Дрони ефективніші за санкції: чи можуть удари по НПЗ змусити Росію припинити війну?

Україна отримала ресурси та спроможності, щоб застосувати нову стратегію війни з Росією й нарешті перенести її на терени ворога.

24 Канал аналізує, що буде якщо знищити нафтову інфраструктуру країни-агресорки?

Цікаво  У чому захована смерть Росії: політолог назвав дієві санкції для знищення країни-окупантки

Росія – "держава-наркоман"

Якщо проаналізувати основні доходи бюджету Росії, то не важко прийти до висновку, що РФ – це "наркоман на нафтогазовій голці".

Навіть за офіційними даними міністерства фінансів країни-агресорки, доходи федерального бюджету від нафти та газу за 2023 рік склали 8 822,3 мільярда рублів. Це практично 1/3 доходів усього федерального бюджету РФ. Натомість за 2022 рік ця сума складала 11 586 мільярдів рублів. Тобто спостерігається падіння в розмірі 23,9%.

Дані мінфіну Росії також показують, що ненафтогазові доходи склали 20 301 мільярд рублів. Ця сума виросла у порівнянні з аналогічними показниками 2022 року на 25,0%. Слід припустити, що у такий спосіб російська влада намагалася продемонструвати, що вона потроху сходить з нафтогазової голки, начебто частка ненафтогазових доходів зростає, в той час як нафтогазових падає. Однак це така ж пропаганда, як і багато іншого у Росії.

Насправді, за оцінками експертів, залежність лише посилюється:

• Адже з одного боку, внаслідок дії міжнародних санкцій вдалося зупинити цілі цикли російського виробництва через брак комплектовання та деталей. Також для росіян залишаються закритими критично важливі для них ринки збуту, зокрема ЄС, що аж ніяк не сприяє збільшення ненафтогазових доходів.
• З іншого боку – фіксуються тенденції, які свідчать про збільшення видобутку російської нафти та газу паралельно з їх експортом до Індії та Китаю.

Щороку Росія видобуває близько 550 мільйонів тонн сирої нафти, з яких майже 50% йде на експорт без переробки. Хоча дані російського видобутку нафти засекречені, на думку експертів вони можуть становити від 9,48 мільйона барелів на добу до цілих 10,72 мільйона барелів на добу.

Наприклад, для США цей показник становить 12,9 мільйона барелів на добу, а для Саудівської Аравії 9,06 мільйона. Загалом експерти припускають, що доходи російського федерального бюджету від нафти та газу можуть складати 13,5 трильйона рублів (8 822,3 мільярда рублів заявлених).

Залежність оборонної промисловості Росії від нафтогазової промисловості

За різними оцінками Росія витрачає на оборонну промисловість, утримання силового блоку та на ведення бойових дій до 14,5 трильйона рублів, що фактично половина федерального бюджету. 

Та не лише доходами єдиними… Росія веде неоголошену війну проти України, а сама її економіка поступово переходить на воєнні рейки з акцентом на виробництво товарів військового призначення.

І тут також без нафти та газу нікуди не дінешся. Адже для виробництва вибухових речовин потрібні толуол, сірчана та азотна кислоти. Тоді як усі нафтопереробні заводи Росії, що виробляють толуол, виробляють його з нафти. Всі заводи в Росії, що виробляють азотну кислоту, виробляють її з аміаку, який, своєю чергою, виготовляється з природного газу.

Простіше кажучи, вся російська вибухівка – це також нафта і газ. Тобто нафта і газ – це не лише спосіб отримання доходів, а також і зброя.

 Як зупинити воєнно-економічну машину Росії?

Виходячи з аналізу нещодавніх "бавовняних пожеж" на підприємствах нафтогазової промисловості держави-агресорки, можна припустити, що в українського військового командування народилася нова стратегія.

Очевидно, її суть полягає в тому, що завдяки знищенню нафтогазової інфраструктури Росії можна не лише спровокувати дефолт російської економіки через різке падіння нафтогазових доходів, але й також зупинити виробництво критично важливих для них компонентів для ракет та боєприпасів.

І тут на допомогу приходить низка важливих обставин: 

• Варто зазначити, що об’єкти нафтової та газової галузей Росії зовсім не захищені від здійснення ударів з повітря, землі, моря. У росіян не вистачає засобів ППО та РЕБ для боротьби з дронами.
• Понад мільйон квадратних кілометрів території Росії перебуває в зоні, що вразлива для БпЛА Збройних Сил України та на якій розташована більша частина всієї російської нафтопереробної промисловості.
• Крім цього, всі російські нафтогазові об'єкти мають високий рівень вибухової та пожежної небезпеки. Усім відомий підхід "русского ваньки" до правил пожежної безпеки.

Та якщо без сарказму, то проблема із протипожежним захистом дійсно існує. Обладнання застаріле, виробництво російського "імпортозаміщення" знову ж таки натрапляє на проблему з деталями для комплектування через санкції, а про закупку сучасного іноземного обладнання й мови немає.

Водночас російські галузі виробництва повністю залежні від імпортного промислового обладнання, що особливо відчутно після ударів по російських НПЗ. Як виявилося, Росія не здатна імпортозамістити критично важливе обладнання для виробництва бензину та дизпалива. До того ж існує жорстка взаємна залежність усіх складових нафтової та газової галузей Росії – виведення з ладу одних складових, неминуче призведе до зупинки інших.

Окрім цього, слабкою стороною Росії є надмірна централізація управління нафтовою та газовою галузями.

Зараз у Росії так чи інакше працюють 32 великих НПЗ та ще 80 міні-НПЗ. За оцінками аналітиків, знищення або зупинка роботи лише 20 великих НПЗ призведе до виведення з ладу до 56% російських нафтопереробних потужностей.

 Результати ударів українських БпЛА по російських НПЗ

31 січня агентство Reuters з посиланням на заяву міністерства енергетики Росії повідомило про скорочення в січні експорту бензину та дизпалива до країн – не членів СНД на 37% порівняно з груднем 2023 року та на 23% порівняно з січнем 2023 року. Причиною було офіційно названо позапланові ремонти, спровоковані пожежами на НПЗ та атаками українських безпілотників.

До теми  Два дрони ГУР вразили нафтобазу окупантів: деталі нічної "бавовни" у Курську

За інформацією Moscow Times, за перші 2 тижні лютого середньодобова переробка нафти на НПЗ Росії скоротилася на 4% порівняно до обсягів переробки у січні та на 8,6% від рівня завантажень у лютому 2023 року.

Які заводи вже атакували Сили оборони: показуємо на карті

Привіт російським НПЗ від ЗСУ

• Завод "Лукойл" НОРСІ у Нижньому Новгороді внаслідок атаки, за інформацією Reuters 15 січня 2024 року, може зменшити вдвічі випуск високооктанового бензину внаслідок екстреної зупинки однієї з двох установок каталітичного крекінгу. Внаслідок цього "Лукойл" зупинив свій експорт та попросив інших виробників допомогти з поставкою 200 тисяч тонн бензину А-95 на внутрішній ринок у січні-лютому. Російські агентства новин поширили чутки про можливе запровадження заборони на експорт нафтопродуктів, які були офіційно спростовані. 12 березня завод був знову атакований безпілотниками. Роботу технологічної установки тимчасово зупинили.
• Атака на російський НПЗ "Новатек" на території порту Усть-Луга в Ленінградській області 22 січня 2024 року вплинула на маршрут 55% експорту російської нафти, 87% авіаційного палива, 54% конденсату та 61% гасу (дані за 2023 рік) і зупинила роботу НПЗ. Попри оптимістичні заяви росіян про відновлення переробки, на це може піти кілька місяців, оскільки ударом була уражена технологічна установка з сучасним обладнанням, придбаним перед санкціями. За підрахунками аналітиків Dragon Capital, втрати "Новатек" від зупинки заводу можуть сягнути до 250 мільйонів доларів США за кожен місяць простою. Завод в Усть-Лузі стояв до 11 лютого та відновив добову переробку до 14000 тонн газового конденсату (потужність до аварії – 20000 тонн конденсату на добу).
• Туапсинський НПЗ до атаки 25 січня переробляв 24000 тонн нафти на добу, після 25 січня завод призупинив роботу. Максимальна потужність переробки заводу – 34000 тонн нафти на добу, його зупинка найбільше впливає на скорочення первинної переробки у РФ.
• Волгоградський НПЗ "Лукойлу" після пожежі 3 лютого на первинній установці переробки АВТ-5 (потужність – 8570 тонн нафти на добу) внаслідок атаки скоротив переробку в середньому на 10% порівняно з січнем 2024 року та переробляє до 35000 тонн нафти на добу замість 39000 тонн. Потужність втраченої установки складає 25% від сумарної потужності двох установок, що залишилися.
• Ільський НПЗ після виходу з ладу установки первинної переробки АВТ-6 потужністю 10300 тонн нафти на добу через пожежу внаслідок атаки дронів 9 лютого втратив 56% потужності та знизив переробку вдвічі. Протягом січня завод переробляв щодня 16000 тонн нафти, тепер – 8300 тонн на добу.
• Афіпський НПЗ після "спроби" атаки 9 лютого знизив завантаження на 22% або 3700 тонн нафти на добу порівняно з січнем. Керівництво заводу заперечує факт пожежі або пошкоджень, хоча російські медіа  повідомляють про "падіння уламків дронів" на територію заводів.
• Рязянський НПЗ працював в основному для російського експорту, перероблюючи 4,6% всієї російської нафти, але після атаки 12 березня 2024 року, "екпортні можливості" було суттєво знижено безпілотниками;
• НПЗ "Киришинефтеоргсинтез" до 13 березня 2024 року переробляв 20,1 мільйона тонн нафти на рік та був другим за потужністю в Росії.
• НПЗ "Перший завод" у Калузькій області був виведений із ладу 15 березня 2024 року. У 2019 році його модернізували за 650 мільйонів доларів. Щорічно завод переробляв 1,2 мільйона тонн нафти.
• Новокуйбишевський, Куйбишевський та Сизранський НПЗ до 16 березня 2024 року переробляли 7,9 мільйона та по 7 мільйонів тонн нафти на рік відповідно. Сумарно це 10% нафтопереробки росіян.
• Слов'янський НПЗ у Слов'янську-на-Кубані до 17 березня 2024 року переробляв 4 мільйони тонн нафти. Безпілотники атакували ректифікаційні колони атмосферної перегонки нафти.

 Економічні наслідки ударів по нафтопереробних заводах Росії

За даними Міжнародного енергетичного агентства, до 24 лютого 2022 року нафтопереробні заводи росіян експортували близько 2,8 мільйона барелів нафтопродуктів щодня, але, за даними аналітиків ING, з початком повномасштабної агресії скоротили експорт майже втричі – до близько 1 мільйона барелів нафтопродуктів щодня, залишаючись при цьому провідним гравцем світового ринку палива.

Внаслідок введення прогресивного оподаткування нафтової галузі у прив'язці до світових цін та у зв'язку з труднощами в проведенні ремонтів НПЗ через технологічні санкції, експорт нафти та нафтопродуктів з Росії, за даними Standard&Poor’s, досягнув мінімуму з вересня 2022 року – 5,27 мільйона барелів на день, що на 650 тисяч барелів на день нижче за рівні перед повномасштабною війною.

Зупинки НПЗ викликали дефіцит палива у регіонах Росії та зростання внутрішніх цін на паливо, внаслідок чого у вересні 2023 року уряд Росії був змушений запровадити тимчасову заборону експорту нафтопродуктів (крім країн СНД), щоб "стабілізувати ціни на паливо" і перенаправити нафтопродукти на внутрішній ринок, у тому числі для військових потреб.

У жовтні заборона була частково скасована, натомість уряд Росії збільшив субсидування нафтоперероблення для внутрішнього ринку. Повністю заборону скасували у листопаді 2023 року і це наводить на певні роздуми.

За даними Bloomberg, чисті бюджетні доходи РФ від нафти й газу склали 99,3 мільярда доларів та скоротилися порівняно з 2022 роком на 24%.

 Перспективи блокування російського експорту нафти

Найбільш потужне джерело надходження вільноконвертованої валюти до Росії – експорт нафти та нафтопродуктів. 

До теми  Де розташована російська нафтобаза "Польова", яку вночі атакувало ГУР: показуємо на карті

Технічно безпосередньо промисловий комплекс складається з:

• розвідки нафтових родовищ;
• видобувних свердловин;
• мережі нафтопроводів та компресорних станцій;
• місць зберігання нафти;
• нафтопереробних заводів та мережі продуктопроводів;
• та, власне – нафтових терміналів, які забезпечують завантаження нафти (або нафтопродуктів) у танкери, що транспортують нафту (нафтопродукти) до отримувача.

З часу розпаду СРСР вантажні нафтові (як і продуктові) термінали зазнали значного рівня заміни частини обладнання, яке вироблялась у СРСР, на імпортні зразки, більша частина яких виробляється у західних країнах.

Тобто знищення (пошкодження) навіть частини обладнання нафтового термінала призведе до тривалої його зупинки, що, своєю чергою, позначиться на усьому зворотному напрямку технологічного ланцюга: переробцка нафти (якщо передбачено експорт нафтопродуктів); транспортування та видобування нафти.

Якщо зупинка видобутку буде відбуватись тривалий час (від 1 до 4 тижнів), значно підвищується ризик виходу з ладу нафтовидобувної свердловини, що призводить не тільки до великих фінансових втрат, але аж до втрати самої можливості видобутку нафти зі свердловини. Це особливо актуально у суворому кліматі півночі Росії та Сибіру, де розташована значна частина нафтовидобувної галузі Росії.

Дуже ефективний сценарій – виведення з ладу нафтових терміналів призведе до проблем всього технологічного ланцюга, аж до зупинки видобутку нафти зі свердловини.

Перспективи знищення газової промисловості Росії

Газ у Росії видобувається в основному в одному місці – на Ямалі, і передається системою магістральних газопроводів споживачам і на експорт.

На карті магістральних газопроводів, що йдуть з Ямалу, є місце, відоме як "Ямальський хрест", в якому перетинаються відразу 17 великих газопроводів. Він розташований на березі річки Права Хетта, неподалік від села Пангоди, і з супутника виглядає як два хрести, намальовані прямо на тундрі. Саме тут одним ударом можна перекрити 85% видобутку природного газу РФ і відрізати від газу і, як наслідок, від електроенергії, тепла та сировини для виробництва вибухових речовин, всю європейську частину Росії, де розташована основна маса населення та основна маса військової промисловості.

Крім того, критичним об’єктом є Воркутинська лінійна виробнича дирекція магістральних газопроводів ТОВ "Газпром трансгаз Ухта", до якої входять найпівнічніші у світі компресорні станції: Байдарацька, Яринська, Гагарацька, Воркутинська. У 2022 році обсяг транспортованого газу становив понад 129 мільярдів кубометрів.

Також можливе руйнування газових компресорних станцій ближче до Москви, без яких неможливе транспортування газу з Сибіру. Величезна Новоарзамаська газокомпресорна станція, що під Нижнім Новгородом, транспортує газ з Сибіру на весь регіон. Касимовське підземне сховище газу, яке розташоване між Володимиром і Рязанню на південний схід від Москви і яке має потужність у 12 мільярдів кубометрів газу, забезпечує газом весь регіон.

Також можливе пошкодження будь-якої ділянки газопроводів. Газопровідна система настільки довга, а вразливих об’єктів на ній так багато, що всіх наявних у світі систем ППО недостатньо для забезпечення їх надійного захисту. Отже, БпЛА великої дальності можуть спричинити такий колапс газової промисловості, від якого Росія довго не оговтається.

 Як знищення нафтових об'єктів вплине на Росію

Загалом обрана стратегія щодо знищення об'єктів критичної інфраструктури нафтогазової промисловості Росії має вагоме обґрунтування. Удари практично одразу спричиняють хвильові коливання в інших секторах російської економіки.

До прикладу, скорочення виробництва НПЗ призводить до зменшення обсягів бензину як для експорту, так і для внутрішнього ринку, та спричиняє подорожчання бензину і втрати для бюджету Росії. Крім підвищення рівня соціальної напруги в Росії, дефіцит палива впливає на інші галузі економіки держави-агресорки та скорочує видатки режиму Путіна на війну.

Одночасний зрив поставок російських енергоресурсів може спровокувати розірвання міжнародних контрактів, що, своєю чергою, призведе до втрати традиційних ринків збуту нафти та газу, прискорення переходу економічної кризи в Росії у повноцінний колапс економіки.

Водночас це призведе до зниження купівельної спроможності населення, збільшення прихильників антивоєнних протестів, спонукання корінних народів федерації до самовизначення, від'єднання від Москви, яка затягнула їх у згубну війну. А це прямий шлях до зупинки російської воєнної машини та припинення воєнних дій, а можливо і загалом до повного виведення російських військ з українських окупованих територій.