Чи постраждає бізнес від 10% податку на валюту: думка експертів
Уряд планує ввести 10%-вий збір на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг. Тож одразу постає питання, чи не постраждає бізнес та, які ризики загалом може принести ініціатива для підприємців.
Чи постраждає бізнес
Експерти, яких опитав 24 канал, мають різні думки з приводу того, чи постраждає бізнес від суперечливого податку. Щоб розібратись, які ризики дійсно існують, ми запитали також думку й самого бізнесу.
Читайте також Криптовалюти – це перспективи: яка нова опція заслуговує на особливу увагу
Чому бізнес може постраждати
Ілля Несходовський розповідає, що оскільки зараз бізнес в Україні не зобов'язаний продавати валюту, що надходить з-за кордону, то експортери частково перетворяться в імпортерів, або, наприклад, торгуватимуть переуступкою боргу. Це, до слова, в Україні не заборонено. Або ж юристи розроблятимуть інші механізми, щоб валюта, яка надійшла внаслідок здійснення експортних операцій, йшла на імпорт.
Найбільша проблема пропонованого валютного збору – це те, що бізнес досить легко перейде на використання схем, які зменшать не лише обсяги закупки валюти під імпорт, але й відповідні об'єми пропозиції. Отже, очікуваного ефекту для держави від запровадження цього податку досягнуто не буде.
На думку експерта, від впровадження 10% збору постраждає "білий" бізнес, бо "схемні" бізнеси опиняться у більш вигідних конкурентних умовах. І мова не йде про схеми порушення українського законодавства, все буде в рамках законодавства.
При цьому говорити, наприклад, про те, що внаслідок запровадження валютного збору значною мірою постраждають експортери, не варто. Треба розуміти, що купуючи сировину, виробляючи з неї продукцію, продаючи її потім на експорт і отримуючи валютну виручку, бізнес не зобов’язаний продавати валюту. А, отже, йому не потрібно і купувати цю валюту. Вона направляється на купівлю сировини. Тому тут ми можемо інколи мати справу з маніпуляціями з боку експортерів.
Бізнес може не постраждати
Разом з тим є й альтернативні думки. Наприклад, Сергій Фурса не погоджується з Несходовським. Він вважає, що від введення збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг бізнес не постраждає.
Навряд чи ця ініціатива критично вплине на український бізнес, залежний від імпортних комплектуючих, – просто їхні товари стануть на 10% дорожчими. Розмови ж про те, що український бізнес, і зокрема експортери, втратять прибутки і долю ринку, – це все маячня і бідкання.
Всі мають зрозуміти: якщо буде втрачено макроекономічну стабільність, то втрати геть усіх будуть в рази більші. І небажання запроваджувати такий податок – це інфантильна історія, переконує співрозмовник 24 каналу.
Що думає бізнес: які є ризики
Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації розповіла 24 каналу, що бізнес бачить в ініціативі чимало ризиків. По-перше, у бізнесу є побоювання, що ініціатива може бути розцінена країнами як додаткове оподаткування імпорту, зокрема дискримінаційний захід стосовно товарів та послуг з країн, які надали українським товарам режим найбільшого сприяння та скасували мита (оскільки відповідно до Регламенту ЄС Україна має утриматись від застосовування нових імпортних мит або будь-яких інших платежів щодо імпорту тощо).
Окрім іншого, додатковий податок неминуче відобразиться на цінах для кінцевого споживача, що призведе до подорожчання продукції, у тому числі соціально значущої, відповідно, купівельна спроможність населення може ще більше знизитись.
Крім того, додаткове оподаткування валютних операцій може призвести до збільшення тиску виключно на "білий" бізнес, який офіційно сплачує податки. А тіньовий сектор економіки, який працює з готівковими валютними коштами або за іншими "схемами" розрахунків, залишиться в конкурентній перевазі.