Бензоколонка без пального та рубль, що стрімко падає: як Росія загнала себе в економічну пастку

Як би не намагався кремлівський режим робити гарну міну при поганій грі, впроваджувати додаткові заходи для того, аби населення держави-терористки не відчувало на собі наслідків війни з Україною, зробити це ефективно аж ніяк не вдається. Попри те, що прості смертні здатні стерпіти будь-які злидні та не виказувати жодних обурень, попри відсутність дефіциту "гарматного м'яса" на фронті, Москва так чи інакше опинилася на краю прірви.

Адже фінансування активних бойових дій обходиться Росії в значно більші суми, ніж вона може собі дозволити. Ба більше, через війну буквально розсипаються всі галузі, які тягнули економіку країни-бензоколонки. При цьому деякі долучені до годівниці чиновники геть не припинили розкрадати мільярди. Навпаки, всі корупційні схеми посилилися в десятки разів, ніби так звані еліти намагаються надихатися перед смертю. Про те, як попри всю уявну стійкість російська економіка не "витягує" війну, а екстрені півміри не призводять до бажаного результату, читайте в матеріалі 24 Каналу.

Дивіться також Той, хто краде мільярди․ Як заступник голови Держдуми воює з російськими елітами заради грошей

Росія пожирає сама себе

Відключення російських банків від SWIFT, відмова ЄС від придбання енергоносіїв, встановлення прайс-кепу, нехай і того, що погано працює, але ж все це так чи інакше призводить до того, що держава-терористка банкрутує на очах. Хоча чимало експертів ще до повномасштабного вторгнення та безпосередньо після його початку висловлювали свої думки про можливість швидкого колапсу Росії, цього не сталося.

Однак економічні наслідки переведення Путіним війни із замороженої фази в активну так чи інакше мали для Москви ефект низки розтягнутих у часі ядерних вибухів, оскільки з кожним місяцем ситуація для рашистів лише погіршується.

• Вартість відновлення військової техніки стає все дорожчою, оскільки Кремлю доводиться розконсервовувати все старіші зразки, які потребують значної модернізації та серйозніших фінансових вкладань.
• Зростають й витрати на утримання війська, що постійно зазнає втрати. Збільшуються загальні суми виплат за поранення чи компенсації родичам загиблих окупантів. Увесь загарбницький контингент, вимагає регулярних завезень паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів у шаленій кількості.

А всі ці речі Росії треба виробляти та фінансувати. Не варто й забувати про систематичне знищення складів та нафтобаз, які живлять фронт окупантів.

Нафтобази на окупованих територіях – пріоритетна ціль ЗСУ / фото росЗМІ

Крім того, Путін та його кліка досі намагаються удавати, що так звана СВО – це не війна, і що все йде за планом, а відповідно "країна розвивається, ВВП зростає, а світ загинається без дешевої російської нафти".

Усі ці спроби здаватися, але не бути, вимагають від російського режиму спалювання просто шалених коштів. Аби підтримувати курс до рівня психологічної відмітки у 100 рублів за долар, центробанку та мінфіну доводиться збільшувати продаж і без того дефіцитних "зелених". Натомість якоюсь мірою поповнювати запаси доларів рашисти не можуть: примус експортерів здавати валюту не працює, а вийти на міжбанк та закупитися заважають обмеження США.

Обіцянки розв'язати проблему шляхом домовленостей із компаніями-експортерами виявилися суцільним фейком із недовготривалими наслідками: рубль спочатку несуттєво зміцнився, але потім почав стрімко відкочуватися назад.

Вводити ж державне регулювання та примусове вилучення валютного виторгу ні Набіулліна, ні Сілуанов чи Мішустін банально не здатні, оскільки через створені самою ж Росією тіньові схеми для обходу санкцій ніхто не може порахувати, яка з компаній і скільки насправді заробила.

Тобто фактично в країні-бензоколонці втратили чи не єдиний можливий важіль, за допомогою якого можливо було б хоч якось підтримувати курс на потрібному для уявного комфорту Путіна рівні. Це фіаско, оскільки за таких умов рубль буде поступово обвалюватися, Соловйов влаштовуватиме істерики з вимогами повісити Набіулліну, а Скабєєвій залишиться хіба що розповідати про те, як від долара по 150 загинаються "кляті капіталісти".

Країна-бензоколонка залишилася без пального

Підвищення інфляції, падіння купівельної спроможності та зріст закредитованості росіян – це зовсім не всі сюрпризи, які приховує для рашистів рубль, що падає. Річ у тім, що при такому курсі нафтові компанії опинилися в дуже цікавій ситуації, коли їм просто невигідно продавати свою продукцію всередині країни.

Вартість бензину та дизелю в Росії за останні кілька місяців суттєво виросла, а АЗС почали працювати собі у збиток. Так, літр палива марок А-92 та А-95 обходяться власникам заправок в середньому в -3 рубля. Дизельним пальним у роздріб торгують на рівні -2 рубля за літр.

Зрозуміло, що за таких умов мережі заправляльних станцій не лише скоротили купівлю товару на гуртових базах, але й урізали продаж кінцевим споживачам. У багатьох регіонах Росії пального взагалі нема.

На багатьох АЗС у Росії взагалі нема пального / Фото росЗМІ

Тож ті, хто ще рік тому сміявся над українцями, які страждали від дефіциту внаслідок обстрілів НПЗ, наразі опинилися в аналогічній ситуації без будь-яких прильотів та навіть можливості замістити бензин постачанням з-за кордону.

Однак і проблеми звичайних водіїв – це ще квіточки. Серйозні проблеми відчувають аграрії, яким нема чим заправляти техніку в сезон збору врожаю. А це означає, що крім фінансової та паливної кризи Росію може очікувати ще й продовольча.

Ба більше, якщо фермери країни-терористки не зберуть все, що навирощували, Путін може опинитися у вкрай пікантній ситуації, адже саме він спровокував війною проблеми із зерновими в Азії та Африці, а також пообіцяв місцевим лідерам забезпечити їх усім необхідним. Не забувши при цьому зірвати зернову угоду та почати обстрілювати українські порти для унеможливлення експорту нашої  аграрної продукції.

Цілеспрямоване знищення росіянами українських терміналів та зерносховищ потенційно лише поглиблює світову продовольчу кризу / Фото Мінагрополітики України

Що станеться, якщо російські компанії через відсутність пального не зможуть зібрати врожай у повному об'ємі? Можна обережно припустити, що Кремль почне реквізовувати зернові для відправляння всього цього до, наприклад, ПАР. Адже лише завдяки дружбі з африканцями Путін може удавати, що не є світовим вигнанцем.

Тож навіть якщо експорт зернових означатиме голод у Росії, бункерний фюрер напевно відправлятиме все своїм друзям заради лише можливості робити подібні фотографії.

Місце Путіна в світі / Ілюстрація з X (твіттера) Ateo Breaking

Рашистські ЗМІ наввипередки повідомляють, що фермери з півдня збанкрутілої держави-бензоколонки вже готуються до бунтів та збираються перекривати федеральні траси, аби лише їхні вимоги про забезпечення дизелем були почуті.

Однак, як показує практика, навіть не кожен похід на Москву завершується успіхом. До того ж "суворі" аграрії точно не записуватимуть відео на кшталт "Патрушев (міністр сільського господарства), Мішустін, де паливоприпаси?", не оголошуватимуть революцій та не захоплюватимуть цілі міста. Та й якщо знадобиться, кадировці на придушення таких протестів насправді приїдуть, а не стоятимуть у заторах аж допоки проблема сама не зникне.

Втім, від будь-якої реакції аграріїв на дефіцит пального на ринку більше не стане. Хіба що в уряді нарешті визнають, що бензоколонка залишилася без пального, та введуть заборону чи обмеження на експорт. Але тоді нафтопереробним заводам стане геть невигідно виробляти продукцію для продажу на внутрішньому ринку. Їм доведеться або працювати в збиток, або знижувати виробництво. Знову ж таки, привіт, дефіцит!

Поїсти можна буде хіба що в полоні

Звісно ж, падіння рубля, зростання цін на пальне, а також інші кризові чинники потягнуть за собою чергове збільшення цін на всі види товарів. За великим рахунком, цей процес можна спостерігати буквально з перших днів повномасштабного вторгнення, а зупинитися він може лише за двох умов: оздоровлення економіки або її повний крах.

Перше в час тотальної війни, санкцій та постійних спроб вибілити чорне надто вже малоймовірне. Зате падіння рубля та зліт цінників у космос – процеси, так би мовити, нелімітовані. Долар може коштувати хоч 100 рублів, хоч тисячу: якщо першопричина провалів курсу не усунута, а економічна ситуація невпинно погіршується, цей процес просто ніколи не зупиниться.

Те ж стосується й цін на що завгодно. І хоча з тим підходом, який обрало рашистське керівництво, обвали відбуваються поступово, допоки Кремль продовжує війну, життя в Росії буде погіршуватися без зупину.

Це означає лише одне: без кардинальних змін вже через рік-два росіян очікує введення продуктових талонів, замість пенсій держава видаватиме гундяївські благословіння, а стабільно їсти рашисти зможуть лише після відправки в Україну, але з одним нюансом – лише після потрапляння в полон. Просто тому, що Москва пішла проти України війною, яку не здатна виграти, і не може відступити попри очевидну неможливість фінансувати бойові дії роками.