"Шлях до нової війни": аналітик пояснив, чим загрожують поступки Путіну на переговорах
Поступки Росії у війні проти України неминуче спровокують напад Кремля на країни Північної Європи. Історичний досвід 1938 року доводить, що спроби задобрити агресора територіями лише наближають велику війну.
Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус в ефірі 24 Каналу наголосив, що Європейський Союз і Німеччина зобов'язані безпосередньо сидіти за столом переговорів щодо припинення бойових дій.
Хто повинен сидіти за столом переговорів
За його словами, тривалий період дипломатичної ізоляції Кремля не дав бажаних результатів, тож європейським лідерам час виходити на контакт, але жорстко тримати власні позиції. Так фахівець оцінив намір німецького політика Фрідріха Мерца провести розмову з Володимиром Путіним на саміті G20.
Аналітик зауважив, що долю завершення війни не можуть вирішувати лише Вашингтон і Москва без європейських партнерів. До переговорного процесу мають долучитися ключові світові держави, які відповідають за стабільність на континенті.
Якщо казати про умовний стіл перемовин щодо визначення долі війни Росії проти України, то окрім Сполучених Штатів Америки, там безумовно повинен бути Європейський Союз і Німеччина як провідна економіка ЄС. Також за столом мають бути Велика Британія, Туреччина та Китай,
– наголосив експерт.
Іван Ус про ризики нової війни в Європі і учасників мирних переговорів: відео
Уроки 1938 року та російські танки біля кордонів НАТО
Спроби вгамувати апетити російського диктатора передачею українських територій Іван Ус вважає фатальною помилкою. Він нагадав про історичний урок Мюнхенської змови, коли європейські країни віддали нацистам Судети з надією уникнути великого конфлікту.
Історія показала, що миру не було після того, як Гітлеру подарували Судети, а Друга світова війна розпочалась через 11 місяців. Тому і зараз, коли Путін просить, щоб йому щось дали в Україні, це не значить, що буде мир. Це значить, що через певний проміжок часу він розпочне наступну агресію проти країн Європи,
– зазначив аналітик.
Саме загрозою майбутнього удару експерт пояснює стурбованість та дипломатичні кроки лідерів Фінляндії та Норвегії. Російський військово-промисловий комплекс нарощує виробництво важкої бронетехніки, проте частину нових танків не відправляють на лінію фронту в Україну, а концентрують на складах вздовж фінського кордону. Така підготовка свідчить про реальні плани Москви щодо експансії в Північну Європу.
Раніше аналітик попереджав про спроби Кремля вимагати поступок під час зустрічі у Вашингтоні, куди делегації України та Росії кликала Меланія Трамп.