Говорити українською без акценту можливо: цінні поради філологів

Не варто соромитися і відмовлятися від української мови через виражений російський акцент. Це неминуче явище для тих, хто починає розмовляти новою для себе мовою. При вивченні мови врахуйте такі поради студенток-філологинь, пише 24 Канал.

Дивіться також 5 колоритних українських словечок, які збивають з пантелику іноземця

Поради, як позбутися російського акценту

Позбутись російського акценту простіше, ніж вам здається. Дієві поради дають студентки Факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Дівчата рекомендують вивчити та використовувати головні правила української фонетики і вам вдасться заговорити українською чисто. В українській мові існує кілька "мовних паролів" – шиболет, освоївши які, зможете освоїти і мову.

Йотований звук "і". Для нього в українській мові навіть існує спеціальна та унікальна літера "Ї".  У жодній слов'янській мові її більше немає – лише в українській. Росіяни не розуміють як вимовляти слова з цією літерою, тому часто калькують.

Відсутність оглушення дзвінких звуків. Ця особливість зберігається, як прояв акценту, чи не найдовше. За правилами української мови, наприкінці слів і всередині перед приголосним дзвінкі звуки не оглушуються. Тобто українці чітко кажуть:

•  "дуБ", а не "дуП";
• "любоВ", а не "любоФ";
• "книЖка", а не "книШка".

Постежте, як ви вимовляєте дієслова чоловічого роду у минулому часі. Якщо у вас виходить "спаф", "думаф", "робиф", ви розмовляєте з акцентом. Замініть оглушений звук "Ф"на звичайний звук "В", і ви легко його позбудетесь.

Відсутність "акання". Літера "О" в українській мові всюди читається, як звук "О" і не заміняється на "А". Ми не кажемо "малако", а кажемо "мОлОкО". І не кажемо "гаварить", а кажемо "гОвОрити".

Тверді звуки "т" і "д". Найпростіший приклад, як росіяни кажуть на своїх дітей – якщо розібрати на звуки, то виходить "дзєці". Такі дзвінкі звуки "Т" і "Д" українській мові не властиві. Правильно казати "діти" і вимовляти м’які "д" і "т" чітко, щоби можна було легко впізнати, яка там літера.

Тверді звучи "ч" та "щ". Такі слова, як "чай", "чую", "читаю" і навіть "тощо" вимовляються з твердими "Ч" та "Щ". Російська вимова цих букв, як у слові "чящя" для українців не властива!

Редукування звуку "ш" у дієсловах другої особи однини. Українською мовою неправильно вимовляти "боїшся", "смієшся", "стараєшся", розділяючи звуки "Ш" і "С". Це незручне поєднання звуків, тому краще вимовляти ці слова так, наче там наприкінці стоїть подвоєний звук "С": "боїсся", "смієсся", "стараєсся".

"Мовний пароль" м'яка "ц". В російській вимові немає м'якого звуку "Ц" наприкінці слова і носії російської фонетики несвідомо заміняють його на твердий. Вони не розуміють, що в кінці слова "паляниця" має бути пом’якшення, росіяни м’яко вимовляють звук "н", що передує "ц", і виходить – "паляніца".

Це стосується усіх слів зі сполученням букв "-иця" чи у множині "-иці" в кінці – полуниця, суниця, кориця, куниця, молодиця, шибениця, дзвіниця, гірчиця, зіниці і Укрзалізниця. Освоїте вимову цих слів – заговорите українською! 

Як позбутися російського акценту: дивіться відео

Вправляйтеся й у вас усе вийде! Говоріть українською!