Як придбати житло, коли дім понад 10 років в окупації: історія родини переселенців із Горлівки

21 грудня 2024, 17:00
Читать новость на русском

.

Анна (ім’я змінене на прохання героїні з міркувань безпеки) та її родина евакуювалися з Горлівки ще у 2014 році, коли Росія окупувала місто. З того часу вони були вимушені жити в орендованих квартирах, іноді в жахливих умовах. І лише у 2023-му змогли скористатися державною програмою компенсації за втрачене житло для ВПО, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Родина змогла придбати квартиру в Рівному, і тепер жінка розповіла про свій досвід на шляху до омріяного власного житла.

Цей матеріал створила команда платформи "Свій дім" спеціально для 24 Каналу.

Цікаво "Ударна хвиля вибила вікна і двері”: як мешканка Покровська бореться за житло після обстрілів

Втрата дому: від Горлівки до Рівного

До 2014 року родина Анни мешкала в Горлівці Донецької області.

Ми – звичайна родина, яка обмежувала себе в чомусь, власною кропіткою працею збирала копійку до копійки, аби придбати власне житло у Горлівці. Мама купила свою квартиру ще за радянських часів, а я встигла це зробити до 2014 року. Жила там з маленьким сином і колишнім чоловіком,
– розповіла переселенка.


Анна у Горлівці у 2012 році / Фото з особистого архіву

27 липня 2014 року родина залишила окуповане місто. Тоді вона бачила свій рідний дім востаннє.

Ми виїжджали поспіхом. Брали лише найнеобхідніше: документи, одяг, дитячі речі. Пам’ятаю, як плакав наш син, бо не міг зрозуміти, чому ми залишаємо улюблені іграшки та друзів,
– пригадує Анна.

Сім'я опинилася на Заході України та тимчасово оселилася в Тернополі. Потім жили у Маріуполі, Краматорську, Рівному. Перший шлюб, за словами Анни, не витримав випробування війною, і після втрати дому на неї чекало ще й розлучення. Її другий чоловік Віктор служив в АТО/ООС і боронить Україну після початку повномасштабного вторгнення. Після багатьох років життя на орендованих квартирах вони нарешті змогли придбати власне житло завдяки компенсації для переселенців – учасників бойових дій.

Довгий шлях переселенців до власного житла

У 2018 році почала діяти державна програма за Постановою Кабінету Міністрів №280, яка передбачає компенсацію за пошкоджене або втрачене житло для переселенців – учасників бойових дій, які служили в АТО/ООС. Ця програма підходила родині, адже чоловік Анни та її вітчим на той час вже були військовослужбовцями й навіть тепер, у 2024 році, продовжують боронити кордони України.

Основними умовами програми були статус ВПО, посвідчення УБД та участь в АТО/ООС. Так як програма поширюється тільки на переселенців, які брали участь у бойових діях, необхідно було подати пакет документів, що підтверджує право на компенсацію,
– згадує Анна.

З 2018 року документи Анни та її матері були в черзі на отримання компенсації.

Багато років нічого не змінювалося, тому на отримання квартири вже навіть і не сподівалися. У нас з чоловіком народилася донечка Стефанія. Ми вже жили у Рівному всі разом в одній зйомній квартирі. Умови для життя були жахливими: протікав дах, було сиро і холодно,
– згадує жінка.

Пошук нового дому

Проте у 2023 році держава виділила фінансування для таких програм.

Моя мама дуже нас підтримувала. Ми разом подали документи на програму, але не вірили, що дочекаємося,
– згадує Анна.


Вітчим Анни з побратимом / Фото з особистого архіву

Лише через дев'ять років після втрати дому через російську окупацію героїня та її батьки отримали компенсацію – по 1,86 мільйона гривень на родину. Ці кошти були перераховані на спеціальні банківські рахунки, з яких їх можна було використати виключно на придбання житла.

Це був окремий квест. Ми довго шукали квартиру, яка б відповідала умовам програми,
– пригадує Анна.

Жінка зазначає, що процес придбання житла за програмою був непростим.

Оцінювальна вартість квартири не повинна перевищувати суми, що надійшла на рахунок. Також квартира мала відповідати нормам: не менше 30 квадратних метрів на одну людину. Досить важко було знайти продавця, який би погодився на гривневі платежі, адже курс долара в нас дуже нестабільний. Додатково всі наші документи перевірялися нотаріусом та Управлінням соцзахисту,
– розповіла переселенка.

Попри всі труднощі, Анні вдалося придбати трикімнатну квартиру площею 70 квадратних метрів у Рівному та оформити її на себе й свого 13-річного сина від першого шлюбу. Продавець погодився на всі умови програми, що дуже спростило процес.

Коли ми вперше зайшли у нову квартиру, син сказав: "Мамо, це наш справжній дім". Ці слова я запам’ятаю назавжди,
– ділиться жінка.

Нова квартира Анни в Рівному / Фото з особистого архіву

"Компенсація – це як лотерея, але з високою ціною"

На думку героїні, компенсація – це "джекпот, якого майже неможливо дочекатися".

Це не подарунок і не привілей. Ми пройшли війну, змінювали міста, жили в постійному стресі. Це винагорода за наполегливість і віру в те, що можна щось змінити,
– ділиться Анна.

Якщо ви переселенець і маєте право на компенсацію, жінка радить не здаватися: "Шлях довгий, але результат того вартий".

Як родинам переселенців – учасників бойових дій отримати компенсацію на житло

За даними Верховної Ради, у держбюджет України на 2024 рік закладали близько 5,7 мільярда гривень на забезпечення житлом понад 2000 ветеранів АТО. У 2023-му цією програмою скористалися 2600 осіб.

Більше про програму компенсації в межах Постанови КМУ №280, якою скористалася Анна, розповіла Оксана Ванкевич, старша спеціалістка юридичного Гончаренко-центру.


Оксана Ванкевич / Фото з особистого архіву юристки

Відповідно до Постанови, право на отримання грошової компенсації мають внутрішньо переміщені особи (обліковані як ВПО вперше до 24.02.2022 та на час призначення грошової компенсації перебувають в базі даних), які:

  • захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України й брали безпосередню участь в АТО/ООС, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
  • брали участь у захисті України до 1 червня 2018 року у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи або учасниками бойових дій, які перебувають на квартирному обліку.

За словами пані Оксани, аби розпочати процес з призначення цієї компенсації, в першу чергу потрібно стати на квартирний облік. Для цього треба подати до відділу, що веде облік (наприклад, ЦНАП), такі документи:

  1. Заяву про зарахування на квартирний облік, що підписується всіма членами сім'ї, які мають право на одержання житла і хочуть стати на облік.
  2. Довідки з місця роботи всіх повнолітніх членів сім’ї, які будуть зараховуватись на квартирний облік. Обов’язково в довідці повинно бути зазначено, чи перебуває особа на квартирному обліку за місцем роботи. Також, якщо особа є підприємцем, подається виписка з ЄДР. Для осіб, що не працюють, або пенсіонерів – засвідчена копія пенсійного посвідчення або довідка з центру зайнятості.
  3. Копія паспорта (всі сторінки), ідентифікаційний номер (ІПН) та довідки ВПО всіх осіб, які беруться на облік, а також копії документів, які підтверджують родинний зв’язок членів сім’ї.
  4. Копія посвідчення, що підтверджує статус особи як члена сім’ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни.
  5. Довідку органу соцзахисту населення про перебування на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, осіб з інвалідністю внаслідок війни або учасників бойових дій, або членів сім’ї загиблого згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
  6. Довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції.

За словами юристки, місцева рада має прийняти рішення щодо взяття заявника на квартирний облік протягом місяця. Про це надається письмова відповідь з повідомленням дати взяття на облік і номера черги. У випадку відмови в листі має бути вказана мотивація та роз’яснення.

Після отримання рішення про взяття на квартирний облік треба подати заяву про призначення грошової компенсації до органу соцзахисту населення за місцем перебування на квартирному обліку.

До заяви потрібно додати:

  1. копії документів, що посвідчують особу;
  2. копію посвідчень (УБД / особи з інвалідністю внаслідок війни);
  3. копії довідок про взяття на облік особи та кожного із членів її сім’ї;
  4. письмову згоду повнолітніх членів сім’ї щодо включення їх у розрахунок грошової компенсації;
  5. документи, що посвідчують родинні стосунки заявника та членів його сім’ї, які разом з ним перебувають на квартирному обліку. Залежно від категорії осіб додатково подаються копії довідки про безпосередню участь в АТО/ООС, довідки військово-лікарської комісії, довідки керівника АТЦ СБУ, ГШ ЗСУ.

Юристка Оксана Ванкевич також акцентує увагу на тому, що орган соцзахисту протягом 10 робочих днів з дня прийняття заяви про призначення грошової компенсації вносить подання про виплату коштів до відповідної комісії, яка й приймає рішення впродовж п’яти робочих днів.

На підставі цього рішення ви відкриваєте спеціальний рахунок у вашому банку. Копію договору про його відкриття протягом 10 днів необхідно подати до органу соцзахисту. Він вже перераховує на зазначений спецрахунок грошову компенсацію, про що повідомляє заявнику впродовж трьох робочих днів з дня переказу коштів,
– каже юристка.

Пані Оксана говорить, що важливо звернути увагу на деякі важливі моменти:

  • Обране житло може бути у будь-якому населеному пункті України, окрім лінії розмежування та тимчасово окупованої території. Придбати житло потрібно протягом одного року з дня зарахування коштів на спецрахунок, інакше банк автоматично поверне невитрачені кошти державі.
  • Якщо обране житло коштувало менше, ніж надана компенсація, – залишки коштів також повертаються, якщо більше, – особа повинна самостійно докласти на спецрахунок суму, якої не вистачає. Площа придбаного житла не має бути меншою від такої, що буде підставою для зняття з квартирного обліку.
  • Строк виконання договору купівлі-продажу житла не повинен перевищувати 2 місяці. Протягом 30 днів з дати закінчення строку дії відповідного договору потрібно оформити право власності на житло і подати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до органу соцзахисту. У разі неподання витягу орган соцзахисту має право вимагати повернення коштів.