Трикутник Китай – Росія – Іран: чим небезпечний новий союз для України та Заходу

Тепер же Іран хизується тим, що фіналізував угоду з росіянами на придбання винищувачів Су-35. Що більше, Сі Цзіньпін призначив нового міністра оборони Китаю Лі Шанфу, який перебуває під західними санкціями за зв'язки з росіянами. Докладніше про цей небезпечний трикутник розповідає журналіст 24 Каналу Олексій Печій.

Дивіться також США втрачають контроль на Близькому Сході: що означає примирення Ірану і Саудівської Аравії

Китай знищує задум США

Китай по суті допомагає Ірану все ще залишатися на плаву під тиском західних санкцій. Саме Китай став найбільшим покупцем іранських ресурсів, і він же продає Ірану найбільшу кількість товарів.

Такий зв'язок допомагає Ірану не просто виживати, але і фінансувати проксі сили на Близькому Сході, за допомогою яких Тегеран має змогу атакувати своїх опонентів у регіоні. Зокрема, Ізраїль та навіть Саудівську Аравію.

Але днями відбулася доволі непересічна подія для Близького Сходу – це примирення Саудівської Аравії та Ірану. Саудівська Аравія та Іран раптом оголосили про розрядку у своїх відносинах. Хоча, дві країни вели подібні переговори протягом двох років, жодних результатів це не давало.

Тим паче, що переговори між саудитами та іранцями проходили на тлі переговорів між Іраном та США щодо відновлення ядерної угоди, які також зайшли в глухий кут.

Важливо відзначити, що обидва раунди переговорів довгий час були пов'язані між собою. Адже вважалося, що Вашингтон та Ер-Ріяд займають спільну позицію у зовнішній політиці. Принаймні щодо питання Ірану.

Але раптом до справи береться Китай. Пекін став посередником між Саудівською Аравією та Іраном. Обидві країни, представники яких зустрілися в Пекіні, домовилися про відновлення дипломатичних відносин.

А ініціативу цих переговорів приписують особисто Сі Цзіньпіну. Окрім того, саме за сприяння Китаю, саудити та іранці планують відновити угоду про безпеку, підписану 22 роки тому, згідно з якою обидві сторони погодилися співпрацювати в боротьбі з тероризмом, контрабандою наркотиків і відмиванням грошей.

Таким чином Китай просто знищує задум США щодо створення регіональної коаліції щодо протистояння Ірану. Паралельно Саудівська Аравія веде політику зближення з Ізраїлем, який доволі вороже налаштований до небезпечного Ірану, який ставить собі за мету знищити Ізраїль.

Тут ще варто додати, що Ер-Ріяд та Тегеран багато років були по суті ворогами. Іран та Саудівська Аравія перебувають в ідеологічній і військовій суперечці відтоді, як ісламська революція в Ірані встановила антизахідну шиїтську теократію у 1979 році. Однак наразі схоже почалася відлига.

Китай бере шефство над Іраном: чому це погано для України

І Китай робить це не просто так. По суті, Іран не наважиться порушити угоду з саудитами, під якою підписався і Китай, бо саме Пекін допомагає Тегерану вижити. По суті Китай бере шефство над Іраном і гарантує вихід цієї країни з прірви санкцій. А посилення Ірану не цікаво взагалі нікому – ні Заходу, ні Близькому Сходу, ні Україні.

Однак з цього моменту починає прослідковуватися доволі небезпечна тенденція, яка доводить, що зв'язки Ірану, Росії та Китаю стають все більш тісно пов'язаними. Адже, отримавши, по суті, шефство Китаю, Іран вільно розбудовує військові відносини з Росією.

Напередодні західні ЗМІ вже повідомляли про те, Росія передає Ірану захоплені на полі бою в Україні зразки західних озброєнь. Іран за десятиліття під санкціями навчився копіювати західні зразки зброї. І не виключено, що в цьому Тегерану допомагає Пекін.

З іншого боку, постійне представництво Ірану при ООН напередодні вже офіційно анонсувало завершення укладання з Росією контракту про придбання винищувачів четвертого покоління Су-35.

Наразі жодних деталей – ані про вартість контракту, ані про кількість винищувачів, які отримає Іран від Росії, – публічно не наводиться. Хоча в Тегерані заявили, що нібито вели переговори про закупівлю винищувачів із кількома іншими неназваними країнами, але вибір зупинився на Росії.

Варто нагадати, що раніше ізраїльські ЗМІ, посилаючись на свої дані, вказували, що може йтися про 24 винищувачі. І тут варто розуміти, що отримання Іраном літаків Су-35 може серйозно порушити регіональний баланс сил, що матиме далекосяжні наслідки для всього регіону.

Отже, Китай свідомо намагається посилити Іран, даючи своє покровительство. А Росія, в обмін на зброю для ведення війни в Україні, відправляє в Іран винищувачі.

Новий глава Міноборони Китаю: ще один ворожий крок Пекіна

Водночас і сам Китай виглядає все більш вороже. Буквально 10 березня китайський лідер Сі Цзіньпін отримав тотальну абсолютну владу в Китаї, коли його переобрали на третій термін на чолі КНР.

Отже, жодних внутрішніх засторог перед Сі не залишилося. Це був останній крок в узурпації влади – Всекитайські збори народних представників проголосували за вічне правління Сі, віддавши йому в руки посаду лідера країни, лідера КПК, та контроль над Центральною військовою радою країни.

Навіть посаду прем'єр-міністра Китаю, який міг хоч якось впливати на економічну адженду країни, віддали соратнику Сі Цзіньпіна – Лі Цяну, який відверто готовий робити все, що скаже голова партії.

І от сьогодні узурпація влади, схоже, повністю завершилася і вона вже вказує на доволі ворожі наміри Китаю. Сьогодні партія призначила нового міністра оборони Китаю. Ним став Лі Шанфу. Він відомий, як ветеран модернізації Народно-визвольної армії Китаю.

А ще він відомий тим, що у 2018 році адміністрація колишнього президента США Дональда Трампа ввела санкції проти Лі та Департаменту розвитку обладнання Китаю, яким він на той час керував, за закупівлю російської зброї, зокрема бойового літака Су-35 і систем С-400 наземного базування.

Тобто, це та зброя, яку й Іран наразі отримає від Росії. І Лі Шанфу, гіпотетично, може у цьому питанні допомогти. Ось як описує особу Лі Шафну видання CNN.

"Призначення Лі Шанфу міністром оборони відбувається в період дедалі більш напружених відносин між Пекіном і Вашингтоном. Його призначення, ймовірно, є нагородою за його роботу в модернізації китайської армії.

У 2016 році Лі був призначений заступником командувача новими на той час Силами стратегічної підтримки НВАК, елітним органом, якому доручено прискорити розвиток можливостей Китаю в космосі та кібервійні.

Експерти з питань оборони заявили, що історія Лі як технократа та аерокосмічного інженера, який працював у супутниковій програмі Китаю, відіграватиме ключову роль у його новій ролі".

Отже, з огляду на послужний список Лі Шанфу та його відданість Сі Цзіньпіну, не виключено, що він відіграватиме важливу роль у протистоянні зі США. А також не виключено, що він лише посилить використання Росії, як тарана проти Заходу.

До того ж це призначення може створити потенційно незручну ситуацію, якщо Лі Шанфу коли-небудь зустрінеться з главою Пентагону Ллойдом Остіном. А це взагалі не виключено.

Але, повернімося до того, коли саме Лі Шанфу попав під американські санкції? Якраз у той період, коли він керував Департаментом розвитку обладнання Китаю. Тобто, він був прямо відповідальний за модернізацію китайської армії.

Нові санкції США: Вашингтон б'є на випередження

І США, схоже, б'ють на випередження. Видання Bloomberg повідомляє, що адміністрація президента США працює над подальшим посиленням обмежень на експорт обладнання для виробництва напівпровідників до Китаю.

Уряд США вже поінформував американські компанії про план, повідомивши їм, що очікує оголосити про нові обмеження вже наступного місяця.

Нові обмеження вимагатимуть експортних ліцензій не на самі напівпровідники, а на машини, які їх виготовляють. Згідно з останніми положеннями, адміністрація планує координувати дії з урядами Нідерландів і Японії, двох інших ключових країн для виробництва мікросхем.

Для нас з вами наразі головне питання полягає в тому, чи наважиться Китай постачати Росії важку зброю та боєприпаси, чи все ж такий трикутник – Китай – Росія – Іран матиме певні межі?

Насправді довгострокові інтереси Китаю, як торговельні, так і інші, набагато більше залежать від Заходу, ніж від Росії. Якщо Китай піде на такий крок, його торгівля зі Сполученими Штатами та Європою буде вразливою до санкцій.

По суті чверть китайського експорту припадає на США та інші країни НАТО. Туди ж можна додати ще 10% експорту до інших партнерів США, таких як Японія та Південна Корея.

Натомість на Росію припадає лише 2% китайського експорту, хоча торгівля між двома країнами справді зростає. Окрім того, Китай є четвертим у світі експортером зброї. Як ви розумієте, постачання зброї в Росію просто знищить цей статус і Китай значно скоротить цей експорт.