Хто з кандидатів у президенти спекулює на темі ринку землі?

12 лютого 2019, 07:02
Читать новость на русском

Так чи інакше, але в Україні де-факто ринок землі сформований. І відкриття ринку землі не призведе до якоїсь масової купівлі.

Про це 24 каналу розповів керівник сектору “Сільське господарство” BRDO Андрій Заблоцький.

Читайте також: Земля і ринок: що пропонують кандидати в президенти

Попри мораторій землю міняють, відбувається прихована купівля. Але відкриття ринку землі не означає масової купівлі чи продажу, оскільки все одно є певний попит і пропозиція. Покупцям потрібні кошти, а продавці, враховуючи нашу ментальність, навряд чи готові одразу розлучитися із землею,
– зауважує Андрій Заблоцький.

Що таке ринок землі і чому існує мораторій на продаж? Мораторій на продаж землі в Україні продовжувався 7 разів. Востаннє ‒ 20 грудня 2018 року парламент продовжив мораторій до 2020 року. Він паралізує ринок у 96% сільськогосподарських земель. Завдяки цьому Україна є світовим рекордсменом за тривалістю земельної реформи – понад чверть століття.

Законопроект №9355-5, проголосований Радою, окрім продовження мораторію, доручив Кабінету міністрів до березня наступного року розробити та внести на розгляд парламенту проект закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення". Але значна частина політиків, які висловилися "за" продовження мораторію, якраз і озвучили в парламенті головні страшилки-міфи про ринок землі і як він мав би вплинути на українців.

Як зазначає фахівець, перестороги окремих кандидатів у президенти, як-от Юлії Тимошенко, Юрія Бойка чи Олега Ляшка, що відкривати ринок не можна і це призведе до того, що Україна стане сировинним придатком, перебільшені.

Не варто так драматизувати те, що земля перетвориться на сировинний придаток, якщо буде скасовано мораторій. Ринок землі має запуститися на певних умовах, який би дав поштовх до нормальних цивілізованих відносин. Повинен запрацювати закон про консолідацію земель, про спадщину на землю, про територіальні громади, тоді буде чітко зрозуміло, що є підґрунтя для введення ринку землі. Загалом є близько 20 факторів, які повинні бути враховані в законі про ринок земель, щоб його формувати,
– підкреслює агроексперт.

Читайте також: Мораторій, зубожіння і популізм: 5 міфів про ринок землі

Як зауважує Заблоцький, питання скупки земель іноземцями залежить від того, наскільки фінансові компанії добре себе почувають, які в них моделі розвитку.

"Іноземці використовують право оренди. І цей договір можна розірвати за певних обставин. Зокрема, в суді. І купити вони можуть право оренди, а не саму землю", – наголошує Андрій Заблоцький.

При цьому пропозицію Юлії Тимошенко про введення єдиного податку на гектар землі Андрій Заблоцький вважає таким, що не корелюється з мораторієм на продаж землі. На його думку, це не надто сильно змінить ситуацію щодо ринку землі, треба дивитися конкретні розрахунки. Можна щось ініціювати, але мало хто дає аналіз того, які це матиме наслідки. Є багато питань до системи оподаткування.

А заяву Анатолія Гриценка про те, що ринок земель буде після 100% формування земельного кадастру, фахівець вважає розмитою.

Заява Гриценка про кадастр називається, що колись ми ринок землі зробимо, але коли – невідомо. Насправді земельний кадастр наповнений на 76%. Всі землі, які на сьогоднішній день є активними в частині оренди чи використання – в кадастрі. Є багато земель, які в спадщині, і їх немає в кадастрі. Кабмін дав доручення провести інвентаризацію обігових земель, щоб внести їх в кадастр. Але 100-відсоткового обліку найближчим часом не буде. І це не перепона для відкриття ринку землі,
– вважає Андрій Заблоцький.

Як зазначає Заблоцький, обіцянка Олександра Вілкула про помісячну виплату власникам паїв – радше популістська. Оренду платять у кінці року або щоквартально. А це просто пропозиція давати гроші щомісяця.

Водночас пропозицію кандидата від "Об’єднання "Самопоміч" Андрія Садового щодо дешевих кредитів для фермерів при купівлі землі, на думку експерта, правильна. Це частина механізмів запуску ринку землі. Але, говорить Андрій Заблоцький, треба подивитися на механізми імплементації. Облікова ставка НБУ наразі 18%, тож якщо ви хочете отримати дешевий кредит, то треба якось перекрити ризики. Тому треба залучати іноземних донорів, європейські банки, щоб створювати механізми, які б дозволяли знизити ризики, якщо, приміром, фермер не віддасть гроші, або знизити ставку по кредитах.

Як відбуватимуться вибори президента України?8 березня стане відомий остаточний перелік кандидатів у президенти. 31 березня відбудеться перший тур голосування за майбутнього президента. Офіційні результати першого туру повинні повідомити до 10 квітня. Якщо буде прийнято рішення про проведення другого туру, то він відбудеться 21 квітня.