Ускладнюють логістику та завдають суттєвих втрат: російські дрони змінюють хід війни в Україні
- Російські дрони дуже вплинули на війну в Україні, ускладнюючи логістику, знищуючи українські сили та техніку.
- Дрони на оптоволокні стали серйозною загрозою для української армії, що призвело до зміни тактики, морального стану солдатів і структури фронту.
- Через дронові атаки ускладнилися евакуація поранених і логістика, а також обмежився доступ журналістів до фронту.
Використання дронів дуже змінило війну. Безпілотники завдають втрат ворогу не лише в техніці, а й в особовому складі.
До того ж українські солдати змушені місяцями залишатися на "нулі" через те, що БпЛА суттєво ускладнили логістику. Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на The Times.
Дивіться також "Це найкращий спосіб захиститися": які важливі наслідки дронових атак по Росії
Як безпілотники змінили хід війни
Воєнний кореспондент видання Ентоні Лойд зазначає, що Росія випередила Україну у виробництві та застосуванні FPV-дронів середньої дальності, зокрема й оптоволоконних моделей.
Вони все частіше вражають українських військових, техніку, атакують логістику, позиції ППО, радари та інші цілі на великій відстані від лінії фронту.
Варто зауважити, що новітні російські безпілотники складно придушити засобами радіоелектронної боротьби. Завдяки цьому вони вже завдали чималих втрат серед українських військових та цивільних.
Такі дрони не тільки вражають цілі далеко від передової, а й суттєво трансформують структуру фронту, бойову тактику та моральний стан українських солдатів.
Командир батальйону 13-ї бригади "Хартія" з позивним "Куба" каже, що темпи розвитку безпілотних технологій настільки високі, що оперативні концепції, які використовувалися ще кілька тижнів тому, стали застарілими. Він додає, що лише за останній тиждень дальність польоту російських FPV-дронів збільшилася на чотири кілометри.
Зауважимо, що FPV-дрони, які керуються оператором до моменту влучання, стали однією з найсмертоносніших систем озброєння у 2024 році. Їх використовували як російські, так і українські військові. Проте за останні місяці російські моделі "Молнія-1" і "Молнія-2" почали вражати цілі на відстані 20 кілометрів і більше.
Лейтенант 93-ї механізованої бригади "Станіслав" зазначає, що будь-яка техніка в радіусі 5 кілометрів від фронту перебуває під постійною загрозою, а удари на відстань 15 – 20 кілометрів стали звичним явищем.
Дев'ять кілометрів – тепер це легка дистанція, на якій можна загинути. Жоден інший тип зброї не змінив обличчя війни тут так сильно і так швидко, як безпілотні літальні апарати. Майже будь-яка машина в межах 5 кілометрів від фронту приречена на кінець,
– розповідає військовий.
У 2025 році нову загрозу становлять FPV-дрони на оптоволокні, які використовує російська армія. Вони базуються на класичній конструкції квадрокоптера, але замість радіоканалу зв'язку з оператором використовують тонку оптоволоконну нитку, що змотується під час польоту.
Завдяки цьому такі дрони майже невразливі для засобів РЕБ та забезпечують стабільне відеоз'єднання аж до моменту влучання.
Зауважимо, що поєднання оптоволоконних дронів та БпЛА середньої дальності створює серйозні проблеми для української армії у плані підвезення підкріплень та забезпечення фронту. Лише минулого тижня російські дрони атакували українські логістичні колони за 20 кілометрів від Краматорська, який є важливою оборонною точкою на Донбасі.
Бронетехніка, зокрема танки та БТРи, які раніше були опорою фронту, тепер стали легкою мішенню. Лейтенант "Станіслав" каже, що російські дрони знищують техніку одразу після її появи поблизу лінії зіткнення, тому епоха танків фактично завершилася.
Окрім цього, сіра зона – нічийні ділянки між позиціями – розширилася до 5 – 7 кілометрів. Тепер піхота пробирається на передову вночі пішки по 5 – 8 кілометрів, тому що традиційні підходи до ротацій втратили ефективність.
Унаслідок цього українські захисники залишаються на передовій місяцями та вимушені використовувати сільськогосподарські дрони.
Безпілотники також ускладнили евакуацію поранених. Через постійні атаки бійцям, які зазнали поранень, часто доводиться чекати до настання темряви. Старший логіст 93-ї бригади з позивним "Гашиш" розповів, що кожного вечора відправляє пікапи з екіпажами до точок висадки, які розташовані за 7 кілометрів від передової. Логісти пішки несуть на собі до 36 кілограмів спорядження, наражаючись на небезпеку з боку дронів.
Один із водіїв з позивним "Конг" каже, що кожнісінького дня виконує до трьох рейсів і ніколи не знає, чи повернеться живим. Він додає, що ситуація на дорогах, усіяних уламками техніки та павутинням оптоволоконних дротів, нагадує справжній апокаліпсис.
Безпілотники впливають і на інформаційне висвітлення війни. Наприклад, раніше 93-тя окрема механізована бригада ЗСУ активно співпрацювала з журналістами, надаючи їм доступ до фронту для підготовки репортажів. Тепер же доступ представників медіа до передових підрозділів суттєво обмежено.
Багато редакцій більше не ризикують відряджати репортерів у зону, яка розташована ближче ніж за 15 кілометрів від лінії фронту. Українські військові також з обережністю ставляться до супроводу журналістів, оскільки кожна така поїздка може наражати на небезпеку як цивільних, так і військовослужбовців, які їх супроводжують.
Зі зростанням досяжності ударів на всій 1200-кілометровій лінії фронту й постійною загрозою з повітря обставини змінюються. Автор підсумовує, що через використання дронів війна, яка ще кілька хвилин тому здавалася віддаленою, раптом опинилася зовсім поруч.