Китайці вичікують: яка ймовірність агресії КНР проти Тайваню і чим це обернеться

На цьому, розмірковуючи в етері 24 Каналу про загрози для Тайваню з боку Китаю, наголосив керівник економічних програм центру "Студії стратегічних досліджень" Олександр Чупак. Він додав, що твердження, що КНР себе знищить, якщо розпочне війну, є сумнівним.

Про економічний запас міцності Китаю та ризик війни

Керівник економічних програм центру "Студії стратегічних досліджень" нагадав приклад Мао Цзедуна, який займався знищенням свого населення протягом багатьох десятиліть. При цьому Китай за короткий час повернувся знову в лідери світових економічних сил.

Але з іншого боку, видно, як поводить себе китайська політична влада, який курс тримає комуністична партія на зближення із великими геополітичними силами. Вони намагаються тримати хороші взаємини як з американцями, так і з росіянами, і з європейцями.

З американцями ситуація двояка, тому що з одного боку Сі Цзіньпін – це найкращий друг Дональда Трампа, і він завжди з радістю приїжджає в Китай або запрошує Сі до себе в гості в США. Однак цікаво, що коли Трамп говорить у своїх виступах саме про Китай, не згадуючи особисто Сі Цзіньпіна, він набирає дуже войовничої риторики, звинувачує Китай в усіх гріхах, але жодним чином не зачіпає його лідера, 
– звернув увагу Чупак.

Однак те, що китайці проводять вкрай зважену політику і намагаються зараз максимізувати свою економічну вигоду від тієї геополітичної ситуації, яка склалася у світі, говорить, як зазначив Чупак, про те, що імовірність того, що вони саме зараз готуються до підриву мирного існування на Тихоокеанському плацдармі, є невисокою. Він при цьому додав, що ризик не є нульовим, однак, зважаючи на події, він сьогодні вважається не надто високим.

Китайці, мабуть, як за тією приказкою про мудрого китайця, який сидить на березі річки і чекає, поки труп ворога пропливе повз нього, імовірно, чекають якоїсь події, яка буде поштовхом для того, щоб зайнятися омріяною окупацією Тайваню. Але вони точно не хочуть виступати тим агресором, як це зробила Росія у 2014 і 2022 роках, якого потім піддадуть санкціям і економічно ізолюють. Китай цього не хоче, тому буде займати вичікувальну позицію, 
– впевнений Чупак.

Чи наважиться Китай на агресію щодо Тайваню: дивіться у відео

Пекін прагне поглиблювати торгівельні зв'язки

Розмірковуючи над тим, що може зробити Китай, на які кроки може піти в майбутньому, керівник економічних програм центру "Студії стратегічних досліджень" пояснив, що це складне питання. Він повторив, що теоретично китайці, якщо вони навіть втратять європейський і американський ринки, все одно залишаться із країнами так званого глобального Півдня, які є його союзниками, з тією самою Росією.

Тобто, на його погляд, певні ринки Китай збереже в будь-якому разі й потім через певний період зможе повернути й західні майданчики, як це зробив комуністичний Китай Мао після того, як "Гоміндан" заховався на Тайвані і там йому довелося проголошувати власну республіку.

А те, що китайці останніми десятиліттями не схильні до таких різких кроків – це контраргумент на користь тези про те, що імовірність війни є високою. Просто казати про те, що ось-ось Китай усе кине, всі свої здобутки торговельні й просто від них відмовиться, як і від тих величезних інвестиційних проєктів, які були реалізовані протягом попередніх 10 – 20 років – це дуже смілива заява, 
– вважає Чупак.

Він пояснив, що китайці, якщо згадати, наприклад, після того, як Сі Цзіньпіна обрали головою компартії, через кілька років оголосили кампанію "Зроблено в Китаї 2025". Потім було оголошено про створення інвестпроєктів нового "Шовкового шляху", так званий Belt and Road Initiative.

Це були мультимільярдні проєкти, які реалізовувалися від африканських країн, таких як ПАР, до середньоазійських – Казахстану, Туркменістану, а також у Європі, зокрема. Найбільше китайці вкладали в балканські країни, такі як Сербія. Однак були й великі проєкти, наприклад, із Німеччиною.

Чупак зауважив, що німецькі канцлери раніше полюбляли приїздити в Китай і там домовлятися про грошові потоки. Він також нагадав, що Макрон приїжджав із Франції у Китай, Урсула фон дер Ляєн кілька місяців тому теж була там з візитом.

Тому, якщо розбирати фактичні ознаки того, що відбувається, то Китай зацікавлений у поглибленні торгівельних зв'язків, у порятунку своєї економіки, яка дуже залежить від світових цін на товари, які він продає, і від реального попиту на ці товари.

Чи може Китай ось так вирішити на когось напасти, як це робить Росія, наприклад, шляхом вчинення диверсій або розгортання гібридної війни? Звісно, це можливо. Китайці мають такі спроможності. Вони в США ведуть тиху гібридну війну через збір розвідінформації, імплементацію розвідувальних технологій в електроніку, яку продають. Недарма Huawei і Xiaomi стали компаніями нон ґрата в Канаді, Штатах, навіть в Україні їх уже санкціонували, 
– розповів Чупак.

Підсумовуючи, керівник економічних програм центру "Студії стратегічних досліджень" висловився про те, що Пекін веде по суті ту саму гру, яку і Москва. Просто він це робить обережніше, можливо, не так відкрито, як росіяни, не через залучення агентів, яких потім знаходять, а обачно. Поки що цим все і обмежується. Про масштабні війни з боку Китаю говорити зараз, з його слів, не варто. Однак гібридні методи все ж наявні, вони мають застерігати ті сторони, які потерпають від цих методів.