Хто вказує суддям, які рішення потрібно виносити щодо майданівців

Покарання винних і очищення судів стала ключовою вимогою Майдану. Без цього неможливо змінити систему та відновити довіру до суду.

Читайте також: Окозамилювання справ суддівських: хто може завалити формування Антикорупційного суду

Перед цим задамося питанням – чому так важливо, щоб судді, які виносили неправосудні рішення у часи Майдану були звільнені. Безумовно, що їх покарання є відновленням справедливості. А ще непокаране зло завжди повертається. Але навіть не це ключова мета. Як ви думаєте, чому раптом понад 350 суддів одномоментно почали виносити абсолютно незаконні рішення?

Практично усі затримання були безпідставними та без будь-яких доказів. Проте судді відправляли активістів за грати. 100 % рапортів щодо учасників поїздки до Межигір’я були сфальсифікофівані та не містили доказів вини водіїв. Проте у більшості випадків судді забирали у них водійські посвідчення.

Чому так ? Судді стверджують, що це була помилка, недосвідченість, некомпетентність окремих суддів. Але більшість з них – досвідчені судді, які раніше не допускали таких помилок. Тому причина не у компетентності чи досвіді. Судді просто виконали вказівку влади. І цей висновок, базується не на припущеннях, а на конкретних доказах, які отримані в ході розслідувань справ Майдану.

Суддя Києво-Святошинського суду Владислав Лисенко у січні 14 на підставі сфальсифікованих документів забрав посвідчення у водія за поїздку до Межигір’я. Після засідання він покликав мене, вибачився та сказав, що розуміє незаконність рішення, але інакше не може, бо якщо виправдає активіста, то йому підкинуть гроші та посадять.

Суддя Владислав Лисенко

Я бачив страх в його очах. Страх не порушити закон, а не виконати вказівку. Ці свідчення лягли в основу обвинувального акту щодо судді Лисенка. Але суд виправдав колегу. Не звільнила його і Вища рада правосуддя. Про вказівки голови суду розповіла і суддя Ірина Макаренко. Вона дала свідчення прокуратурі, а також публічно заявила на брифінгу, що голова Шевченківського суду міста Києва Олена Мєлєшак розказувала суддям, які рішення потрібно виносити щодо майданівців.

Судді з Черкаської області Калашников та Синецька на засіданнях Вищої ради правосуддя прямо заявили, що керівництво апеляційного суду Черкаської області на чолі з Володимиром Бабенком збирали голів районних судів та вимагали, щоб по майданівців кидали за грати. І не просто вимагали, але і контролювали виконання вказівки.

Натомість голови судів отримували вказівки з Адміністрації Президента Януковича. Про це під присягою розповіла прокуратурі колишня голова Оболонського суду міста Києва, член Вищої ради правосуддя Ірина Мамонтова.

Читайте також: Як в Україні імітують очищення судової системи

Ось витяг з протоколу її допиту: Мамонтова відмовилась впливати на суддів. Тоді з Адміністрації Президента поставили вимогу подати у відставку з голови суду. Що вона і зробила. Після цього в.о. голови став Владислав Девятко і судді Оболонського суду почали масово виносити ті рішення, які вимагала адміністрація Януковича.

Тобто рішення у часи Майдану це не помилка і не відсутність досвіду, а виконання вказівки. Беркутівці за командою вбивали та калічили мітингувальників.

"Беркут" розганяє майданівців

Даішники та прокурори фальшували документи. А судді за такою ж вказівкою "фальшували" правосуддя і свідомо засуджували невинних. Ці судді є основою порочної системи «кривосуддя», яке повністю підконтрольне владі і не має нічого спільного з справжнім правосуддям.

Найважливішим завданням реформи є зламати цю систему "правосуддя на замовлення". В основі системи лежить страх перед владою та відчуття безкарності за порушення закону. Судова реформа передбачає мінімізацію політичного впливу на суддів та очищення від тих, які порушили закон.

Таке очищення має бути невідворотним. Суддя має знати – виконання незаконної вказівки рано чи пізно, але призведе до покарання. Відповідальним за судову реформу є особисто Президент Порошенко. Він прямо обіцяв, що судді Майдану не уникнуть покарання. Ось його слова.

Це слова, а що в реальності ? Жодного судді Майдану у в’язниці. Звільнено з посади лише 14 % суддів. 86 % уникли покарання і продовжують судити. Вища рада правосуддя продемонструвала, що не має наміру очищати судовий корпус. Навпаки, її завданням є збереження існуючого впливу влади на суддів та залишення у системі максимальної кількості дискредитованих, а отже керованих суддів.

Саме тому посади зберегли такі голови судів як Девятко, Мєлєшак, Ластовка. Свідомо затягується і звільнення голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка. Рада уникає будь-якої згадки про вплив на суддів з боку влади. Немає жодного покараного за незаконні вказівки. Це сигнал, що чинна влада теж хоче впливати на суддів і робить усе, щоб такий вплив залишився безкарним.

Сьогодні єдиний шанс звільнити суддів Майдану це оцінювання, яке проводить Вища кваліфікаційна комісія. Але Комісія, як і Вища рада правосуддя продовжує пропускати більшість цих суддів. За рішенням Комісії лише четверо будуть звільнені. Інші або успішно пройшли перевірку, або поставлені на паузу. Як і прогнозувалось звільнення судді Саніна, який заборонив Майдан у Києві було лише символічною жертвою.

Наприклад, суддя Оксана Малих з Окружного адміністративного суду Миколаєва, як і Санін заборонила Майдан, тільки у Миколаєві. Проте її не звільнили. І це була лише розминка. Перевірку вже готові пройти понад сотня інших суддів Майдану. У найближчий тиждень відбудеться співбесіда суддів Циктіча, Луценка, Щавінського. Останній заборонив Майдан у Переяслав-Хмельницькому.

До речі, мер Переяслав-Хмельницького був засуджений на 2 роки обмеження волі за подання позову про заборону мітигу. У вироку чітко розписано, як за вказівкою мера фальшувались докази. Натомість суддя, який на підставі злочинних дій мера виніс заборону повністю уник покарання.

Читайте також: Як працює Вища рада правосуддя: факти про темні сторони діяльності суддів

Якщо судді Майдану успішно пройдуть оцінювання, то очікувати будь-яких позитивних змін у судовій системі не варто. Судова реформа буде черговою оманою. Зміни ще можливі, але лише за умови максимальної уваги до цих процесів суспільства, участі у них громадськості та відповідальності Кваліфікаційної комісії за провал реформи. Боротьба за чесні суди триває і справедливість обов’язково переможе.