Як в Україні люди самі творили історію впродовж 30 років Незалежності: факти з найбільших міст

Цього року Україна святкує 30 років Незалежності. Пропонуємо Вам переглянути знакові події в історії нашої держави, які змінили історію.

Зверніть увагу Багатотисячний мітинг та нестримні емоції: як українці святкували перший День Незалежності

Проголошення Незалежності України

Звичайно, що найбільше українотворчих процесів побачив Київ. Тут у 1991 році відкрили нову сторінку в житті українців. 392 із 450 депутатів Верховної Ради УРСР на екстреній сесії проголосували за Акт проголошення Незалежності України.

У той час біля Ради вирував масовий мітинг. Під її стінами зібрались приблизно 30 – 50 тисяч людей. Вони спостерігали за засіданням, яке транслювали на вулицю.

Як в Україні реагували на День Незалежності в 1991 році / Фото "Голос України"

Після проголошення декілька народних депутатів вийшли на вулицю, серед них – дисидент Левко Лук'яненко. Люди з радості взяли його на руки.

Активісти з радості взяли на рухи Левка Лук'яненка / Фото УНІАН

Референдум про Незалежність

Проголосити Незалежність – вагомий крок, але втримати її – не так уже й легко. Свободу своєї країни може зберегти лише народ.

1 грудня 1991 року відбувся референдум щодо проголошення Незалежності України. У той день, на щастя, 90,32% людей ствердно відповіли, що підтримують Незалежність. А це, якщо точно, – 28 мільйонів 804 тисячі 71 українець.

90% людей проголосували за Незалежність / Фото Укрінформ

У східних областях люди теж підтримали Незалежність України:

• Донецька область – 76,73%;
• Луганська область – 80,65%;
• Кримська АРСР – 67,50%;
• Севастополь – 63,74%.

Завдяки такому результату протягом лише грудня Україну незалежну визнали понад 40 держав. Хоч до цього незалежною країною її не визнавав ніхто.

Помаранчева революція

22 листопада 2004 року розпочалася Помаранчева революція. Її вважають початком становлення демократії в Україні.

Помаранчева революція у 2004 році / Фото з Вікіпедії

Почалась революція із мітингів на підтримку одного з кандидатів у президенти – Віктора Ющенка. Проте закінчилась масовими акціями через фальсифікацію протоколів для голосування.

За результатами виборів, зі значним відривом тоді начебто переміг Віктор Янукович. Люди не повірили в це і вийшли на масовий протест. Як результат, Верховний суд призначив повторний 2 тур виборів 26 грудня 2004 року. Перемогу здобув Віктор Ющенко.

Ющенко на мітингу під час Помаранчевої революції / Фото з Вікіпедії

Помаранчева революція вперше показала людям можливу фальсифікацію на виборах. Вона підштовхнула людей змінити свідомість і захистити свій вибір.

Революція Гідності

21 листопада 2013 року на Майдані в Києві почалась подія, яка сколихнула Україну й увесь світ. Євромайдан (згодом Революція Гідності) почався як реакція суспільства на відмову тодішньої влади підписати угоду з Євросоюзом. Мирний мітинг перетворився у масовий протест, коли активістів за допомогою фізичної сили розігнали 30 листопада.

Революція Гідності у 2013 році / Фото з Вікіпедії

Тоді розпочалась Революція Гідності, де загинули офіційно 107 людей. Їх назвали Небесною сотнею. Більшість Героїв померли від вогнепальних ран 20 лютого 2014 року.

Впевнено можна сказати, якби не українські патріоти, ми могли б втратити те, що так довго відстоювали.

Цікаво Українська Незалежність: 30 подій, які створили сучасну державу

Томос

5 січня 2019 року сталася подія, яка ще більше об'єднала українців. Синод Вселенського патріархату оголосив, що церквою-матір'ю Україні є Константинополь.

Патріарх Варфоломій у Стамбулі підписав Томос про автокефалію Православної церкви України. Це грамота, яка офіційно підтверджує існування української православної церкви. Предстоятелем обрали митрополита Київського та всієї України Епіфанія.

Патріарх Варфоломій у Стамбулі підписав Томос / Фото з Вікіпедії

Сталось це за президентства Петра Порошенка.

Підписання Томосу підтримав тодішній президент Петро Порошенко / Фото з Вікіпедії

Раніше українська церква належала до Російської православної церкви. Цікаво, що першу спробу створити Українську помісну церкву здійснили ще за часів Гетьманщини та Директорії. Однак цьому завадили більшовики.

Декомунізація

У 2015 році Верховна Рада ухвалила закон про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів. Він заборонив символіку, назви вулиць і міст, пов’язаних із ідеологією СРСР.

Як наслідок, у всіх містах України почався процес декомунізації.

Київ

У столиці України змінили низку назв вулиць:

• Патріса Лумумби отримала нову назву – вулиця Івана Павла II (Печерський район);
• проспект Возз'єднання змінив назву на проспект Соборності (Дніпровський район);
• Московська площа – на Деміївську площу (Голосіївський район);
• вулиця Кутузова – вулиця Генерала Алмазова (генерал-хорунжий Армії УНР);
• провулок Кутузова – провулок Євгена Гуцала (український письменник);
• вулиця Суворова – на вулицю Омеляновича-Павленка (командувач Армії УНР),
• вулиця Баумана – вулиця Януша Корчака (польський педагог).

Також у Києві на Либідській площі знесли гранітний "Пам'ятник чекістам — борцям революції".

На Либідській знесли пам'ятник чекістам / Фото з фейсбуку Антона Комарова

Львів

У 2016 році у Львові теж перейменували вулиці, а саме – Петровського та Мележа. Зокрема, вулицю, названу на честь радянського державного діяча Григорія Петровського, приєднали до сусідньої вулиці Сосюри. А вулицю Мележа приєднали до Земельної, зважаючи на те, що вона належить до промислової території.

Окрім цього, у Львові 23 липня 2021 року демонтували головну частину радянського Монумента слави, що на Стрийській. Зокрема, знесли дві бронзові фігури: батьківщини-матері та червоноармійця, який тримає меч.

Читайте також Україна святкує 30-річчя: як змінився Львів за роки незалежності – надзвичайні фото

Як у Львові на Стрийській зносили Монумент слави / Фото з Вікіпедії

Харків

У Харкові в результаті декомунізації з’явився майдан Героїв Небесної Сотні. Раніше площа мала назву комуністичного діяча Миколи Руднєва. Перейменували його 20 листопада 2015 року.

Ідею для нової назви підказали харківські активісти. Вони ще в квітні символічно перейменували площу на Майдан Небесної Сотні.

Майдан Героїв Небесної Сотні в Харкові / Фото "Євро Харкова"

Сьогодні в центрі майдану стоїть хрест із написом "Боже, храни Україну". Хоч ще в 2015 році тут стояв пам’ятник Руднєву.

Окрім цього, у Харкові змінили назви багатьох вулиць. Наприклад, раніше в місті була вулиця Фрунзе, названа на честь радянського військового діяча. Тепер вона носить ім’я Дмитра Баглія – видатного українського історика й академіка.

Дніпро

Загалом у Дніпрі змінили 294 радянських топонімів. Ба більше, 19 травня 2016 року саму назву міста Дніпропетровськ змінили на Дніпро. З назви викреслили прізвище Григорія Петровського – одного з організаторів Голодомору.

Також змінили назви 5 районів:

• Красногвардійський – Чечелівський;
• Бабушкінський – Шевченківський;
• Кіровський – Центральний;
• Ленінський – Новокодацький;
• Жовтневий – Соборний.

Змінили й інші топоніми: Набережна імені Леніна стала Січеславською, проспект Петровського – проспектом Івана Мазепи, а вулиця Петровського – вулицею Андрія Сахарова.

До теми Як змінився Дніпро за роки Незалежності України: добірка фото та фактів

Одеса

В Одесі, зокрема, не стало таких вулиць, як: Дніпропетровська дорога, Героїв Сталінграду, проспект Маршала Жукова, вулиця Чапаєва.

Натомість з'явилися проспект Небесної Сотні, вулиці Героїв Крут, Івана Мазепи, Романа Шухевича, Андрея Шептицького.

У деяких населених пунктах області надавали перевагу здебільшого нейтральним назвам, не пов’язаним з історичними персоналіями та подіями. Тут можна зустріти вулиці Степову, Радісну, Сонячну.

Ленінопад

Справжня декомунізація почалася під час Євромайдану. Люди стихійно нищили пам’ятники Леніну. Це явище навіть отримало назву – ленінопад. За 2013 – 2014 роки в Україні впало 552 Леніни.

Після повалення першого пам'ятника загалом в Україні знесли 1221 пам'ятник червоному вождю.

Київ

Все почалося з повалення Леніна у центрі Києва в грудні 2013 року. Подія відбулася 8 грудня 2013 року приблизно о 18:00 за участю активістів.

У Києві звалили пам'ятник Леніну / Фото з Вікіпедії

Далі процес набув просто стихійного характеру. 

Ленінопад у центрі Києва / Фото з Вікіпедії

Харків

Ленінопад також торкнувся й Харкова. Там звалили пам’ятник вождю, який встановили в далекому 1963 році. Сталося це 28 вересня 2014 року після мітингу "Харків – це Україна" на майдані Свободи. Там зібралося щонайменше 3 тисячі людей.

Руйнування пам'ятника Леніну в Харкові / Фото з Вікіпедії

Дніпро

У Дніпрі пам'ятник Леніну стояв навпроти Центрального універмагу. Активісти повалили постамент 22 лютого 2014 року. Вони підпиляли йому ноги, а водій автокрана зачепив і повалив вождя.

Повалили голову Леніна в Дніпрі / Фото Gorod.dp

Одеса

30 листопада 2014 року в Одесі біля території автоскладального заводу місцеві розтрощили голову пам’ятника Володимиру Леніну.

Ленін був зображеним разом із письменником Максимом Горьким. Його активісти не зачепили.

В Одесі повалили пам'ятник вождя / Фото з фейсбуку партії "Свобода"

Львів

У Львові пам’ятник Леніну демонтували ще на початку 90-х. Він розташовувався перед Оперним театром з 1952 року. Відбулось це з санкції місцевої влади 14 вересня 1990 року за присутності понад 50 тисяч громадян. Бронзову фігуру було пізніше розплавлено та використано для спорудження у Львові пам'ятника Жертвам комуністичних злочинів.

Зверніть увагу Як добре ви знаєте міста України: святковий тест до Дня Незалежності

Як у Львові демонтували пам'ятник Леніну в 1990 році: унікальне відео "Pepe The Frog"

У нашій державі відбувались багато українотворчих процесів. Це є свідченням того, що українці – не байдужі до долі своєї країни й готові змінюватись заради кращого майбутнього.