Тарифи і політики: як партії маніпулюють підвищенням комуналки

МВФ, тарифи і влада

За два роки після приходу до влади Петра Порошенка комунальні тарифи підвищують регулярно. Одна з причин збільшення оплати за газ і світло – цього вимагає МВФ. Це є однією з умов для надання фондом Україні чергового кредитного траншу. В очікуванні грошей влада ледь не кожен місяць анонсує підвищення тарифів — хоча МВФ, незважаючи на це, не поспішає надавати Україні черговий кредитний транш.

Власне, чергове підвищення — це нові тарифи на тепло і гарячу воду для населення, які з 1 липня зростуть майже вдвічі. Середньозважений тариф 1043 грн за 1 Гкал – також пов’язаний з вимогою МВФ, який, як заявляють у Кабміні, ось-ось має ухвалити рішення про новий транш. Чи дадуть гроші — невідомо. Однак підвищення тарифів без обґрунтування викликає багато запитань. Водночас політики замість того, щоб працювати конструктивно, обмежуються лише голослівними заявами, щоб отримати додаткові рейтингові бали. Адже питання дострокових парламентських виборів поки що не знято остаточно з порядку денного.

Найбільше відтягуються на питанні тарифів популісти. Можна навіть скласти "тарифний" рейтинг таких популістів у парламенті.

1. Юлія Тимошенко і ВО "Батьківщина"

Лідер "Батьківщини" досить вміло маніпулює темою тарифів. Після того, як уряд оголосив про підвищення тарифів з 1 липня, Тимошенко заявила, що підготує подання до суду на рішення про підвищення тарифів на тепло та воду, оскільки вважає рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, незаконним. Також вона пропонує створити у Верховній Раді тимчасову слідчу комісію для оцінки законності рішень про підвищення тарифів.

Треба відзначити, що при прямій участі Юлії Тимошенко в 2009 році Україна отримала кабальні угоди з Росією на поставки газу на 10 років. І тепер наша держава змушена шукати вихід із ситуації. Хоча де-факто Україна воює з Росією, де-юре є сумнозвісні газові угоди, якими Москва постійно махає перед Києвом, вимагаючи їх виконання.

Щодо створення слідчої комісії, то це звичайний популізм. На жаль, хоча законодавством передбачені такі парламентські комісії, як правило, їхня діяльність не приносила суттєвих результатів. Таких комісій за 25 років було багато. Вони проводили розслідування, однак без жодних наслідків — хіба що результати використовували для тиску на опонентів. Тим більше, що створити таку комісію можна лише при умові підтримки рішення з боку пропрезидентських фракцій. БПП і "Народний фронт", зрозуміло, голосувати проти себе не стануть. Це добре знає Тимошенко, але продовжує маніпулювати меседжами про тимчасову комісію.

1. Радикальна партія Олега Ляшка

Партнер і конкурент Юлії Тимошенко одночасно. З одного боку, Ляшко в унісон з Тимошенко критикує владу, з іншого, намагається перетягнути на свій бік електорат "Батьківщини". Обидві політичні сили топчуться на одному електоральному полі – протестному і лівоцентристському. Виборці цих партій – сільське населення, а також жителі районних центрів, для яких кожна копійка дорога.

Тому для Олега Ляшка підвищення тарифів — це подарунок від влади. Лідер радикалів не пропустив моменту і зробив грізну заяву.

Це грабунок українців, бо взамін пропонують подачки у вигляді субсидій, а не податкові стимули до енергоефективності, державні інвестиції в енергомодернізацію та подолання корупційних схем в енергетиці. Ціни на газ і тепло в Україні вже наблизились до "європейських”, натомість заробітні плати в 4-5 разів нижчі, ніж в ЄС. Це називається реформи? Це корупція влади, яку всі ми, українці, оплачуємо із своїх кишень, — зазначив Ляшко.

На перший погляд, говорить Олег Ляшко правильно. Та хотілося б знати: а що він сам безпосередньо та його фракція зробили для того, щоб змінити ситуацію? Скільки відповідних законопроектів підготовлено? Тим більше, що донедавна Ляшко був готовий приєднатися до нинішньої коаліції БПП і "Народного фронту", незважаючи на те, що уряд Яценюка неодноразово підіймав комунальні тарифи. Зрозумівши, що на його умови не пристають (Ляшко, за інформацією ЗМІ, хотів стати спікером), лідер Радикальної партії перейшов в опозицію і став критикувати владу, підвищуючи собі рейтинг.

1. Опоблок

Критика з вуст колишніх регіоналів звучить, як насмішка над українцями. Саме вони і їхній колишній лідер хотіли повністю узурпувати владу і розпоряджатися Україною як своєю власністю. Після розстрілів на Майдані "Опозиційний блок" тепер називає підвищення тарифів "геноцидом нації".

Чому б Опоблоку не запропонувати законопроект про податок на розкіш, у якій купається кожен член фракції, щоб звичайні українці могли отримати пільги на комунальні послуги? Або підготувати законопроект, згідно з яким високі тарифи на газ встановлювалися б для величезних особняків, а не для звичайних сільських будинків?

На жаль, українські політики здебільшого залишилися популістами, а не законодавцями. Вони використовують кожен шанс для піару. Хоча не роблять нічого, щоб, зокрема, змусити президента Петра Порошенка виконати свою обіцянку і сприяти ухваленню закону про вибори за пропорційною системою з відкритими списками, який вже зареєстрований – № 1068. Тоді влада в Україні стане дійсно представницькою. Наразі це кілька олігархічних кланів, які залежно від того, при владі вони чи в опозиції, маніпулюють гаслами, продовжуючи оббирати народ.

Читайте також: Як менше платити за гарячу воду: ідеї для економії