Зрив окупації Хоккайдо: як червоний терор ледь не прийшов у Японію, але Трумен показав зуби
Серпень 1945 року міг перекроїти карту Азії та перетворити Японію, і так уражену наслідками Другої світової війни, на розділену країну, як пізніше сталося за сумним сценарієм із Кореєю та Німеччиною. Радянська імперія, сп'яніла від блискавичних перемог у Маньчжурії, простягнула свої мацаки до північного японського острова Хоккайдо, готуючи масштабну десантну операцію.
Проте амбітний план Йосипа Сталіна розбився об несподівано жорстку стіну американської дипломатії та особисту рішучість президента Гаррі Трумена. Одне категоричне "ні" з Вашингтона не лише зупинило радянські кораблі за крок від висадки, але й врятувало мільйони японців від жахів червоної окупації. 24 Канал розповість про все це трохи докладніше.
Чому Сталін вирішив розрізати Японію та як готували смертоносний десант?
Наприкінці Другої світової війни апетити Кремля зростали з кожним днем. За Ялтинськими угодами, СРСР мав отримати Південний Сахалін та Курильські острови в обмін на вступ у війну проти Японської імперії. Проте для Сталіна цього було замало – він прагнув здобути плацдарм безпосередньо на японських домашніх островах, щоб мати вирішальний голос у повоєнному устрої переможеної імперії та забезпечити радянському флоту безперешкодний вихід до Тихого океану. Ба більше, радянський тиран планував створити на півночі Японії комуністичну маріонеткову державу – своєрідну "Японську Демократичну Республіку".
16 серпня 1945 року, коли імператор Хірохіто вже оголосив про капітуляцію, Йосип Сталін надіслав президенту США Гаррі Трумену надсекретний меморандум. У цьому документі він "скромно" вимагав додати до радянської зони окупації північну половину острова Хоккайдо. Межа мала пройти по лінії від міста Румої на західному узбережжі до міста Кусіро на східному. І це була таки не просто дипломатична пропозиція, а ультиматум, підкріплений брязканням зброї – Сталін аргументував усе тим, що російські війська нібито мають історичне право на сатисфакцію за японську окупацію радянського Далекого Сходу у 1919 – 1921 роках.
Не чекаючи на відповідь з Вашингтона, радянська військова машина почала розкручувати маховик вторгнення. Маршал Олександр Василевський та командувач Тихоокеанського флоту адмірал Іван Юмашев дістали наказ готувати 87 стрілецький корпус до негайної висадки на Хоккайдо. На півдні Сахаліну спішно концентрували десантні кораблі, підводні човни та авіацію. Тож радянські солдати, які щойно розгромили Квантунську армію, вже буквально бачили перед собою береги Хоккайдо, готові до блискавичного кидка через протоку Лаперуза.
Яким був план СРСР окупації Хоккайдо у 1945 і що його зупинило: дивіться відео WhatsTodaysProblem
Як одне послання Трумена зламало плани Кремля та врятувало Хоккайдо від окупації?
Якби радянська армада рушила вперед, історія Азії пішла б абсолютно іншим, кривавим шляхом, а Хоккайдо перетворився б на арену жорстоких боїв. Але Гаррі Трумен, на відміну від свого попередника Франкліна Рузвельта, не мав жодних ілюзій щодо справжніх намірів "дядечка Джо" – до серпня 1945 року американський президент вже на власні очі побачив, як Радянський Союз насаджує маріонеткові режими у Східній Європі, порушуючи всі попередні домовленості.
Крім того, геополітичний розклад сил кардинально змінився – США успішно випробували ядерну зброю і вже застосували її в Хіросімі та Нагасакі. Америка більше не потребувала радянської допомоги для остаточного розгрому Японії. Водночас Трумен розумів, що пустити Червону армію на Хоккайдо означало б власноруч закласти куди страшнішу за ядерну бомбу під майбутню безпеку всього Тихоокеанського регіону. Саме тому 18 серпня 1945 року він надіслав Сталіну відповідь, яка увійшла в історію дипломатії як взірець холодної та безкомпромісної жорсткості.
Президент США погодився на передачу Курильських островів, але щодо Хоккайдо його відмова була категоричною – жодної радянської окупаційної зони на японських домашніх островах не буде. Усі збройні сили Японії на всіх чотирьох головних островах мали здатися тільки американському генералу Дугласу Макартуру. Цей дипломатичний ляпас шокував Кремль, адже Трумен дав чітко зрозуміти, що будь-яку спробу радянської висадки на Хоккайдо розглядатимуть як прямий виклик Сполученим Штатам.
Сталін опинився перед складним вибором. З одного боку, війська вже стояли на низькому старті, з іншого – радянський диктатор, попри параною та жорстокість, був прагматиком. Він усвідомлював, що радянський флот критично поступається американському, а вступ у пряму військову конфронтацію зі США, які мали монополію на атомну бомбу, був би самогубством. Крім того, Сталін боявся, що Трумен у відповідь може скасувати домовленості щодо Курилів та Сахаліну.
У підсумку, після кількох днів напружених роздумів, 22 серпня 1945 року Сталін віддав наказ "відкласти" операцію на Хоккайдо, і радянські війська перенаправили на захоплення Південних Курилів. Ось так завдяки твердості Трумена Японія уникла трагічної долі розділеної нації, зберігши свою територіальну цілісність та здобуши шанс на економічне диво під демократичною парасолькою.