Ми відібрали для вас 30 подій за час Незалежності України, які зробили нашу державу такою, якою вона є сьогодні.
Варто побачити 30 років Незалежності України у фото: як це було
1991: проголошення Акту Незалежності України
У 1991 році остаточно почав руйнуватися Радянський Союз. На тлі протистояння двох президентів Бориса Єльцина (президента Російської РФСР) та Михайла Горбачова (президента СРСР), а також державного заколоту в Москві 19 серпня Верховна Рада Української РСР зібралася на термінове засідання.
Тоді 24 серпня після тривалих суперечок голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук зачитав Акт проголошення Незалежності України. До слова, саме він після виборів 1 грудня 1991 року став першим президентом новоствореної держави – у першому ж турі його підтримали понад 61% громадян.
Того ж дня наприкінці року відбувся й Всеукраїнський референдум, на якому понад 90% підтримали проголошення Української Незалежності. Підтримали її більшістю абсолютно всі регіони України, зокрема й Кримська АРСР і місто Севастополь, що дуже важливо, адже це – єдиний в історії легітимний референдум, що визначав приналежність півострова.
Акт проголошення Незалежності України / Фото Центральний держархів України
1992: затвердження гімну, герба й прапора
Звісно ж, у кожної держави повинні бути свої державні символи. Саме цим у 1992 році зайнялась Верховна Рада України 1 скликання. Вона складалась з депутатів останнього скликання Верховної Ради УРСР, обраних у 1990 році.
Ще в січні депутати схвалили музику "Ще не вмерла Україна" як державний гімн України, а синьо-жовте полотнище – державним прапором. Ще через місяць затвердили й малий державний герб – тризуб.
До слова, того ж таки 1992 року, але вже в жовтні, 13-го, Верховна Рада схвалила й призначення Леоніда Кучми другим прем'єр-міністром – ця людина теж матиме вагомий вплив на становлення України в її сучасному вигляді.
Доповідь прем'єра Леоніда Кучми у Верховній Раді: дивіться відео
1993: хитка економіка та її наслідки
Варто відзначити, що початок Незалежності України був не таким яскравим, як хотілося б. 1993 рік запам'ятався передовсім регулярними й масштабними підвищеннями цін. У грудні гіперінфляція в річному вимірі досягла 10 156%.
Це був час, коли кожен міг відчути себе "мільйонером" – купонокарбованці з кожним роком втрачали у своїй вартості надстрімкими темпами. Якщо в 1992 році долар коштував трохи більше як 200 купонокарбованців, то вже в 1995 році – майже 150 тисяч.
24 вересня 1993 року під тиском Народного руху України Верховна Рада призначила дострокові президентські й парламентські вибори. Вони відбудуться в березні – липні наступного року.
До слова Масштабні кризи та фінансові Ренесанси: історія міжнародних резервів незалежної України
1994: прихід до влади Леоніда Кучми
За підсумками виборів до Верховної Ради більшість у ній отримали комуністи, які разом з соціалістами обрали головою парламенту лідера останніх Олександра Мороза.
Вже через 3 місяці відбулися й позачергові президентські вибори. У першому турі чинний президент Леонід Кравчук обходив свого конкурента Леоніда Кучму – 37,7% проти 31,3%.
Та в другому турі, що відбувся 10 липня 1994 року, Кучма здобув перемогу – 53% проти 46%.
Вже новий президент України Леонід Кучма 5 грудня 1994 року підписав Будапештський меморандум, який передбачав неядерний статус нашої держави. Інші підписанти – США, Росія та Велика Британія – зобов'язалися бути гарантами суверенітету й безпеки України.
Підписання Будапештського меморандума / Фото Вікіпедія
1995: "остаточне" вирішення питання Криму
У березні 1995 року Верховна Рада України схвалила закон про Автономну Республіку Крим. Він покликаний розставити всі крапки в проявах сепаратизму на півострові, а також скасовує посаду президента АР Крим.
Через 3 місяці президент України Леонід Кучма зустрівся в Сочі з російським президентом Борисом Єльциним. Там вони підписали угоду про розподіл і роздільне базування Чорноморського військового флоту.
Тоді Україні дісталися лише 18,3% флоту, а Росії – 81,7% кораблів. Останні через майже 20 років ще брали участь в окупації українського півострова. Після підписання угоди російські військові й надалі залишалися в Севастополі.
1996: поява Конституції та гривні
Шостий рік української Незалежності запам'ятався одразу двома важливими подіями – влітку Верховна Рада схвалила Конституцію України, а в перші дні осені Леонід Кучма своїм указом ввів в обіг українську гривню.
Протягом кінця травня – початку червня парламент розглянув головний державний документ у першому читанні. Та досі ходять легенди про те, як Конституцію розглядали в другому й третьому читаннях.
Увесь процес розпочався 27 червня, тривав майже всю ніч, а під ранок 28 червня Верховна Рада остаточно схвалила Конституцію.
Тепер можна встати, є Конституція,
– такими були перші слова голови ВРУ Олександра Мороза.
Схвалення Конституції України: дивіться відео
Одним з пунктів Конституції було запровадження нової національної валюти – української гривні. Процес стартував 2 вересня 1996 року, коли валюта увійшла в обіг, а вже за два тижні вона повністю витіснила купонокарбованці. Цей процес дозволила запустити стабілізація української економіки.
Цікаво Що можна було купити за 100 гривень у 1996 році та на що їх вистачить зараз
1997: "поділ" Севастополя і перший політ у космос
В останні дні травня 1997 року Леонід Кучма й Борис Єльцин остаточно підписали угоду про поділ, статус й умови перебування Чорноморського флоту Росії в Севастополі.
У місті поділили бухти для української та російської армій. При цьому Україна отримала лише одну – Стрілецьку. Натомість Росія отримала в оренду на 20 років три інші – Карантинну, Південну й Північну.
Ще одна подія 1997 року, яку не можна обійти увагою – політ у космос першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Він відбувався протягом 19 листопада – 5 грудня 1997 року на шаттлі "Колумбія".
Запуск шаттла "Колумбія" з Каденюком / Фото Музей космонавтики імені Корольова
До слова Від землі до неба: історія української космонавтики
1998: запах дефолту
У серпні Україну сколихнула неприємна звістка: головний торговельний партнер Росія відмовилася виконувати зобов'язання за своїми облігаціями й оголосила дефолт.
Оскільки український експорт у Росію становив понад 30% загального, це точно не могло обійти Україну стороною – надто вже наша економіка була залежною від російської.
Як наслідок курс національної валюти обвалився з 2 гривень за долар до 4, зовнішній борг зріс до 40% ВВП, а середня зарплата обвалилася з 77 доларів до 46.
Втім, Україна тоді таки змогла впоратися краще за Росію – дефолту вдалося уникнути, а відновлення економіки ми розпочали відчутно швидше й стрімкіше, ніж наші сусіди.
Варто знати Про нас знає і чує світ: 30 культурних досягнень в Україні, якими можемо пишатись
1999: убивство В'ячеслава Чорновола
Лідера Народного руху України називають першим проєвропейським політиком України, саме він мав нав'язати Леоніду Кучмі конкуренцію на чергових президентських виборах, а багато хто навіть вважав його фаворитом тих "перегонів".
Та все це обірвала трагічна подія, яка трапилася 25 березня 1999 року. Тоді на автотрасі під Борисполем у ДТП, всі обставини якої не з'ясовані й досі, загинули сам Чорновіл і його водій Євген Павлов.
Авто українського політика врізалося в КамАЗ, який з причепом розвертався посеред дороги. Хоча в той день і було хороша видимість, тож водій Чорновола мав би помітити перед собою перешкоду.
Ексзаступник генпрокурора Микола Голомша пізніше заявляв, що лідера Руху добили кількома ударами кастетом по голові. Навіть сьогодні ця трагедія оповита низкою таємниць й існує кілька версій того, що сталося.
За однією з них, "бенефіціаром" загибелі конкурента був чинний на той час президент Леонід Кучма. Інша теж передбачає вбивство політика, але воно буцімто було організоване спецслужбами Росії.
Хай там як, наприкінці року Леонід Кучма переміг на виборах Петра Симоненка й був переобраний на другий термін. Натомість похорон В'ячеслава Чорновола став однією з наймасовіших на той час подій часів Незалежності – за різними оцінками, у процесії взяли участь від 150 до 250 тисяч людей.
Спогади про В'ячеслава Чорновола: дивіться відео
2000: вбивство Георгія Гонгадзе
Вже другий рік поспіль головною подією року стала трагедія. Цього разу це було викрадення й убиство опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе. Його обезголовлене тіло знайшли в Таращанському лісі 2 листопада – через півтора місяці після зникнення.
Через майже місяць після того голова Верховної Ради Олександр Мороз опублікував так звані "Плівки Мельниченка" – аудіозапис буцімто з кабінету президента Леоніда Кучми.
На ньому голос, схожий на тогочасного главу держави обговорює діяльність опозиційного журналіста й буцімто дає вказівку його вбити.
Аудіозапис став підставою для масштабних антипрезидентських акцій. Перша масштабна акція під назвою "Україна без Кучми" розпочалась 15 грудня 2000 року. Акції продовжилися й у першій половині 2001 року.
Акція "Україна без Кучми" / Фото Майдан.Інформ
2001: візит Папи Римського в Україну
У червні 2001 року вперше в історії в Україну приїхав Папа Римський Іван Павло ІІ. Понтифік у своїй 5-денній поїздці встиг побувати у Львові й Києві.
Івана Павла ІІ прийняв президент України Леонід Кучма. Крім того, він провів зустрічі з представниками українського політикуму й духовенства.
Загалом чотири служби Папи Римського відвідали понад 1,6 мільйона людей, а проповіді були виголошені українською мовою.
Візит Папи Івана Павла ІІ: дивіться відео
2002: скнилівська трагедія
Трагічна подія, яка сколихнула не лише Україну, а й увесь світ, трапилася 27 липня у Львові. Тоді на авіашоу літак Су-27 зазнав катастрофи й полетів у натовп глядачів.
Обидва пілоти встигли катапультуватися, але звичайні глядачі врятуватися не змогли. Внаслідок падіння літака загинули 77 людей, з яких 28 дітей. Ще близько 250 глядачів постраждали.
За кількістю жертв скнилівська трагедія стала найбільшою в історії авіаційних шоу. 10 людей, серед яких пілоти, керівник польотів і генерал-майор Анатолій Третьяков, отримали тюремні терміни.
Скнилівська трагедія: дивіться відео
2003: конфлікт з Росією за острів Тузла
Конфлікт за острів Тузла, що в Керченській протоці, став чи не першим серйозним кризовим моментом в українсько-російських відносинах. Наприкінці вересня 2003 року Росія спробувала забрати український острів собі.
Кремль наполягав на тому, що Тузла насправді є косою – продовженням Таманського півострова. Тож Росія почала споруджувати до нього дамбу.
Президенту Леоніду Кучмі тоді довелося терміново перервати візит до Латинської Америки й особисто прибути на острів. Будівництво дамби зупинили 23 жовтня, коли між російськими будівельниками й українськими прикордонниками залишалося 100 метрів.
Після цього прем'єр-міністри України й Росії домовилися про зупинку будівництва, а в грудні 2003 року на острові з'явилась нова українська прикордонна застава.
Прикордонна застава на острові Тузла / Фото ДПСУ
Зверніть увагу Згадати все: 24 канал запустив масштабний проєкт до 30 Дня Незалежності України
2004: Помаранчева революція
Головною подією 14-го року Незалежності України стали президентські вибори. Цього разу змагалися два прем'єри – колишній і чинний Віктор Ющенко та Віктор Янукович.
У першому турі обидва кандидати набрали трохи більше 39% і вийшли до другого туру. Та вся "спека" почалася саме в другому турі. Тоді національні екзитполи обіцяли Ющенку впевнену перемогу – 54% проти 43%.
Втім, ЦВК оголосила абсолютно протилежні результати, які свідчили про буцімто перемогу Януковича – 49% проти 46%. Більшість українців, країни Європи й США не визнали таких результатів.
Ще до оголошення результатів, коли були ознаки їхньої фальсифікації, в Україні почалися масові протести, які отримали назву Помаранчевої революції. Її підсумком став повторний третій тур виборів.
Внаслідок переголосування ЦВК визнала перемогу Віктора Ющенка – 52% проти 44%. Помаранчева революція того ж дня закінчилась перемогою, а в січні 2005 року Ющенко стане президентом України.
Помаранчева Революція в Києві / Фото музей Революції Гідності
2005: зміна влади та швидка політична криза
Наступного ж дня після власної інавгурації Віктор Ющенко призначив Юлію Тимошенко виконувачкою обов'язків прем'єр-міністра, а вже 4 лютого вона стала повноцінною очільницею українського уряду.
Під час святкування річниці Незалежності України Ющенко назвав уряд Тимошенко "найкращим", та вже через 2 тижні відправив його у відставку. Причиною стали конфлікти в самому уряді, а президент навіть заявив, що прем'єрка діяла в інтересах окремих бізнесменів.
Після цього 22 вересня прем'єр-міністром став Юрій Єхануров, але його уряд пропрацював теж не довго – лише до початку 2006 року.
Тож 2005 рік запам'ятався перш за все чварами в новій "майданній" команді, на яку значна частина українців покладала великі надії.