Китай урізає імпорт сировини з Росії: від яких товарів відмовляються
- Китай припинив субсидії на імпорт міді та нікелю з Росії, щоб оптимізувати державні витрати та захистити внутрішній ринок.
- Скасування субсидій знизить конкурентоспроможність російських металів у Китаї, що може вплинути на прибутки російських компаній, таких як "Норильський нікель" і "Русал".
У вересні уряд Китаю припинив дію неофіційних субсидій, які допомагали державним компаніям імпортувати мідь і нікель з Росії. Це рішення ухвалили в межах скорочення імпорту російських товарів.
Чому скорочують китайський імпорт російської сировини?
Пільги допомагал Китаю заощаджувати на імпорті з Росії, повідомляє 24 Канал з посиланням на Службу зовнішньої розвідки.
Дивіться також Без Китаю путінська Росія – ніщо, але Китай мовчить, – Зеленський виступив на Радбезі
Такі субсидії – у формі знижок або фіксованих виплат – компенсували логістичні витрати, забезпечували конкурентні переваги російським постачальникам та підтримували стабільність ланцюгів поставок.
Рішення стало частиною стратегії оптимізації державних витрат. Пекін активно інвестує у видобуток міді й нікелю в Індонезії, Африці та Латинській Америці, водночас прагнучи захистити внутрішній ринок від цінових перекосів, спричинених російськими металами.
Скасування субсидій зменшує штучну перевагу постачальників із рф і допомагає стабілізувати ціни для китайських виробників. Зміни відбулися на тлі скорочення китайського імпорту більшості російських сировинних товарів у січні–червні 2025 року:
- нафти – на 11% у річному вимірі;
- нафтопродуктів – на 28%;
- СПГ – на 13%;
- деревини та вугілля – на 10%.
Для російських компаній наслідки будуть відчутними: конкурентоспроможність їхніх металів у Китаї знизиться, а прибутки найбільших виробників – таких як "Норильський нікель" і "Русал" – значно скоротяться.
Що відомо про торгівлю Китаю з Росією?
Китай активно скуповує російську нафту замість Індії і залишається одним із найбільших покупців російської сирої нафти, закупивши у 2024 році 108,5 мільйона тонн, що становить понад 2,1 мільйона барелів на добу. Така тенденція свідчить, що Китай зберігає стабільний інтерес до російських енергоносіїв, користуючись знижками через санкційні обмеження.
Китай також нарощує торгівлю ЗПГ із Росією за допомогою російського проєкту Arctic LNG 2, який перебуває під санкціями США. Китай використовує маловідому компанію для приховування кінцевого споживача та обрав термінал у Бейхаї для прийому газу, щоб уникнути американських санкцій.
Разом з тим у деяких галузях торгівля Росії з Китаєм йде на спад. Російсько-китайська торгівля знизилася до 125,8 мільярда доларів, причому Китай скоротив закупівлі ключових сировинних товарів з Росії, таких як нафта. Постачання з Китаю до Росії також скоротилися – на 9%, насамперед за рахунок імпорту автомобілів, впав на 61%.