Укр Рус
23 листопада, 13:55
4

Чому "грудень", а не "декабрь": сила українських назв місяців

Основні тези
  • Назва місяця "декабрь" – росіянізм, який походить з латинської мови.
  • Українська мова зберегла автентичні назви місяців, включаючи "грудень", що походить від слова "груда" – мерзла орана земля.

Український календар зберіг свої назви місяців. Хоча, як наслідок тривалого тиску, дехто називає їх на російський штиб.

Чому ми називаємо останній місяць "грудень", а не "декабрь", розповідає 24 Канал, посилаючись на Вікіпедію.

Дивіться також Студенти можуть виїжджати за кордон, але далеко не всі: що для цього потрібно 

Чому неправильно казати "декабрь" українською? 

Українська мова має власну, автентичну систему назв місяців, що сформувалася ще в давні часи. Лише частина слов'янських народів зберегла свої назви місяців – українці, поляки, чехи, білоруси, хорвати. Інші народи перейняли латинський календар, а точніше давньоримський юліанський. 

Свої назви латинські місяці отримали від римських богів, числівників або важливих свят. Ці назви кожна мова трансформувала, серед них і росіяни.

Через тривале насаджування їх мови, ми знаємо, що останній місяць року – "декабрь".

Слово "декабрь" походить від латинського december, утвореного від decem – "десять". У давньоримському календарі december був десятим місяцем року, бо рік починався з березня. Через грецьку та старослов'янську мови, слово змінило свою транслітерацію, але в основі зберегло латину, і зафіксоване уже в ХI столітті у писемних пам’ятках.

В українській же мові інша назва першого зимового місяця – "грудень". Слово походить від давньоукраїнського "груда" чи "грудка" – мерзла орана земля стає грудами, замерзлі нерівності на дорогах теж – грудки. Це яскравий приклад того, як українські місяці відображають природні явища та життя людей.

У різних регіонах України грудень мав ще кілька народних назв: 

  • студень / студенець – від слова "студений", холодний;
  • хмурень – через похмурі, короткі дні;
  • леденець – бо все покривається льодом.

 Уживалися й інші назви, що збереглися в діалектах і фольклорі: 

  • мостови́к,
  • стужа́йло,
  • вітрози́м,
  • зи́мник,
  • лютові́й,
  • хму́рень,
  • тру́сим,
  • лю́тень,
  • мочавець / мочарець,
  • казидоро́га,
  • про́синець / про́симець,
  • андріїв /андріїць.

Ці варіанти існують, фіксуються у словниках, але літературна норма назви місяця – саме "грудень".

На які свята багатий "грудень"?

А ще цей місяць багатий на свята, так званий цикл "від Романа до Йордана", які частково змістилися на листопад зі зміною календаря:

  • 18 листопада – Романа;

  • 21 листопада – Ведення в храм Богородиці,

  • 24 листопада – Катерини;

  • 30 листопада – Андрія;

  • 4 грудня – Варвари;

  • 5 грудня – Сави;

  • 6 грудня – День святого Миколая;

  • 9 грудня – Анни;

  • 24 грудня – Святвечір;

  • 25 грудня – Різдво Христове;

  • 26 грудня – Марії;

  • 27 грудня – Степана;

  • 31 грудня – Меланки;

  • 1 січня – Новий рік;

  • 1 січня – Василя;

  • 6 січня – Водохреща.

Календар грудневих свят / Дивсь.INFO

Наше слово "грудень" несе в собі образ зими, холоду й народної традиції. А тому не варто вживати росіянізм "декабрь". Грудень – дванадцятий місяць року, він завершує календарний цикл і символізує перехід від старого до нового. А тому започаткуйте собі нову звичку – говорити лише українською!