Для чого у важкий час розхитувати основу? – голови ОВА проти вилучення у громад військового ПДФО
Вилучення з місцевих бюджетів ПДФО від зарплат військових та правоохоронців розхитує основи держави і може призвести до фатальних наслідків.
Про це заявив представник президентської вертикалі влади – начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький у своїй статті для "Економічної правди".
Зверніть увагу Позбавлення громад військового ПДФО призведе до катастрофічних наслідків, – Бутусов
"Міністерство фінансів України запропонувало нововведення, яке суттєво погіршить стан місцевих бюджетів. Усе – заради посилення обороноздатності країни. Безперечно, хороший намір! Але чи хтось прораховував, що таке рішення може призвести до фатальних наслідків для життя територіальних громад? Чи хтось прорахував ті мільярди допомоги, які громади надають військовим? Не зрозуміло, для чого необхідно у такий важкий час похитнути основу кожної сильної країни – фінансово спроможну і стабільну територіальну громаду", – пише Максим Козицький.
Він зазначає, що ПДФО формує близько 60% доходів місцевих бюджетів.
"Якщо держава забирає з місцевих бюджетів кошти, то мусить тоді також взяти на своє утримання ті заклади й установи, що утримувались громадами. Бо після вилучення ПДФО вони не зможуть надалі їх фінансувати", – наголосив Максим Козицький.
За його словами, впродовж 2017-2023 років обсяг додаткової дотації зменшився більше ніж у 5 разів, а обсяг видатків на передані повноваження зріс удвічі. За умов вилучення з місцевих бюджетів у 2024 році військового ПДФО та зменшення на 4% нормативу відрахувань від ПДФО необхідно буде збільшення в декілька разів обсягу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я для місцевих бюджетів.
"Загалом, якщо ПДФО військовослужбовців заберуть у громад, то фінансовий потенціал місцевих бюджетів області у наступному році зменшиться на третину. Вже сьогодні 72% ресурсу місцевих бюджетів скеровується на заробітну плату, енергоносії, соціальні виплати, стипендії, медикаменти та харчування. А якщо взяти до уваги зростання середньої заробітної плати відповідно до росту посадового окладу працівника (17,4%), цін і тарифів на енергоносії (12,5%), інфляційних процесів (10,8%), то місцевим бюджетам необхідно буде близько 4,0 млрд грн додатково. Не кажу вже про мінімальні видатки розвитку", – пише Козицький.