Як вчителі оцінюють результати пілотування НУШ: результати опитування

Міністерство освіти і науки спільно з ДНУ "Інститут освітньої аналітики" оприлюднили результати дослідження реалізації НУШ в пілотних школах.

До теми Навчання з радістю: чому відсутність оцінок у початковій школі – це перевага

Моніторинг здійснювався в сім етапів упродовж 2017 – 2021 років, останній етап реалізовано в травні 2021 року. Для цього опитали вчителів пілотних класів.

Результати пілотування НУШ

Компетентності

Вчителі оцінювали насамперед набуття учнями ключових компетентностей. Так, 84% респондентів зазначили, що під час пілотування найбільше уваги приділялося формуванню мовної компетентності (володіння державною мовою).

У фокусі також лишалися математична (80%), культурна (81%) компетентності та навчання протягом життя (80%).

Три з цих чотирьох компетентностей пов’язані з викладанням конкретних предметів (українська мова, мистецтво та математика), що, на думку дослідників, свідчить про недостатню увагу до інших тем та збереження тенденції попредметного викладання.

Також вчителі наголосили, що певні компетентності лишалися поза увагою освітян або їм не було приділено достатньої уваги. Зокрема трьома "антилідерами" стали:

• формування підприємливості та фінансової грамотності (відзначали 57% респондентів),
• здатність спілкуватися іноземними мовами,
• інформаційно-комунікаційна компетентність (попри те, що в умовах дистанційного та змішаного навчання її формування мало би бути головним).

Відповіді вчителів щодо фокусування на ключових компетентностях

Педагогічні практики

Найбільший позитивний вплив на навчання вчителі пілотних класів вбачають у запровадженні:

• дослідницьких методів навчання (97% опитаних),
• інтегрованого та проєктного підходів, пошукових завдань (93% опитаних),
• навчальних ігор (89% опитаних).

Ще 91% вчителів пілотних класів вважають корисним розв’язування завдань, що пов’язані з повсякденним життям.

Натомість ухвалення учнями самостійних рішень щодо вибору книжок для читання, завдань до виконання, можливість самостійно ходити під час уроків педагоги вважають не надто вдалим рішенням, адже це послаблює дисципліну.

Вплив педагогічних практик та прийомів (за результатами анкетування педагогів)

Оцінювання

Менше половини вчителів пілотних класів НУШ (47%) позитивно оцінили скасування бального оцінювання в початковій школі.

Решта вважають, що традиційне бальне оцінювання більш зрозуміле всім учасникам освітнього процесу, мотивує до навчання та привертає увагу батьків до навчання їхніх дітей.

Натомість про переваги рівневого оцінювання зазначили 52% респондентів. Хоча й наголосили на недоліках нинішньої системи, серед яких:

• недосконалість загалом,
• незрозумілість деяких формулювань,
• завелика кількість індексів у свідоцтві досягнень.

Частина опитаних учителів вважають, що з 3 класу варто починати бальне оцінювання, аби зберегти мотивацію учнів до навчання.

Окрім того, понад 80% педагогів вважають позитивним та корисним формувальне оцінювання, оскільки це допомагає учням виявляти сильні сторони, акцентувати на тому, над чим ще треба попрацювати, формує вміння аргументувати, висловлювати думку, дискутувати тощо.

Читайте також У Чернівцях всі школи переформатували у гімназії та ліцеї: що зміниться для дітей

Вчителі наголошують, що важливими моментами формувального оцінювання є самооцінювання (85%), оцінювання учнями одне одного (84%) та спільної з учнями розробки критеріїв оцінювання (69%).

До слова, реформа Нової української школи в Україні стартувала у 2017 році. Проте на той час жодного державного стандарту її проведення не було. Також вчителі не мали затверджених освітніх програм. Деталі – читайте у статті.