теж зросте – до 1 562 гривень та 1 760 гривень відповідно.

• Самозайняті особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік. Єдиний внесок становить 22% від річного розміру доходу.

Добровільно-накопичувальна

З 2005 року в Україні крім солідарної системи пенсій є ще добровільно-накопичувальна система.

Відповідно до неї громадяни добровільно формують свої пенсійні накопичення за допомогою внесків від фізосіб чи роботодавців. 

Цікаво, що ця система не користується популярність. Все через недовіру громадян до приватних фондів, які надають послуги з накопичування. 

Обов'язкова накопичувальна

Зараз прийняття накопичувальної системи лише обговорюється в Україні. Вона схожа з добровільно-накопичувальною, але передбачає вже обов'язкове відрахування коштів з громадян. Отож кожен офіційно працевлаштований українець матиме окремий рахунок, на який щомісяця зараховуватиметься певна сума коштів із зарплати. 

Людина підписує договір з операторами пенсійного фонду чи банку. Відтак певний відсоток, який можна визначити самостійно, сплачується в накопичувальну систему. А потім при виході на пенсію крім основної солідарної пенсії, можна отримати ще й додаткові гроші, що накопичились,
– запевняє Павловський.

Ще раніше навесні міністерка Мінсоцполітики Оксана Жолнович розповіла, що накопичувальна система передбачатиме 7–10% від зарплати для пенсії. Водночас частину від цієї суми вноситиме роботодавець, а частину – працівник.

У цієї системи є особливість – усіма коштами керуватимуть недержавні пенсійні фонди (НПФ). Працюватимуть вони інвестуючи кошти громадян у фінансові інструменти для отримання доходу. Так пенсіонер отримуватиме більше, ніж відклав на власний рахунок. 

Серед інструментів, куди можна інвестувати кошти, повинні бути високотехнологічні та надійні галузі, які на початку дають високі прибутки – вищі, ніж інфляція в країні. Це може бути й консервативний варіант – державні ОВДП.

Також, якби в Україні була більш відкрита економіка, то громадяни могли б інвестувати в іноземні пенсійні фонди. Там гарантій збереження грошей, особливо європейських, було б більше.

Чому накопичувальна система ще не запрацювала в Україні

Як пояснює експерт в силу об'єктивних обставин, в першу чергу економічних, в Україні не вдається запровадити обов'язкове державне накопичувальне пенсійне страхування. Адже є певні ризики пов'язані з досвідом інших країн.

Система накопичувальна, вона успішна тоді, коли є сталий розвиток економіки, коли відчутне зростання доходів населення. Крім того, всі фахівці звертають увагу на те, що ця система ефективна та успішна тоді, коли на накопичувальних пенсійних рахунках дохідність хоча б на 3% вища за середні рівні. А ще потрібно, щоб були низькі адміністративні витрати – не більше 1–1,5%,
 – каже Андрій Павловський.

Ось невдалі досвіди інших країн:

• Польщі не вдалося запровадити цю систему, тому що в країні були зависокі адміністративні витрати.
• В Чехії теж не пішла ця система, а в Угорщині кошти громадян після впровадження накопичувальної системи конфіскували назад в солідарну.
• "Прогоріли" такі накопичені системи в Аргентині та в Чилі, тому що в країнах були зависокі адміністративні витрати – аж до 9%. У такому випадку люди отримували б копійки з того на, що все життя накопичували.

Під час війни й важкої економічної кризи занадто великі ризики запровадження такої системи, крім того, інфляція в країні не передбачена. Тобто, ви, наприклад, будете 30 років відкладати собі, щоб додатково до солідарної пенсії ще трошки отримати, потім прийдете за своїми грошима, а вам управляючий грошима скаже: вибачте, вашу пенсію з'їла інфляція,
– розповідає співрозмовник.

Коли українці виходять на пенсію

Зазвичай для українців вихід на пенсію стає можливий при досягненні не менше ніж 30 років страхового стажу після настання 60 років.

Важливо! Щороку в Україні страховий стаж збільшуватиметься. Тож до 2028 року він становитиме вже 35 років.

Якщо у 60 років особа не має стажу у 30 років, то вихід на пенсію за віком стає можливий у 63 чи 65 років. Втім, якщо до 65 років пенсіонеру не вдається досягнути мінімального страхового стажу, а це 15 років, то пенсію за віком не надають. У такому випадку людина отримує від держави соціальну допомогу у розмірі 2 093 гривень. 

Крім того, вийти на пенсію можна і достроково, однак лише для певних категорій громадян:

• Особи з особливим станом здоров'я: чоловіки – 45 років за наявності не менше 20 років страхового стажу; жінки – 40 років за наявності не менше 15 років страхового стажу.
• Інваліди із зору I групи: чоловіки – 50 років за наявності 15 років страхового стажу; жінки – 40 років, страховий стаж – 10 років.
• Матері, що народили 5 або більше дітей, виховали їх до 6-річного віку, також матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до 6-річного віку: матері – 50 років, не менше 15 років страхового стажу; батьки – 55 років, не менше 20 років страхового стажу.
• Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, постраждалі від Чорнобильської катастрофи: чоловіки – 55 років за наявності страхового стажу 25 років; жінки – 50 років, страховий стаж – 20 років.
• Раніше вийти на пенсію можуть й військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, забезпечували національну безпеку та оборону і мають статус учасника бойових дій (УБД).

Розміри пенсій

Станом на 2023 рік найбільше українських пенсіонерів отримують пенсію у розмірі від 2 до 3 тисяч гривень. У 2024 році очікується, що відбудеться перерахунок виплат. Найімовірніше, це відбудеться у березні, як торік.

Статистика розміру виплат пенсіонерам в Україні:

• 0,6% осіб мають виплати до 2 тисяч гривень.
• 10,4% – понад 10 тисяч гривень.
• 15% – від 4 тисяч до 5 тисяч гривень.
• 21,3% – від 3 тисяч до 4 тисяч гривень.
• 23,2% – від 5 тисяч до 10 тисяч гривень.
• 29,5% – від 2 тисяч до 3 тисяч гривень.