Пророчі цитати з віршів Шевченка: про що застерігав та що передбачив Кобзар

Олеся Кух

Основні тези

Багато віршів Шевченка вважаються пророчими при сучасному прочитанні.
Читачів запрошують звернути увагу на прихований сенс віршів Кобзаря.

Чимало віршів Шевченка, при прочитанні сьогодні, видаються пророчими. Чи помічали ви прихований сенс його слів?

В умовах війни Росії проти України, вірші Шевченка пожна трактувати як пророцтва та попередження, а ще – прогнози що чекає Україну. Тому, у день його іменин 9 березня, гарна нагода взяти до рук "Кобзаря".

Дивіться також Не лише "стриж": ця пташка має цікавішу українську назву

Про що попереджає поезія Шевченка?

Життя Шевченка – то окрема тема для вивчення. Але саме життя – від кріпака до відомого придворного художника, з арештами, ув'язненням, службою в армії, забороною писати та малювати, перебуванням на чужині сформувало його ставлення до Московії, тугу за Батьківщиною та його "перестороги" та "пророцтва". Через багато віршів пронесено головну пересторогу – не довіряти "москалям".

В умовах агресивної війни Росії проти України усі шевченкові слова про "москалів", які раніше звучали лише як слова з віршів (а він чимало слів придумав сам), сьогодні можна тлумачити – "а я вас попереджав".

Пам'ятник Шевченку / pixabay.com

Як підрахували літератори, слова "москаль" і "москалі" у віршах Шевченко вживав п’ятдесят п’ять разів, і ще інші варіанти понад сорок – "москалеві", "москалевою", "москалеву", "москалика", "москалики", "москалів", "москаля", "москалям", "москалями", "москалях".

Чого вартує поема "Катерина", сюжет якої пов'язаний зі зрадливістю та ненадійнстю солдатів з Московщини:

"Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі – чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине…"

Він застерігав та з призирством ставився до жінок, які зналися з москалями, як це описано в "Титарівні-Немирівні", як символ зради:

"Титарівна-Немирівна
Гаптує хустину.
Та колише московщеня‌,
Малую дитину.

Титарівна-Немирівна
Людьми гордувала…
А москаля-пройдисвіта
Нищечком вітала!"

В поемі "Кавказ" згадує, як імперські загарбницькі апетити не цінують людських житів, і як доводиться гинути не за свою Батьківщину:

"Мій Якове добрий! Не за Україну,
А за її ката довелось пролить
Кров добру, не чорну. Довелось запить
З московської чаші московську отруту!"

Про бажання полонити та захопити згадано і в поемі "Невольник" (1859):

"Ляхи були, усе взяли,
Кров повипивали!..
А москалі і світ Божий
В путо закували."

З москалями він порівнює свою тугу, яка огортає нагло і важко, напирає на груди, як-от у вірші "Мов за душне, оступили":

"Бог зна колишнії случаї
В душі своїй перебираю
Та списую; щоб та печаль
Не перлася, як той москаль,
В самотню душу. Лютий злодій
Впирається-таки, та й годі."

І відомі слова з листа до брата Микити Шевченка з проханнями писати по-нашому, а не по-московському, і слова:

"Бо москалі, чужі люди,
Тяжко з ними жити;
Немає з ким поплакати,
Ні поговорити."

Певно у цих рядках Шевченко підкреслює, що ментально це дуже чужі люди, жорстокі та цинічні, з якими важко знайти спільну мову навіть за багато років. Кожна згадка ніби насторожує та попереджає – не вірте, борітеся, не дружіть, чекайте від москаля лише лихого. І ці слова, ніби демонструють що і за багато років нічого не змінилося.

І на жаль, знову нам близькі рядки з віршів про вдовині сьози та тугу за коханими, які пійшли на війну і про них немає звісточки – залишається лише чекати. Багатьом українкам близькі переживання дівчини, які описані в поемі "Причинна".

Що передбачав Кобзар для України?

Вивчаючи історію та традиції своєї Батьківщини Шевченко закликав, знати своє минуле, не відрікатися вд нього, не намагатися втекти чи прислужитися комусь (новій владі), а творити своє, пам'ятати якого ми роду, пишатися цим. Згадайте його заклик з віршу "І мертвим, і живим…"

"Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь."

І його наставницьке про славну історію країни, та те, що ворог недооцінив міці українців з вірша "До Основ'яненка":

"Тілько ворог, що сміється...
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, –
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!"

Пам'ятайте його "Заповіт", він не даремно заповідав, а сьогодні – це уже керівництво до дій:

"Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Землю окропіте."

І давайте вірити у те, у що вірив Шевченко у своєму вірші "І Архімед, І Галілей":

"І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі."

Пісня "І Архімед, і Галілей": дивіться відео

Вірші Тараса – живі, щирі, та пророчі, а під час війни – актуальні як ніколи. Вірте у його пророцтва! Слава Україні!