Іран і Росія можуть підписати угоду: що може зашкодити цій військовій колаборації
Іран і Росія планують підписати договір про стратегічне партнерство на кшталт того, що раніше Москва уклала з Пхеньяном. Російсько-іранська угода має бути підписана за кілька днів до інавгурації Дональда Трампа, яка відбудеться 20 січня.
Військовий експерт Владислав Селезньов розповів 24 Каналу, як поглиблення колаборації Ірану і Росії вплине на перебіг війни в Україні. Водночас існує важіль впливу, що може перешкодити співпраці Тегерану та Москви.
Читайте також Син радника аятоли Хаменеї володіє флотом танкерів, що постачає зброю Росії, – Bloomberg
Росіянам потрібна зброя
Селезньов зазначив, що уряд Ісламської республіки Іран вже понад 40 років перебуває під санкціями, однак очевидно, що це не надто дієва опція. Вона дозволяє іранським промисловцям виготовляти досить широку номенклатуру і військової техніки, і озброєння, зокрема, ракетного.
Звісно, це є одним з елементів зацікавленості Москви в колаборації з Тегераном, тому що очевидно, що росіянам потрібні балістичні ракети,
– підкреслив він.
Україна, на превеликий жаль, має обмаль таких ресурсів, як система протиповітряної та протиракетної оборони, які були б ефективними для знищення ворожої балістики.
Масована дроново-ракетна атака 25 грудня знову засвідчила, що з крилатими ракетами ми спроможні впоратись, а от збивати балістику у нас виходить не надто вправно. Тому північнокорейські ракети КN-23 та в перспективі іранські Fateh-110 та Zolfaghar можуть створити для нас чимало проблем,
– наголосив військовий експерт.
Наразі не з'являлась інформація щодо бойового застосування іранських ракет. Проте все може змінитися найближчим часом.
Єдиний дієвий важіль впливу, який існує в цій ситуації, – потреба самого Ірану у відповідних силах та засобах, адже градус протистояння на Близькому Сході не знижується. Ба більше, є певні ознаки приготувань до масштабніших бойових сутичок у регіоні.
Саме тому урядовці в Тегерані будуть насамперед опікуватись власними національними безпековими інтересами та не поспішатимуть передавати ту зброю, яка може стати їм самим в пригоді, Росії,
– зауважив Владислав Селезньов.
Водночас певні угоди дозволяють робити подібні військово-технічні колаборації масштабнішими та відповідно інтенсифікувати процес постачання й озброєння, і боєприпасів, що точно не на користь Україні.
До слова, експерт з міжнародної безпеки Тарас Жовтенко вважає, що через неспроможність російського ВПК відновлювати втрати, які зазнають окупанти на фронті, росіяни змушені не дотримується контрактів на постачання зброї в інші країни. Зокрема, Росія затримує передачу Ірану бомбардувальників Су-35. Проте Тегеран, на думку Жовтенко, використовує це для додаткового тиску в переговорах щодо майбутньої угоди про стратегічне партнерство з Москвою.