Відсунув убік перед Трампом: експерт пояснив, як Сі Цзіньпін принизив Путіна у Китаї
Володимир Путін 18 листопада під час візиту до Китаю зіткнувся з показово холодним дипломатичним прийомом. Сі Цзіньпін продемонстрував васальне становище очільника Кремля перед Дональдом Трампом.
Геополітичні амбіції Москви на саміті в Китаї зазнали повного фіаско через демонстративні протокольні жести Пекіна. Про це в ефірі 24 Каналу заявив експерт Тарас Жовтенко.
За його словами, очільник КНР дав зрозуміти, що російський диктатор не є рівноправним партнером ані для нього, ані для президента США.
Дипломатичний ляпас біля трапа літака
Показове ставлення китайської сторони проявилося відразу на летовищі. Якщо Дональда Трампа китайський лідер зустрів особисто, що стало унікальним випадком у політичній практиці очільника КНР, то Путіна біля трапа вітала лише п'ята за статусом людина в Центральному комітеті Компартії Китаю.
Не менш промовистим виявилося й спільне фотографування перед урочистою вечерею. Путін намагався стати безпосередньо поруч із главою КНР, однак господар зустрічі відсунув його вбік. У результаті по праву руку від Сі Цзіньпіна опинився Дональд Трамп, а по ліву – дружина китайського лідера.
За столом повторилася розсадка, яка яскраво показала, як китайський господар демонструє справжнє місце Путіна – свого васала, який в жодному разі не є рівним самому Сі Цзіньпіну чи Дональду Трампу,
– наголосив Тарас Жовтенко.
Годинна зустріч замість нової Ялти
Кремлівські пропагандисти анонсували масштабні тристоронні перемовини, проте в офіційному графіку на зустріч лідерів відвели лише одну годину без жодного затвердженого порядку денного.
За годину повторити Ялтинську конференцію та поділити Європу і весь світ – м'яко кажучи, дуже несерйозно. Пекін розуміє, що бажання Трампа щодо ядерних обмежень та прагнення Путіна переділити Європу його не влаштовують. Сі Цзіньпіну не потрібна континентальна війна в Європі, адже він прагне торгувати з європейськими країнами,
– підкреслив гість ефіру.
Реальні ядерні розрахунки Пекіна
Коментуючи публікацію The Wall Street Journal про підготовку Вашингтона до протистояння з Москвою та Пекіном, зокрема створення нової бомби B94 та випробування ракет Minuteman III, Жовтенко звернув увагу на ширший контекст.
Формально Китай має близько 600 ядерних боєголовок проти майже 5000 у США та Росії. Проте фактично Пекін контролює значно більший арсенал за допомогою своїх проксі-диктатур.
До 600 китайських боєголовок можна сміливо додавати весь ядерний арсенал Північної Кореї з їхніми новими ракетами. А через тривалу війну в Україні до цього блоку все більше узалежнюється і російський ядерний арсенал,
– підсумував експерт.
Раніше політтехнолог наголошував, що на урочистостях Путіну відвели другорядну роль на тлі біполярного китайсько-американського світу. Крім того, аналітики звертали увагу, що диктатор поїхав на переговори без сильних козирів через виснаження на фронті та систематичні атаки по російських нафтопереробних підприємствах.