Медійна машина веде Камалу Гарріс до перемоги на виборах президента США

Переломний момент

До 21 липня цього року Дональд Трамп здавався залізним фаворитом американських виборчих перегонів. За кілька днів до того він пережив замах на вбивство і показав неабияку мужність, коли одразу після поранення підвівся і здійняв кулак догори. А далі була його промова на з'їзді Республіканської партії, що підняла ентузіазм його виборців до небес.

Читайте також В усіх на очах: як Росія краде у Голлівуду фільми й хто за цим стоїть

Усе це відбувалося на тлі повного хаосу в лавах Демократичної партії. Після президентських дебатів 27 червня обвалилися і без того низькі рейтинги Джо Байдена, тож навіть його найближчому оточенню стало зрозуміло, що шанси чинного президента на другий термін стрімко наближаються до нуля.

Нарешті, 21 липня Байден піддався на умовляння, які почали набирати форму відвертих погроз. Заява президента про вихід з виборчих перегонів і підтримку ним кандидатури віцепрезидентки Камали Гарріс стала переломним моментом, що на 180 градусів перевернуло приємну для Трампа тенденцію попередніх місяців.

Медійні перевзування

Протягом цього періоду особливо цікаво було спостерігати за поведінкою провідних американських медіа. Як відомо, ЗМІ на кшталт New York Times, Washington Post, CNN і їм подібні є ідеологічно близькими до Демократичної партії й вже майже 10 років ведуть відкриту війну проти штабу Трампа. Буквально протягом неповних чотирьох тижнів їхня редакційна політика побувала у трьох різних "агрегатних станах".

1. До дебатів (27 червня) вони чи не щодня публікували матеріали про те, що Байден перебуває в чудовій формі, а всі закиди республіканців про його помітне старіння є нахабною брехнею. При цьому про Гарріс або взагалі нічого не писали, або рідко згадували її в нейтральному тоні. Вона майже не з’являлася на публіці, майже ніхто в країні не знав, чим вона насправді займається.
2. У період з 27 червня до 21 липня популярні ЗМІ спочатку кілька днів оговтувалися від шоку: те, що вони багато місяців намагалися приховувати, раптом стало очевидним для всього світу. А вже на початку липня вони спрямували словесні гармати проти свого ж колишнього фаворита із закликом знятися з виборів. Навіть ведучий улюбленого телешоу Байдена під назвою "Ранковий Джо" (Morning Joe) на каналі MSNBC Джо Скарборо закликав президента поступитися іншому кандидату.
3. Коли Байден нарешті здався, медійна машина вже мала план подальших дій. Починаючи з 22 липня новинні сайти зарясніли матеріалами на підтримку Камали Гарріс. Її почали вихваляти як видатного державного діяча, що за 3,5 року на посаді віцепрезидента досягла неабияких успіхів у державотворенні. Звісно, ЗМІ не збиралися пояснювати, чому не помічали цих революційних успіхів до 21 липня.

Шквал медійної підтримки Гарріс кардинально перевернув хід виборчих перегонів. Станом на середину серпня віцепрезидентка перемагає Трампа в опитуваннях виборців як на загальнодержавному рівні, так і в основних штатах.

Зауважте Єднання vs ниття: чому росіяни по-іншому реагують на війну у себе

Її перевага продовжує поступово зростати, позаяк штаб республіканців досі не може знайти відповіді на злагоджені дії коаліції Гарріс з популярними медіа.

Варто зауважити, що сама Камала Гарріс не робить нічого особливого. З часу висування її кандидатури вона жодного разу не дала повноцінного інтерв'ю або пресконференції. Усі публічні виступи вона ретельно зчитує із телесуфлера. Помічники не дозволяють політикині опинитися в ситуації, коли хтось може запитати: "Якщо ви весь час працювали з непопулярним Байденом, то чим ви від нього відрізняєтеся?".

На жаль, особиста позиція Гарріс щодо України поки абсолютно незрозуміла. На початку вторгнення Росії вона дала дуже дивний (у своєму стилі) коментар, де показала відсутність елементарного розуміння ситуації.

А що Трамп?

Здається, суперник Гарріс поки не розуміє, що стрімко наближається до чергової поразки на виборах. Трамп продовжує поводитися так, ніби він досі на піку популярності зразка середини липня.

Його інтерв'ю Ілону Маску тільки підтвердило цю самовпевненість. Трамп говорив про Гарріс максимально зневажливо, ніби не вбачаючи в ній серйозного опонента. До того ж він традиційно говорив так, ніби звертався до аудиторії глядачів прихильного до себе каналу Fox News. Пересічні виборці могли взагалі не розуміти, про що він розповідав.

Однак Трамп, на відміну від Гарріс, доволі багато уваги звертає на проблеми України. В інтерв'ю Маску він справедливо пов'язав вторгнення Росії з катастрофою США в Афганістані, коли американські війська здали владу Талібану в серпні 2021 року. Також Трамп припинив говорити про те, що збирається закінчити війну за 24 години.

Загалом його риторика щодо України стала більш поміркованою. Можливо, дається взнаки робота української дипломатії, яка усвідомлює: нам життєво важливо не повторити помилок 2016 року. Тоді українська влада до останнього трималася за спідницю Гілларі Клінтон, повністю зіпсувавши стосунки зі штабом Трампа. Хотілося б, щоб і українські ЗМІ зайняли об'єктивнішу позицію, а не сліпо передруковували заголовки прихильної до демократів преси.

Рекомендуємо Курський прорив змушує внести правки у план перемоги України

Від дебатів до дебатів

Трампу традиційно бракує дисциплінованості. Навіть на дебатах він час від часу починав розповідати про незрозумілі виборцям речі, але все ж на тлі Байдена мав чудовий енергійний вигляд.

Дисципліна конче знадобиться йому на наступних дебатах вже проти Камали Гарріс, запланованих на 10 вересня. Там у віцепрезидентки не буде телесуфлера, а вона об'єктивно є слабшим оратором, ніж Трамп. Тож у республіканця буде шанс захопити ініціативу, але він повинен добре підготуватися і приборкати свій хаотичний стиль.

Тема російсько-української війни на дебатах обов'язково буде однією з основних. Там ми дізнаємося і про справжню позицію Гарріс, і про еволюцію поглядів Трампа. Залишилося буквально кілька тижнів.