Казахстан збільшив політичну залежність від Росії, – Financial Times

Токаєв підірвав зовнішню політику Казахстану

Влада країни реформувала радянські системи освіти та правоохоронних органів. У порівняні із деякими сусідніми державами Казахстан побудував сильніші державні інституції.

До теми Вбивства протестувальників у Казахстані: ООН вимагає розслідування

Однак протести, які спалахнули в країні на початку січня, показали, що реформи останніх 30 років не змогли покращити життя людей.

Насильницьке придушення протестів є ознакою боротьби за владу всередині режиму, яким донедавна керував Назарбаєв. Касим-Жомарт Токаєв, який прийшов до влади в 2019 році, закликав очолювану Росією Організацію договору про колективну безпеку направити війська для придушення заворушень.

Його заклик підірвав зусилля країни підтримувати збалансовану зовнішню політику, розширивши політичну залежність від Росії,
– наголосило видання.

Реформи Назарбаєва були невдалими

Стратегію реформ розробляли відповідно до особистого бачення Назарбаєва. Казахстан черпав натхнення із західної практики та економічного успіху Сінгапуру. Президент наймав іноземних консультантів для створення "позитивного іміджу країни" вдома та за кордоном. Хоч методи і були привабливими зовні, та все ж принесли лише поверхневі рішення проблем.

Наприклад, реформа поліції не спрацювала ефективно. Уряд 10 років експериментував із західними моделями, однак казахська поліція не мала навичок та ресурсів для їхнього впровадження. 

Інші проблеми Казахстану:

• Масштабна корупція – головними бенефіціарами величезних енергетичних ресурсів країни є політично лояльні еліти.
• Багаті на газ західні регіони країни живуть дуже бідно.
• Лише кілька людей "нового покоління" беруть участь у прийнятті рішень щодо майбутнього країни. Ключі від політичної влади тримає пострадянське покоління Токаєва та Назарбаєва.

Можливість Казахстану наздогнати передові країни не зникла. Але, щоб цього досягти, влада повинна відповідати очікуванням свого народу,
– підсумувало видання.

Війська ОДКБ в Казахстані: головне

• Через те, що казахські військові не хотіли стріляти у власний народ, Токаєв попросив "допомоги" в ОДКБ.
• Так, в країну прибуло понад 2 тисячі так званих "миротворців", які нібито мали охороняти адміністративні будівлі. До речі, їм дозволяли стріляти в протестувальників.
• Згодом Токаєв заявив, що іноземні військові "успішно завершили свою місію". 13 січня їх почали виводити з Казахстану.

Це може вас зацікавити – наслідки протестів у Казахстані: дивіться відео