Каталонська незалежність: проголосити не можна відмовитись

Спочатку каталонські сепаратисти здавалися розчарованими: їхній лідер, прем'єр-міністр автономної іспанської провінції Каталонія Карлес Пучдемонт, у своїй давно очікуваній і навіть відкладеній на годину промові перед парламентом так і не вимовив чарівної формули – про народження незалежної Республіки Каталонія. Він заявив лише, що результати референдуму, який відбувся 1 жовтня, "дають підстави для проголошення незалежності", але одразу запропонував іспанському урядові сісти та поговорити про це.

Читайте також: Маріано, підРахой! Реакція світу на референдум у Каталонії та його наслідки для Іспанії

Проте, трохи згодом ті ж демонстранти, які зібралися на площі перед парламентом, знайшли привід для радощів: з'явилася інформація про те, що депутати на чолі з Пучдемонтом все ж таки підписали вночі "Декларацію про незалежність". Як це могло статися – ніхто не зрозумів, адже таку декларацію слід проголошувати після обговорення та прийняття парламентом, проте ніхто про це взагалі не питав. Зрештою, й референдум, на який посилався очільник Каталонії, був таким же незаконним: не лише тому, що його заборонив Конституційний суд Іспанії, не тільки через те, що його не визнав Євросоюз, а ще й тому, що він не відповідав жодним критеріям демократичного голосування. Не можна вважати демократичним та правильним голосування, де немає жодних офіційних міжнародних спостерігачів, де будь-хто має право друкувати бюлетені в себе вдома на принтері і будь-якому виборцю дозволено голосувати кілька разів.

Карлес Пучдемонт та каталонські парламентарі після підписання "Декларації про незалежність Каталонії"

Важко сказати, що саме втримало Карлеса Пучдемонта від проголошення відокремлення Каталонії від Іспанії: чи "наполегливе прохання" з Мадрида "не робити того, чого потім не можна виправити", а чи погроза, в разі проголошення незалежності, заарештувати чинний каталонський уряд та призначити замість нього тимчасову адміністрацію. В будь-якому разі, промова прем'єра ще не дійшла кінця, а натовп прихильників вільної Каталонії вже почав залишати бульвар Луїса Компані. Червоні троянди опинилися на бруківці, змішуючись зі сміттям, а замість "Viva Catalunya!" залунав свист. І все ж таки, каталонські "естреї", тобто смугасті прапори з єдиною зіркою, все ж таки продовжували майоріти над демонстрантами. Просто тепер бунтівники образилися вже на Пучдемонта. Молодіжна організація ліворадикальної партії CUP одразу виголосила його зрадником, а ті ж люди, які скандували на його честь біля Тріумфальної арки "Президент, президент!", почали скандувати: "Ти нас продав, королю!".

Читайте також: Мадрид висунув Каталонії вимоги щодо її незалежності

Неподалік від цього місця перебувала зовсім інша маніфестація. Теж достатньо численна і каталонська. Але тут над натовпом майоріли іспанські червоно-жовті знамена. Тисячі жителів Каталонії зібралися, аби заявити про своє бажання залишитись іспанцями. Вони теж пішли, щойно стало зрозуміло, що ніякого проголошення незалежності не буде. Пішли, варто зазначити, мирно та спокійно.

У Барселоні тисячі людей вийшли на мітинг проти незалежності Каталонії

Цієї ночі в Барселоні не було бійок, не було погромів, і чотири тисячі поліцейських, стягнутих до столиці, не повинні були нікого розбороняти та ні з ким битися – схоже, вони теж лише зраділи такому завершенню дня. І в цьому, слід зазначити, є чи не єдина заслуга Карлеса Пучдемонта: це він закликав всіх не передавати куті меду, а спробувати домовитись.

Ми не злочинці, не навіжені, не путчисти, ми не маємо нічого проти іспанців,
– підкреслив він.

Проте – проголошення незалежної республіки, за його словами, відклали на кілька тижнів, аби уряд у Мадриді мав змогу розпочати переговори з урядом у Барселоні.

Це рішення Пучдемонт назвав "жестом великодушності", проте, тут він просто збрехав. Іспанський уряд просто не може собі дозволити переговори: це означало б, що центральна влада автоматично визнає адміністрацію однієї з іспанських провінцій. Із посередниками чи без – на подібне навряд чи можна сподіватися. Тим більше, що жодної підтримки в Карлеса Пучдемонта немає: Каталонію не збирається визнавати ні Євросоюз, ні Мадрид. Хіба що яка-небудь Абхазія разом із фейковими "республіками" Донбасу. Може, якби в сусідах Каталонії значився який-небудь "старший брат" на кшталт Росії – очільник Каталонії міг би зчинити заколот, який призвів би не до незалежності, а до включення Каталонії до складу цього гіпотетичного сусіда. А так – без шансів.

Читайте також: Росія буде підживлювати референдум у Каталонії, – політолог

Таким чином, уряд Карлеса Пучдемонта намагається виконати надскладний "фінт вухами" – з одного боку, не розчарувати своїх прибічників, з іншого ж – уникнути жорсткої дієвої реакції з Мадрида. І навіть підписання "Декларації про незалежність" нічого в ситуації не змінило: її підписали 72 депутати зі 135, але без одностайного ухвалення вона є такою ж порожньою, як і результат "референдуму", в якому взяли участь менше половини каталонців.

Щодо Мадрида – він продовжує триматися жорсткого курсу. Ніяких переговорів до того моменту, як Пучдемон офіційно не зречеться спроб відірвати Каталонію від Іспанії. Якщо він це зробить – тоді можна поговорити про фінанси та про якісь інші релевантні теми. Якщо не зробить – іспанський прем'єр Маріано Рахой загрожує застосувати параграф 155 іспанської Конституції: він дозволяє центральному урядові ввести тимчасове пряме управління в будь-якій провінції. Щодо референдуму – то про нього досить вичерпно висловилася заступниця Рахоя Сорайя Саенс де Сантамарія: "закон, якого нема, не може бути застосований".

Маріано Рахой може "приборкати" Пучдемонта та його поплічників конституційно, застосувавши 155-ту статтю головного закону Іспанії

А поки в Барселоні дивуються, а в Мадриді готуються до жорстких заходів, "крайніми" залишилися самі каталонці. Протягом минулих десяти днів, з моменту проведення "референдуму", регіон вирішили покинути чотири великих банки Іспанії, майже всі міжнародні круїзні компанії та інші фірми, які базувалися в Каталонії. Навіть відомий виробник вина, компанія "Фрекснет", яка вважалася суто каталонською, була тут заснована та працювала виключно в Каталонії, заявила, що йде звідси до Астурії.

Бізнес не бажає працювати там, де немає стабільності. Бізнес іде з Каталонії: одні компанії – до Валенсії, інші – до Астурії чи Мадрида... За бізнесом зникають робочі місця, податки до місцевого бюджету, інвестиції... І бізнес сюди вже довгий час не повернеться, як би Карлес Пучдемон не закликав підприємців "залишитися та разом заробляти гроші".

Ціна незалежності – величезна. Вже зараз. Чи готові каталонці її сплатити? Судячи з мільйонних маніфестацій проти відокремлення від Іспанії – навряд чи.

Читайте також: Ситуація із незалежністю Каталонії нагадує трагедію затонулого "Титаніка", – швейцарське видання