Карабах – не Донбас: викривлена паралель конфліктів має коріння у діаспорі

10 листопада 2022, 17:04
Читать новость на русском

Джерело:

5 канал

Риторика деяких політиків щодо конфлікту Азербайджану і Вірменії останнім часом зводиться до формування іміджу жертви вірменів. Таку думку їхньої діаспори транслюють не лише активісти-вірмени, а й європейські політики, що потрапили під їхній вплив. Однак некоректно звинувачувати в агресії азербайжанців. А паралелі з війною в Україні – недоречні. Чому – пояснюємо на історичних прикладах.

З початку вересня активісти вірменської діаспори, а також деякі політики та муніципальні діячі Франції, які підпали під їхній вплив, стали просувати ототожнення Азербайджану з Росією, а Вірменії – з Україною.

До теми Путін кинув Вірменію: чого очікувати решті союзників росії по ОДКБ

Вони намагаються порівняти російську агресію проти України та дії Азербайджану щодо повернення своїх територій, які 30 років перебували під вірменською окупацією. Як додатковий аргумент використовується вереснева ескалація на вірмено-азербайджанському кордоні. Азербайджан звинувачується у тому, що він нібито вдерся на землі Вірменії.

Франція відверто не зацікавлена у перемозі України, а тому регулярно спілкується з Кремлем в режимі "глибокого реверансу". Енергетична та економічна залежність французів від Росії змушує їх підігравати агресії проти України, паралельно цькуючи Азербайджан, щоб догодити Путіну і отримати карт-бланш на будь-які дії для Вірменії.

А ще 1 вересня газета Les Echos повідомляла, що на зустрічі з іноземними послами Макрон заявив: необхідно продовжувати говорити з Путіним.

Ми повинні зробити все, щоб світ шляхом переговорів став можливим, щоб обидва головні герої повернулися за стіл переговорів,
– цитувало видання французького президента.

Як повідомляє 5 канал, з початку російської агресії і до середини жовтня Макрон 13 разів спілкувався з Путіним телефоном.

Еммануель Макрон після розмови з Путіном / Фото пресслужба Єлисейського палацу

Однак саме Азербайджан, як і Україна – не агресор, а жертва. Про це свідчать історичні факти:

  • Точно так само, як у 2014 – 2022 роках Росія окупувала близько 20% території України, у 1991 – 1993 роках вірменські збройні формування окупували 20% суверенної території Азербайджану.
  • Так само як для окупації Східної України були використані проросійські сепаратисти Донбасу, Вірменія за участю збройних сил Росії окупувала землі Азербайджану, спираючись на вірменських сепаратистів у Карабаху.
  • Тепер вірменські сепаратисти будують плани "приєднання" цих територій Азербайджану до Росії. Вони навіть не приховують, що беруть приклад з анексії Криму та Донбасу.
  • Варто нагадати, що під час воєнних конфліктах з вірменами азербайджанці втратили тисячі цивільних жителів. І подібних аналогій дуже багато.

Усі перелічені факти красномовно свідчать, що не Азербайджан є агресором у цьому конфлікті, але став жертвою архітекторів проєкту "Велика Вірменія", реалізація якого здійснювалася за сприяння Москви.