Чому "грудень", а не "декабрь": сила українських назв місяців
- Назва місяця "декабрь" – росіянізм, який походить з латинської мови.
- Українська мова зберегла автентичні назви місяців, включаючи "грудень", що походить від слова "груда" – мерзла орана земля.
Український календар зберіг свої назви місяців. Хоча, як наслідок тривалого тиску, дехто називає їх на російський штиб.
Чому ми називаємо останній місяць "грудень", а не "декабрь", розповідає 24 Канал, посилаючись на Вікіпедію.
Дивіться також Студенти можуть виїжджати за кордон, але далеко не всі: що для цього потрібно
Чому неправильно казати "декабрь" українською?
Українська мова має власну, автентичну систему назв місяців, що сформувалася ще в давні часи. Лише частина слов'янських народів зберегла свої назви місяців – українці, поляки, чехи, білоруси, хорвати. Інші народи перейняли латинський календар, а точніше давньоримський юліанський.
Свої назви латинські місяці отримали від римських богів, числівників або важливих свят. Ці назви кожна мова трансформувала, серед них і росіяни.
Через тривале насаджування їх мови, ми знаємо, що останній місяць року – "декабрь".
Слово "декабрь" походить від латинського december, утвореного від decem – "десять". У давньоримському календарі december був десятим місяцем року, бо рік починався з березня. Через грецьку та старослов'янську мови, слово змінило свою транслітерацію, але в основі зберегло латину, і зафіксоване уже в ХI столітті у писемних пам’ятках.
В українській же мові інша назва першого зимового місяця – "грудень". Слово походить від давньоукраїнського "груда" чи "грудка" – мерзла орана земля стає грудами, замерзлі нерівності на дорогах теж – грудки. Це яскравий приклад того, як українські місяці відображають природні явища та життя людей.
У різних регіонах України грудень мав ще кілька народних назв:
- студень / студенець – від слова "студений", холодний;
- хмурень – через похмурі, короткі дні;
- леденець – бо все покривається льодом.
Уживалися й інші назви, що збереглися в діалектах і фольклорі:
- мостови́к,
- стужа́йло,
- вітрози́м,
- зи́мник,
- лютові́й,
- хму́рень,
- тру́сим,
- лю́тень,
- мочавець / мочарець,
- казидоро́га,
- про́синець / про́симець,
- андріїв /андріїць.
Ці варіанти існують, фіксуються у словниках, але літературна норма назви місяця – саме "грудень".
На які свята багатий "грудень"?
А ще цей місяць багатий на свята, так званий цикл "від Романа до Йордана", які частково змістилися на листопад зі зміною календаря:
18 листопада – Романа;
21 листопада – Ведення в храм Богородиці,
24 листопада – Катерини;
30 листопада – Андрія;
4 грудня – Варвари;
5 грудня – Сави;
6 грудня – День святого Миколая;
9 грудня – Анни;
24 грудня – Святвечір;
25 грудня – Різдво Христове;
26 грудня – Марії;
27 грудня – Степана;
31 грудня – Меланки;
1 січня – Новий рік;
1 січня – Василя;
6 січня – Водохреща.
Календар грудневих свят / Дивсь.INFO
Наше слово "грудень" несе в собі образ зими, холоду й народної традиції. А тому не варто вживати росіянізм "декабрь". Грудень – дванадцятий місяць року, він завершує календарний цикл і символізує перехід від старого до нового. А тому започаткуйте собі нову звичку – говорити лише українською!