Як підуть українські діти у школу за кордоном і що про це треба знати

27 серпня 2022, 13:15
Читать новость на русском

З початком російського вторгнення чимало українців опинилися за кордоном. За різними оцінками, нині за межами України перебувають понад 2 мільйони дітей. Незабаром для них має початися новий навчальний рік.

Про особливості шкільного навчання за кордоном цього року читайте в матеріалі сайту 24 каналу.

Читайте Чому деякі держави змушують українських дітей покинути українські школи

Вчаться усі

Якщо відвідувати дитячий садок у країнах ЄС можна за бажанням, то навчання у школі є обов'язковим і безкоштовним (платити доведеться лише канцелярію, харчування та екскурсії). Подекуди доведеться заплатити й за підручники, проте, у Міносвіти обіцяють, що українські діти матимуть змогу отримати безоплатно електронні версії іноземних підручників.

Коли починається навчання

Початок навчального року лише 1 вересня і ніяк більше –  це радянська традиція, у світі такого нема, а тому в різних державах початок навчання припадає на різний час, ба більше, у деяких регіонах однієї країни це також можуть бути різні дати, проте, це, здебільшого –  вересень.

Важливо Безкоштовні підручники, канцелярія та інше: які країни забезпечують школярів з України

Так, у Польщі навчальний рік стартує на початку вересня, у Португалії –  в середині вересня. При цьому, навчання у вишах, як правило, розпочинається наприкінці місяця або взагалі у жовтні.

Як записатися до школи

Усі українські біженці мають отримати офіційний статус та зареєструватися. Після цього їх діти отримують право на навчання у місцевих школах.

Документи для оформлення до школи можуть відрізнятися у різних країнах чи регіонах, але здебільшого це:

  • посвідчення особи (закордонний паспорт);
  • офіційне перебування;
  • заява від батьків.

До 2022 року необхідним також був сертифікат знання мови на рівні B1, проте, нині ці вимоги подекуди зняти, але мову точно доведеться вчити.

Що з мовою

Викладання у школах відбувається мовою тієї країни, де ви перебуваєте. Це цілком логічно та зрозуміло всім, крім, мабуть, росіян.

Щоб подолати мовний бар'єр –  ще навесні та влітку при навчальних закладах були організовані численні курси з вивчення мов. Вивчати мову можна й протягом року у спеціальних мовних класах, наприклад, у Німеччині та Австрії.

Українські класи

Також у багатьох країнах Європи були створені "українські класи" (наприклад, у Чехії український клас відкривають при місцевій школі, якщо набирається мінімум 15 дітей з України). У цих класах предмети будуть викладати українські вчителі (через війну чимало українських педагогів також опинилися за кордоном).

Багато країн дуже лояльні до українців і намагаються створити для дітей всі умови:

  • У Литві можна обрати українську як другу мову вивчення.
  • У Латвії навчання з 1-го по 6-й клас проводиться наполовину мовою національної меншини (можна обрати українську), а наполовину — латиською
  •  У Болгарії на платформі для дистанційного навчання є доступ до українських шкільних підручників.

Українські школи

У деяких країнах Європи українські школи були ще до великого вторгнення росіян. Наприклад, у Польщі та Румунії українські школи функціонують багато років.

Їх приклад наслідують інші держави –  деякі фінансують благодійні організації або небайдужі до біди українців громадяни, а деякі школи самоорганізувалися зусиллями місцевих українських громад.

Так, у Парижі та Вільнюсі відкрили українські школи для дітей 6 – 18 років. У Нідерландах організували школу для дітей 5 – 11-х класів, там навчається близько 100 осіб.

У більшості країн Європи діють факультативні українські школи або недільні українські школи. Вони працюють за українською освітньою програмою.

Ці проєкти створювалися ще до війни української діаспорою й мали на меті не "покрити усю програму", а зберігати та плекати українську ідентичність. Втім, з огляду на війну деякі школи перебудували свою роботу, так, українські факультативні школи в Греції проводять уроки тричі на тиждень.

Але далеко не всі українські школи за кордоном будуть спроможні фізично задовольнити потреби усіх біженців. Нагадаємо, мова йде про мінімум 2 мільйони школярів.

80% дітей, що опинилися за кордоном після 24 лютого 2022 року, планують навчатися за українськими програмами.

Дистанційна освіта

Більшість українських біженців планує повернутися додому після того, як небезпека життю зникне. Через це чимало дітей будуть навчатися за українськими освітніми стандартами. Не секрет, що в різних державах шкільні програми можуть кардинально відрізнятися, наприклад, в українській школі роблять акцент власне на "чисте" знання, як у багатьох європейських школах –  на соціальні навички та так звані soft skills.

Щоб уникнути "розриву", українським дітям доведеться навчатися дистанційно. Якщо в країні тимчасового перебування дистанційне навчання в українській школі "зараховується" і позбавляє необхідності відвідування місцевих навчальних закладів, тоді відповідальність за навчальний процес ляже на батьків і опікунів.

Наразі практично всі українські школи запроваджують змішану систему й доєднатися до неї можна усім охочим, незалежно від того, де школярі перебувають –  у Миколаєві, Чернівцях, Коломиї чи Лісабоні. Таким чином, ваші діти можуть навчатися у рідній школі нарівні з однокласниками.

Також ви можете вибрати будь-яку іншу українську школи за бажанням. Учня зобов'язані зарахувати до будь-якого середнього закладу освіти, де є дистанційне навчання. Місце реєстрації в Україні та наповненість класів не це ніяк не впливають; умовах війни достатньо скану або фотокопії заяви батьків школяра як мінімум.

Як уникнути подвійного навантаження для дітей

Якщо ж місцева школа обов'язкова (як у Польщі), батькам доведеться подумати, як уникнути зайвих навантажень для дитини.

Як варіант –  навчання на екстернаті, наприклад, у Міжнародній українській школі (МУШ). Навчатися у МУШ доведеться самостійно –  будуть лише онлайн-консультації та роботи для перевірки.

Також батькам варто подумати про онлайн-курси (серед них багато безкоштовних), вечірні дистанційні школи або школи вихідного дня.

Інший варіант –  бюрократичний. Українське Міносвіти проводить переговори з європейськими колегами про взаємозарахування частини предметів, що дало б змогу зосередитися дистанційно лише на таких предметах, як українська мова та література, історія України, правознавство, адже їх в умовній Бельгії викладати не будуть, на відміну від інтегралів і хімії.

У будь-якому разі, українським біженцям слід не втрачати зв'язок з "великою землею" та слідкувати за офіційною інформацією.

Яким буде новий навчальний рік в Україні – дивіться відео: