Однак, не зважаючи на подібності, є те, що суттєво відрізняє анексію Криму від конфлікту в Іспанії. Саме ця обставина забезпечила "успіх референдуму" на півострові. Йдеться про військову присутність Росії у Криму, розмірковує Леонід Бершидський у своїй колонці на Bloomberg.

Читайте також: Референдум як передчуття: Європейському Союзу доведеться змінюватися

Відокремлення Криму стало можливим тому, що "Росія мала там перевагу у силі", пише автор публікації.

Не "референдум", а загроза сили створили умови для того, щоб Крим сьогодні існував фактично як частина Росії. Пучдемон (очільник Каталонії – "24") розраховує тільки на себе, у нього немає військ, які можуть боротися за вихід зі складу Іспанії. Навіть якби він користувався підтримкою більшості населення Каталонії (про що за результатами "референдуму" заявити він не може), в цьому протистоянні він би програв. Саме тому його чекає поразка, і в результаті каталонським сепаратистам доведеться все починати спочатку,
– зауважує блогер.

Головна відмінність Іспанії-2017 від України-2014, безумовно, полягає ще й у тому, що український уряд не був достатньо сильним, аби вимагати дотримання своїх законів у Криму та зупинити анексію півострова. Подальші події на сході країни лише тому підтвердження, продовжує Бершидський. Чого не скажеш про прем'єр-міністра Іспанії Маріано Рахоя, який хоч і очолює уряд меншості, проте в його підпорядкуванні – правоохоронний апарат і армія, до того ж у "каталонському питанні" Рахоя підтримують головні політичні супротивники та іспанський король. Зважаючи на це, уряд Іспанії зможе врегулювати конфлікт навіть без міжнародного посередництва, йдеться у статті.

Журналіст вказує і на те, що "вдала спроба" відокремлення Криму Росією надихнула каталонців на боротьбу за свою незалежність.

Читайте також: Росія буде підживлювати референдум у Каталонії, – політолог

Бідний Крим був частиною радянської України тільки із 1954 року, а багата Каталонія була частиною Іспанії не одне століття. Проте, меткі каталонці побачили у кримському "референдумі" промінь надії. Енріке Равелло, каталонський політик, що дотримується правих поглядів, який на кримському "референдумі" був "спостерігачем", сказав тоді в інтерв'ю виданню The New York Times, що "для нас в Каталонії Крим є прикладом того, що хотіли б зробити ми", – наводить слова одіозного каталонця Бершидський.

Найважливішою схожістю між двома референдумами, вважає блогер, було те, що для їхніх організаторів не мало значення, яким насправді було розподілення громадської думки.

У заколотників була мета, а будь-які зовнішні ефекти, театральність і пафос, які допомагали їм досягти цієї мети, сприймалися зі схваленням. У випадку із Кримом прикладом подібних "театральності і показухи" була публічна демонстрація російського патріотизму (поверх українських прапорів на автомобільних номерних знаках люди прикріплювали російські). У Каталонії основними "темам" були опір спробам влади Іспанії заборонити референдум і будь-які ознаки насильства з боку уряду,
– стверджує автор матеріалу.

"Україна хоче повернути Крим – і світ визнає це право на його повернення. Іспанія не відпустить Каталонію мирним шляхом з тієї ж причини. І, не зважаючи на застосування Рахоєм сили до демонстрантів, міжнародної підтримки незалежності Каталонії на підставі результатів "референдуму" немає", – констатує Бершидський.

Читайте також: Як переконати Каталонію передумати: думка експерта

Нагадаємо, 1 жовтня у Каталонії відбувався референдум про від'єднання від Іспанії. Мадрид оголосив голосування незаконним і намагався його зупинити за допомогою поліції. Внаслідок сутичок між правоохоронцями та місцевими жителями під час референдуму кількість постраждалих перевищила 700 осіб. Україна називає референдум у Каталонії незаконним. Речниця російського МЗС Марія Захарова провела паралелі із анексованим Кримом і прийшла до висновку, що Європа тепер не може нічого вказувати Росії у ситуації з анексованим півостровом.