Російський слід і вибори в Європарламент: посадовець ЄС про блокаду кордону та безмитну торгівлю

13 квітня 2024, 08:00
Читать новость на русском

.

Європейський Союз може продовжити безмитну торгівлю з Україною за умови певних обмежень на експорт "чутливих товарів". Торговельна лібералізація діятиме до середини 2025 року. 

Про те, чи необхідні обмеження на українську агропродукцію, як Україна експортуватиме до ЄС після закінчення лібералізації та про протести фермерів в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповів голова комітету міжнародної торгівлі в Європарламенті Бернд Ланге. 

До теми Безмитна торгівля для України: Польща і Франція хочуть "вбити" пропозицію ЄК, – джерело

Довідково! Бернд Ланге – німецький євродепутат від групи Прогресивного альянсу соціалістів і демократів у Європейському парламенті. Голова комітету міжнародної торгівлі в Європарламенті.

Хто виступив за обмеження українських товарів?

ЄС запровадив безмитну торгівлю з Україною після початку повномасштабного вторгнення. В січні Єврокомісія запропонувала продовжити лібералізацію ще на рік, однак із певними обмеженнями. Так, максимальний експорт "чутливих товарів" – м’яса птиці, яєць та цукру не мав би перевищувати середній рівень 2022 – 2023 років. 

Європарламент мав підтримати пропозицію ЄК. Однак, під час фінального голосування на пленарній сесії євродепутати проголосували за внесення жорсткіших правок:

  • Зокрема, ЄП захотів розширити список обмежених товарів і додати туди пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу та мед.
  • Крім того, євродепутати пропонували запровадити автоматичний захист, якщо експорт цих товарів перевищить середній рівень з 2021 по 2023 рік.

Зазначимо, що у 2021 році експорт України до ЄС був обмежений квотами.

Під час переговорів з Радою ЄС, Європарламент погодився розраховувати середній рівень можливого експорту для "чутливих товарів" з другої половини 2021 до 2023 років. До фінального списку обмеженої продукції увійшли: м'ясо птиці, цукор, овес, кукурудза, крупи та мед.

Тепер аби ця домовленість набрала чинності її має схвалити Європарламент під час пленарного засідання наприкінці квітня.

Під час пленарної сесії євродепутати проголосували за поправку до пропозиції Єврокомісії продовжити безмитну торгівлю з Україною. Це призвело до посилення обмежень. На вашу думку, чому пропозиція Єврокомісії не була схвалена в початковому вигляді?

У комітеті з міжнародної торгівлі було абсолютно зрозуміло, що ми хотіли б бачити пропозицію Комісії без змін. Я вважаю, що запропонований Комісією метод пошуку конкретних захисних заходів у різних країнах-членах є правильним способом для розв'язання можливих проблем.

Пропозиція була дещо туманною, виходячи з того, що іноді я чув критику у відповідь. Тому, на жаль, на пленарному засіданні була внесена поправка, що змінила базовий період (обмеження – 24 Канал), а також додала деякі інші сільськогосподарські продукти, окрім тих, що були запропоновані Комісією.

В Європі точаться дебати щодо політики стосовно аграрного сектору. У нас було багато протестів від фермерів у різних країнах-членах ЄС, у тому числі в Брюсселі, але також у Франції, й ми знаємо про незаконне блокування кордону між Польщею та Україною.

Я думаю, що навіть деякі з членів комітету міжнародної торгівлі не так ретельно вивчили поправки. Це призвело до того, що під час голосування поправка отримала більшість, хоча й невелику.

Як обмеження вплинуть на Україну та фермерів?

На вашу думку, як посилення обмежень проти української агропродукції може вплинути на економічну ситуацію в Україні?

Поправка, прийнята на пленарному засіданні, була дійсно гіршою тому, що вона різко змінила звітний період. Таким чином, багато довоєнних показників могло б бути враховано і це зменшило б торговельні преференції на половину – з 2,2 мільярда до лише 1 мільярда євро.

Два тижні тому я був у Києві, де обговорював економічну ситуацію в Україні. Ми маємо підтримувати ті можливості, де Україна може заробляти гроші самостійно.

Тому я був категорично проти цієї поправки. Я досить сильно сперечався на переговорах з Радою ЄС, щоб не йти в цьому напрямку, знаючи, що деякі країни-члени, такі як Польща і Франція, хотіли б мати більш захисну сільськогосподарську політику щодо експорту з України.

Звичайно, ніхто точно не знає, скільки продукції буде реально експортуватися до Європейського Союзу. Я думаю, що шкода обмежена, і я сподіваюся, що це не призведе до подальшої шкоди структурі експорту в Україні. Існує багато експорту з України до третіх країн за межами ЄС і ми підтримуємо морський маршрут через Одесу, а також функціонування коридорів солідарності.

Крім того, я вважаю, що ми маємо підтримувати промисловий розвиток в Україні. Аграрний сектор та можливості для експорту – це один з елементів. Але руйнування промислового виробництва під час війни не має призвести до того, що Україна стане лише аграрною країною.

На вашу думку, чи принесуть ці обмеження позитивні результати для фермерів у Європі?

Я так не думаю. Обсяг української продукції й так, навіть з урахуванням підвищення експорту до ЄС, дуже незначний – 1,2% світового сільськогосподарського ринку. А також, фермерські протести несуть в собі й інші елементи, які насправді мають більш-менш внутрішнє вітчизняне підґрунтя.

Питання в тому, хто насправді заробляє в ланцюжку постачання сільськогосподарської продукції? Чи це дійсно фермер, який виробляє молоко, чи постачальник, який продає сир? Тож тут ми маємо трохи більше уваги приділити недобросовісній практиці. І я припускаю, що російське втручання також є причиною протестів у випадку з Польщею.

Чи пов'язані незадоволення та протести фермерів із виборами до Європарламенту?

Звичайно, це пов'язано. Але зараз це реальні настрої всередині сільськогосподарської спільноти, зокрема, у Франції. Після останньої Європейської Ради президент Франції зробив досить детальну заяву щодо захисних заходів від українського експорту.

Раніше такого не було, щоб лідер держави був настільки глибоко залучений в один конкретний законодавчий акт. 

Перегляд Угоди про асоціацію та подальші протести

Наразі це останнє можливе продовження лібералізаційної торгівлі з Україною — до червня 2025 року. Що треба зробити після цього?

Я сподіваюся, що це буде останнє продовження, бо війна припиниться й Україна буде незалежною та суверенною державою. Я також обговорював це питання з прем'єр-міністром України.

Треба мати також якесь проміжне рішення на шляху до вступу України до Європейського Союзу. Ми повинні модернізувати поглиблену та всеосяжну Угоду про вільну торгівлю, яку ми уклали у 2016 році. Одним з елементів цієї угоди є квоти на сільськогосподарську продукцію.

Ми повинні шукати шляхи модернізації й в інших сферах, але також і щодо цих квот задля забезпечення стабільного рішення на наступні роки. І я думаю, що український прем’єр-міністр був досить відкритим для початку переговорів.

На вашу думку, чи зможуть протести фермерів вплинути на процес розширення ЄС? Чи побачимо ми ще більше протестів у майбутньому?

Звичайно, я думаю, що ми побачимо більше протестів. Я думаю, що нам доведеться жити з цим протестом фермерів, тому що вони дійсно вважають, що їх дискримінують в їхньому економічному розвитку.

Це пов'язано не лише з європейськими виборами, це більш фундаментальне питання. Так, є певні причини у внутрішньому розподілі пільг і зарплат, і ми повинні це враховувати. Але це більше внутрішній погляд на структуру експорту сільськогосподарської продукції. Ми експортуємо більше, ніж імпортуємо, але переробленої сільськогосподарської продукції, наприклад, сиру або вина. 

І, звичайно, ця вигода не надходить до дрібного виробника, що стоїть на першому кроці в ланцюжку постачання.