Недільний референдум про відокремлення Каталонії від Іспанії не минув без ексцесів. У сутичках із поліцією, котра намагалася перешкодити плебісциту, постраждали майже дев'ять сотень активістів. Рішучість каталонців підігрівало трьохсотлітнє бажання отримати незалежність – боротьбу за суверенітет регіон веде із XVII століття. На стороні ж іспанців була "своя" правда, а саме – конституція країни, котра не передбачає вихід зі складу Іспанії у такий спосіб, у який це намагається зробити Каталонія. Для остаточного "розлучення" потрібен загальнонаціональний плебісцит, а не голосування сумнівної легітимності. Такою, повторимося, є позиція офіційного Мадрида. Що ж до аргументів Барселони, то вони полягають у тому, що після 2010 року права автономії були суттєво урізані, а із цим у регіоні не мають наміру миритися.

Читайте також: Ефект доміно: у Іспанії є лише два виходи для Каталонії

Тим часом, як заявляє засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж, в Каталонії через референдум про відокремлення "почалася перша світова інтернет-війна": жителі та уряд регіону використовують мережу для організації процесу, у відповідь "іспанські спецслужби атакують, заморожують телекомунікації, займають будівлі операторів зв'язку, ведуть цензуру сотень сайтів, протоколів передачі даних". Ассанж назвав те, що відбувається, "найбільшим на Заході конфліктом між людьми і владою з моменту падіння Берлінської стіни", – наводить його слова газета "Сегодня". І навіть якщо Ассанж перебільшує, називаючи каталонський референдум "найбільшим на Заході конфліктом", то від істини він все ж недалеко. Адже події в Іспанії й справді розвиваються дуже драматично.


90% учасників референдуму за відокремлення Каталонії від Іспанії висловилися за незалежність своєї автономії. Щоправда, участь у плебісциті взяли лише 42% виборців

Декілька попередніх зауваг

Три роки тому, у листопаді 2014-го, регіональний уряд Каталонії провів неофіційне опитування, в ході якого близько 80% тих, хто взяв у ньому участь, висловився за незалежність. Однак явка населення виявилася порівняно низькою: із 6,3 млн потенційних виборців проголосувало лише 2,2 млн. Референдум цей не був обов'язковим до виконання і конституційний суд країни визнав його незаконним. При цьому ряд регіональних керівників, включаючи колишнього главу уряду Каталонії Артура Маса, отримали судові вироки за непокору іспанському законодавству і проведення плебісциту. В якості покарання їм було заборонено обіймати державні посади протягом певного часу.

Читайте також: Очільник Каталонії зробив гучну заяву щодо здобуття незалежності

Питання про те, навіщо три роки потому було повторювати акцію, результати якої приречені на провал, виглядає закономірним. Але річ у тому, що каталонці заздалегідь подбали, аби надати своєму плебісциту легітимності. Згідно із законом, ухваленим парламентом Каталонії перед проведенням референдуму, законодавчий орган регіону упродовж 48 годин після результативного голосування має проголосити про відокремлення від Іспанії. Однак Мадрид заперечує подібну можливість. Передусім тому, що, на думку прем'єра країни Маріано Рахоя, в Каталонії не було ніякого референдуму, а лише відбулося його інсценування, передає "Німецька хвиля".

Видання цитує також міністра юстиції Іспанії Рафаеля Каталу, котрий заявив 2 жовтня про те, що його країна може скористатися своїм конституційним правом та скасувати автономію Каталонії, якщо її регіональний парламент проголосить незалежність.

Існує 155-та стаття конституції. Ми застосуємо усю силу закону. Нашим обов'язком є вирішення проблем і ми це зробимо, навіть якщо певні заходи будуть болісним. Але якщо хтось проголосить незалежність, ми змушені будемо сказати їм, що вони не мають права цього робити,
– наголосив Катала.

Читайте також: Незалежність Каталонії може зашкодити Європі, – міністр Іспанії

Та не дивлячись на такі застереження, прем'єр Каталонії Карлес Пучдемон заявив, що протягом найближчих днів направить результати референдуму до каталонського парламенту, де вирішиться питання суверенітету регіону. На ці плани вже зреагували у Єврокомісії, де заявили, що Каталонія опиниться за межами Євросоюзу, якщо вийде зі складу Іспанії. Про це у Брюсселі заявив речник Єврокомісії Маргарітіс Схінас, повідомляє "Європейська правда".

"Ми вже повторювали позицію, якої дотримується Комісія, що схожі референдуми мають бути організовані у відповідності з конституцією Іспанії. Але це означатиме, що територія, яка виходить (зі складу країни) знайде себе за межами ЄС", – сказав Схінас.

Однак поза питанням щодо легальності цієї ситуації Єврокомісія вірить, що зараз час для єдності та стабільності, а не розділеності та роздроблення,
– додав він.

"На перший погляд, після референдуму щодо незалежності Каталонії ситуація знаходиться в глухому куті. Прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой каже, що референдум не відбувся. Президент Каталонії Карлес Пучдемон каже, що він завершився перемогою прихильників незалежності. Обидві сторони говорять про готовність до діалогу, але разом із тим у Барселоні збираються проголосити незалежність, а в Мадриді не збираються її визнавати. Здається, ні на яку розв'язку ситуації зараз сподіватися не доводиться", – пише у своєму блозі політичний оглядач Віталій Портніков.

Читайте також: Як переконати Каталонію передумати: думка експерта

Проте насправді певний варіант розв'язки автор допускає. І полягає він передусім у зміні чинного іспанського уряду. "Соціалісти, – веде далі Портніков, – не підтримали дії влади. А лідери двох головних "нових" партій на іспанській політичній сцені – "Подемосу" і "Громадян" – висловилися за проведення "справжнього референдуму" щодо незалежності Каталонії. Тобто референдуму, який буде дозволений іспанським законодавством. Якщо соціалісти приєднаються до цієї вимоги, в парламенті неважко буде забезпечити більшість, яка легалізує каталонський референдум – як і всі інші референдуми в іспанських регіонах. Якщо цього не зроблять зараз – значить, після чергових дострокових парламентських виборів, які майже передбачувано приведуть до зміни влади", – переконаний експерт.

Отже, каталонцям для того, щоб здобути суверенітет, треба зачекати, доки іспанці змінять в країні владу, а відтак "справжній" референдум щодо незалежності стане можливим? Але що робити Барселоні в очікуванні цього райдужного майбутнього? На це питання відповідь поки відсутня.

Читайте також: Референдум як передчуття: Європейському Союзу доведеться змінюватися

Про що написали міжнародні мас-медіа

Реакція іспанського прем'єра Маріано Рахоя на референдум щодо незалежності Каталонії була такою самою дурною, яким безрозсудним було саме голосування. Каталонським посадовим особам не слід було призначати референдум, але, оскільки вони це вже зробили, іспанські посадові особи не мали його зупиняти. Розв'язання конфлікту цим тільки ускладнилося,
– безапеляційно заявляє агентство Bloomberg.

Рахой, додає видання, намагався вплинути на ситуацію виключно за допомогою каральних органів. Він висунув на перший план поліцію, наказав арештовувати політиків, лупцювати виборців, захоплювати урни для голосування. "Насилля, яке почалося, було шокуючим для Західної Європи. Недавній референдум по іракському Курдистану проходив більш мирно", – пише Bloomberg.


"Реакція іспанського прем'єра Маріано Рахоя на референдум щодо незалежності Каталонії була такою самою дурною, яким безрозсудним було саме голосування", – переконане агентство Bloomberg

Відтепер вихід із ситуації знайти буде непросто. Проявляти емпатію до національних меншин не означає проявляти слабкість, говориться у статті, тож уряд Іспанії мав би "святкувати плюралізм всередині країни, а також зміцнювати відчуття спільної мети". "Чи є недільне насилля точкою неповернення для заявки Каталонії на незалежність? – запитує Bloomberg. – Воно значно збільшило напругу та залишило обидві сторони глибоко укоріненими у своїй правоті. Убезпечення Іспанії від значних політичних та економічних потрясінь потребує терпимості та терплячості, а також деякої кількості політичних навиків".

Читайте також: "Порочне коло": західні ЗМІ про вплив Кремля на референдум у Каталонії та його наслідки для ЄС

Але з управлінськими навиками у Маріано Рахоя якраз наявні певні проблеми – на те, як сильно підвів він власну країну, вказує й канадське видання CBCNews.

Образ Іспанії на світовій арені заплямовано трансляцією зображень, які показують, як поліція атакує виборців в Каталонії. Постає питання: чому Іспанія застосувала силу, щоб скасувати спірний референдум про незалежність? Чому б просто не оголосити його незаконним та не проігнорувати? Навіщо використовувати силу для нападу на жінок, дітей та старих людей?
– запитує видання.

Прикметно, додають журналісти CBCNews, що лідери Іспанії не вибачилися за застосування сили. При цьому критика їхніх дій зі сторони європейців є доволі поміркованою.

В контексті останнього зауважимо, що лідер Ліберально-демократичної партії Великої Британії Вінс Кейбл гостро "пройшовся" по очільнику тамтешнього МЗС Борису Джонсону. Кейбл звинуватив Джонсона у "ганебному невиконанні обов'язку" за те, що останній не засудив дії Мадриду. Все це доводить, підкреслив Кейбл, лише те, яким слабким є нинішній уряд Британії і як сильно він боїться зіпсувати стосунки з Євросоюзом, аби той не наклав вето на "остаточну угоду щодо Brexit", наводить слова політика британський The Sun.

Читайте також: Чи мала право іспанська влада так реагувати на референдум у Каталонії: думка дипломата

Під враженням від сили, застосованої в Каталонії, перебуває й Америка. "Поліцейські в чорній формі Робокопа і шоломах Дарта Вейдера не допустили простих громадян до голосування. Вони побили людей кийками, застосували гумові кулі і поранили пенсіонерів. Все це було знято смартфонами й телекамерами і поширилося по всьому світу. Це той тип насильства, який Європейський Союз зазвичай засуджує з позицій високих моральних цінностей і навіть розглядає покарання. Але на цей раз все було не так просто. Бо країна виявилася однією зі своїх: Іспанія", – так починає свою статтю The New York Times.


"Поліцейські в чорній формі Робокопа і шоломах Дарта Вейдера" вкрай не сподобалися виданню The New York Times. У сутичках із поліцією постраждали майже дев'ять сотень активістів

Каталонська ситуація поставила Європейський Союз і його членів у незручне становище. Блок захищає основоположні демократичні права на свободу слова і свободу зібрань та права окремих осіб на голосування. Але в той час як Європейський Союз може бути союзом демократичних держав, він також є, перш за все, союзом суверенних держав. ЄС побоюється заохочення сепаратистських сил, які загрожують розбратом,
– говориться у статті.

Видання додає: навряд чи те, що сталося у Барселоні, можна порівняти з кровопролиттям у Боснії, Косово або під час "арабської весни", але "все одно це сталося в державі-члені Європейського Союзу. (...) Це – піар-катастрофа для Рахоя", – підсумовує The New York Times.

А інше американське мас-медіа – The Washington Post – тим часом нагадує, що "Каталонія є однією п'ятою економіки Іспанії. Хоча більшість з її 7,5 мільйона жителів виступає за проведення референдуму, виборці приблизно рівномірно розподілені на "за" та "проти" незалежності від Іспанії. Ті, хто виступає за відділення, стверджують, що регіон робить більший внесок в національний уряд, аніж одержує навзаєм. Каталонці вже зараз користуються значним ступенем автономії, але центральний уряд, як і раніше, контролює оподаткування та інші фінансові важелі, а також інфраструктурні проекти".

В силу своєї чималої ваги в економіці Іспанії Каталонія, загрожуючи центральному уряду загальним страйком, наражає країну на збитки. А також, пише CNBC, на ще більшу напруженість у стосунках з Мадридом.

Читайте також: Каталонія програє: блогер пояснив, чим анексія Криму відрізняється від конфлікту в Іспанії

"Очікується, що значна кількість профспілок, підприємств, шкіл, транспортних мереж і установ культури (і навіть успішна футбольна команда "Барселона") не працюватимуть у вівторок у знак протесту проти насильницьких дій іспанської поліції та репресій проти тих, хто взяв участь у голосуванні в неділю", – зазначає мас-медіа.

Страйк, про який йшлося у зацитованій статті, дійсно розпочався 3 жовтня. "Протестуючі блокують основні дороги в Каталонії. Найбільший оптовий продуктовий ринок Барселони "Меркабарна" спорожнів у вівторок: близько 770 працюючих на ньому компаній припинили роботу. Профспілки повідомили, що припинив роботу морський порт Барселони. Практично не працює міське метро. Міський аеропорт поки функціонує в звичайному режимі. Також працюють барселонські таксі. Тим часом на Університетській площі в Барселоні зібралися тисячі каталонців, які протестують проти дій Мадрида з придушення волевиявлення жителів автономії", – передає "Російська служба BBC".


У вівторок в Каталонії почався загальнонаціональний страйк, скликаний профспілками на знак протесту проти дій поліції у день референдуму щодо незалежності регіону

А агентство Reuters ставить тим часом цілком закономірне та прогнозоване питання: чи означає подібна напруга у стосунках іспанського "центру" та "периферії", що точка неповернення у відносинах Мадрида і Барселони пройдена і Каталонія таки залишить склад Іспанії? Малоймовірно – так відповідає на це Reuters. "Хоча 90% проголосували "за", лише 42% всіх каталонців взяли участь у референдумі, визнаному в Іспанії незаконним.

Сепаратистські партії можуть ініціювати дострокові вибори в Каталонії, намагаючись надати більшу легітимність голосуванню, але найбільш вірогідним сценарієм є те, що в результаті все буде зведення до відновлення вимог щодо більшої бюджетної автономії від центрального уряду,
– не виключає подібного сценарію агентство.

Що ж, можливо, зрештою сторони конфлікту дійдуть таки компромісу. Але поки що Каталонія не втрачає рішучості і не зраджує своїм намірам відокремитися від Іспанії. Відомо, що парламент регіону збереться на пленарне засідання 9 жовтня, щоб обговорити результати референдуму і вирішити, чи буде оголошена незалежність. Таке рішення прийняли представники фракцій, які представляють правлячу більшість в парламенті, повідомляє видання La Vanguardia. Щоправда, є нюанс: в парламенті поки офіційно не затвердили порядок денний майбутнього засідання. Тож простір для маневру у Каталонії ще є. Принаймні, поки що.

Читайте також: Путін використає референдум у Каталонії для дестабілізації ЄС, – іспанське видання