Коли буде нова російська ракетна атака та подарунки від Німеччини: інтерв'ю з Михайлом Подоляком

Про нові масовані російські атаки по території України, подарунки у день народження Президента України Володимира Зеленського та зміну позиції Німеччини – розповів 24 Каналу радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк.

Важливо Подоляк відповів, чи можливе повторення наступу 24 лютого

Ракетні атаки

Росіяни 26 січня знову здійснили ракетний обстріл по Україні. Крім того, було повідомлення про те, що нібито по Києву завдали удару балістичною ракетою. Пропагандисти повідомляли, що це перше застосування ракет іранського виробництва. Не виключаю, що це може бути ІПСО, але все ж вони повідомляють про те, що це ракети іранського виробництва.

Давайте дочекаємося. Наша розвідка завжди абсолютно чітко документально підтверджує щось. Так було і з іранськими дронами.

Ми знаємо, що Росія дійсно веде вкрай інтенсивні переговори з Іраном щодо обміну СУшками – мається на увазі літаки, певні технології, гроші й навіть ядерні технології на конкретні балістичні ракети. Між тим, Росія використовувала низку експериментальних ракет С-400 по Києву. Ви пам'ятайте, що це було два тижні тому. Тому треба дочекатися експертної оцінки й тоді можемо говорити, яка це конкретно була атака на Київ. Я маю на увазі, яка ракета була. Я думаю, що ми з цим розберемося.

Щодо пропагандистів, це ж Росія. Я не думаю, що російські пропагандисти щось точно знають. Вони ж використовуються тільки як такий великий гумовий, вибачте мені, рот.

Дивіться повне відео з Михайлом Подоляком на ютубі 24 Каналу:

Путін це порівнював з іншою частиною тіла, але на гумовий рот схоже. Що стосується цих ракет – зрозуміло. Вчора були "Шахеди", сьогодні ракети – зазвичай вони цей терор влаштовують нам кілька днів. Це вже завершена атака чи не можна сказати, що завтра буде спокійно?

Ні, я не думаю. До кінця війни у нас взагалі не буде спокійно. Тобто ми маємо реагувати на сигнали тривоги, маємо йти в укриття – це важливо. Все ж таки маємо зберегти максимальну кількість своїх людей. Це важливо для того, щоб виконати всю ту історичну роботу, яку нам треба буде зробити. Її буде дуже багато.

Стосовно Росії – ви розумієте, Росія це вже розуміє. Ми з вами бачимо це постійно і в пабліках, і на пропагандистських майданчиках, і в політичній риториці. Вони розуміють, яку складну ситуацію отримали сьогодні і яку абсолютно складну ситуацію будуть мати завтра – їм доведеться за все це відповідати, тому що Україна буде кожного з них ідентифікувати й потім або юридично, або фізично притягувати до певної відповідальності.

Вони ж чітко розуміють, з ким вони сьогодні мають справу. Вони розуміють, що українці – це не зовсім те, що вони постійно в себе там розказують: "Та що ми там з цими українцями?". Я не буду казати, як вони нас називали. Ви знаєте, але між тим. "Та ми там їх швидко-швидко, вони взагалі ніякі, невідомо хто це, це ми ж великі".

Сьогодні вони розуміють, що вони напали на єдину націю, яка точно буде кожного з них діставати за вуха. І це дуже і дуже важливо. Але між тим вони будуть тероризувати.

Давайте зафіксуємо, щоб не було розбіжностей в оцінках. Так, ми з'ясуємо, які саме ракети вони використовують, після цього публічно, офіційно про це поговоримо – певний час треба для цього.

Друга складова – Росія не зміниться. До кінця війни вона буде використовувати будь-які елементи терористичної війни для того, щоб залякувати цивільне населення. Це можуть бути дрони, ракети будь-якого виробництва. Будуть шукати ще якісь спроможності, але до останнього дня війни це будуть використовувати. Тому маємо спокійно, відносно спокійно до цього ставитися і просто дбати про свою особисту безпеку. Я просто щиро хочу, щоб всі дбали про свою безпеку. Це не просто якісь ритуальні слова. Це дійсно щира надія на те, що українці переможуть з максимально мінімальними втратами.

Стосунки Росії та Туреччини

Також напередодні росіяни влучили й в судно TUZLA, що під прапором Туреччини стояло в морському порту Херсона. Туреччина якось відреагувала на цю подію тепер?

Поки що ні. Я думаю, що, певно, Туреччина має провести певну ідентифікацію: що то відбулося, як це відбулося. Після цього, напевно, будуть якісь дипломатичні дії. Так заведено в цивілізованому світі. Але між тим це знову ж таки внутрішня справа Туреччини, в якої 14 травня, нагадаю, будуть президентські вибори. Саме тому вони будуть виходити з оцієї ключової тези про те, що важливі для них переламні вибори.

Вони будуть виходити в публічній площині з заявами, які будуть іти в рамках цієї (кампанії – 24 Канал). Тому вони будуть самі думати, чи вигідно їм сьогодні з Росією ескалювати певні відносини, чи Росії надаються додаткові ресурси, в тому числі в рамках, наприклад, якісь транспортні хаби чи хаби енергетичні, чи ще якісь партнерські складові в Чорноморській акваторії. Чи, навпаки, буде вигідно максимально жорстко реагувати на спроби атакувати турецьке майно. Перш за все турецьке майно. Але це буде виключно внутрішньо, виходячи із внутрішніх потреб сьогоднішньої Туреччини.

Подарунки для України

Пане Михайло, давайте про ті подарунки, які були озвучені вчора. Я розумію, що це не зовсім подарунки. Тому що це більше інструменти для того, щоб Україна могла захистити європейські цінності. Але ми вчора дивилися й навіть згадали "цікаву математику". Тому що 14 танків від Німеччини Leopard, 31 ABRAMS від Америки, якщо додати, то відповідно виходить 45, як років президенту Зеленському. Відреагували на це і на Росії. Не змогли змовчати – згадали про німецькі танки на "русской землє".

Я дивилася, що Соловйов у себе в телеграм-каналі розмістив серію документального серіалу, як вони назвали, "Ера танків" й сказав, що "деякі, ймовірно, здивуються, але останні роки єдиною країною, розробляючи надзвичайно нову машину, маючи на увазі танк, була саме Росія". Ми бачили, що вони вже проклацали всі HIMARS. Ми знаємо, що у них найкраща в світі ППО, щоправда, Путін розказував це губернатору Бєлгорода, на якого щодня падають російські ракети. Тепер у них найкращі у світі танки.

Почнемо з найкращих у світі танків під назвою Т-14 "Армата", яких не існує в природі, які глохнуть перед мавзолеєм Леніна. Один раз використали – і те не змогли до кінця правильно це зробити. Але, я взагалі вважаю, що російський ВПК дуже і дуже обнуляє свою репутацію. Вони мають дійсно величезний обсяг з танками, старої радянської зброї трохи модифікованої.

Танк Т-14 / Фото Defense Express

Так, в них є певні розробки у сфері авіації, коли ми кажемо про літаки-винищувачі 5-го покоління. Це гарна зброя, можна сказати для глобального ринку. Але, крім цього, є низка ракет, в тому числі й високоточних, які були напрацьовані в середині 2000-их і сьогодні використовуються.

Їх дуже мало, обмежена кількість. 90% арсеналу російської армії – це арсенали Радянського Союзу. Вони всі застарілі, але їх багато. Тому ці всі понти росіян: "Армати", "Посейдон" – це все виключно елементи гібридної війни.

Ми ж з вами неодноразово про це говорили. Дивіться, Росія продавала не стільки спроможність свою військову. Вони просто самі в це повірили, а скільки страху перед цією спроможністю Росії. Тобто страх перед російською армією. Вони для того робили ПВК "Вагнер" та інші, які приїжджали до Сирії і на відео відрізали голову місцевим, аби показати, які вони безжалісні, що їм все одно на гуманістичну складову сучасної цивілізації. Ці люди є основою російської армії.

По-друге, вони постійно розказували, що мають "Циркони", "Армати" і світ повинен їх боятися. Дійсно, світ боявся Росії, тому був паритет, мовляв, Росія буде щось казати, ми будемо з нею сперечатися, але будемо її боятися. В якийсь момент, вони самі повірили, що в них настільки потужна армія і такий надсучасний ВПК, що вони можуть зайти будь-куди і просто усіх там "виносити в одну калітку".

От вони прийшли в Україну, яка, будьмо відверті, не мілітарна держава. На жаль, так була побудована структура нашого виробництва, що ми теж більше говорили протягом 30 років, ніж формували сучасне виробництво, зокрема і військово-промисловий комплекс.

Я не буду казати про причини, думаю що після війни ми сядемо і проаналізуємо, чому так сталося. Чому за 30 років ми не побудували надсучасні, як Південна Корея, Гонконг, чи Сингапур, хоча б галузеві анклави, аби можна було конкурувати на глобальному ринку, наприклад, на ринку сучасної військової техніки.

Росіяни зайшли сюди, в нас було недостатньо ефективної контрзброї. У нас також була радянська зброя, яка дозволила втримати перший натиск, а сьогодні ми з партнерами виходимо практично на концепцію стовідсоткового переоснащення армії на стандарти НАТО.

Що з'ясувалося? З'ясувалося, що немає ніякої надпотужної російської армії, немає ніякої потужної російської зброї. З'ясувалося, що в усього цього "аналагав нєт" справді немає аналогів, бо це нікому не потрібно. Просто його багато. На це в нас є ефективні засоби протидії під назвою натівська зброя – артилерія, РСЗВ, HIMARS, танки зараз будуть, потім ми перейдемо до ракет підвищеної дальності. Вони будуть спроможні цю не якість, а кількість знищувати. Тому ми достатньо спокійно маємо дивитись на всі ці істеричні розмови. Подивіться, в якій стилістиці розмовляє суб'єкт Соловйов. Це просто фантастичний матеріал для психіатричного дослідження.

Повернімося до подарунків. Це не просто 45 чи потім 100, потім 200, 300 танків, це набагато важливіше. Тому, що перелом остаточно стався. Ще є відгомін про ескалацію, але вже всі зрозуміли, що ніякої ескалації не буде, що вона вже є в повному обсязі. Вже є велика війна і треба все давати Україні, тут і зараз. Ми закінчимо цю еру сумнівів, що треба передати певні види зброї Україні.

Нарешті ми починаємо розуміти, що кожен етап війни – це конкретна математична формула, що потрібно для ефективної протидії на цьому етапі. Це чиста математика. І сьогодні всі це вже розуміють, що потрібно передавати і не варто звертати увагу на російські наративи. Її практично припинили боятися.

Танки – це пряма заявка, що ера страху перед ескалацією закінчилась. Тепер буде ера насичення України всім необхідним, щоб дійти до фіналу в тій війні. Адже, наприклад, щодо ядерної зброї ядерний клуб чітко зафіксував, включно з Китаєм та Індією, що Росії, м'яко кажучи, не буде дозволено використовувати цей вид зброї. Бо це означає обнулити цивілізацію в цілому, включно з Китаєм та Індією.

Україна на будь-якому етапі війни матиме необхідні інструменти. Єдина проблема сьогодні, про яку ми можемо говорити, – це логістика постачань та логістика навчання. Ми маємо організувати цей процес конвеєрно і максимально пришвидшити. І здивувати ще раз наших партнерів, що ми можемо це суттєво прискорити.

Не знаю, що остаточно вплинуло на пана Шольца. Чи то аргументи від Президента України Володимира Зеленського, чи то більша рішучість партнерів. Адже вже і Польща, і США сказали про те, що поділяться танками. Чи від того, що в нього вже почало рябіти в очах від нашого леопардового флешмобу у соціальних мережах, але щось таки точно вплинуло.

Щодо цієї захопливої математики, ми чули приблизну цифру 300 – 400 танків, які нам необхідні, чи не рахували ви приблизно, на яку цифру ми виходимо зараз? Бо Німеччина надає 14, Польща – 14, Нідерланди сказали, що можуть дати 18, Норвегія – до 8. Кожна країна пообіцяла нам умовну кількість танків.​

Не бачу сенсу нам це обговорювати як конкретну цифру сьогодні. Адже зараз уже йдуть інтенсивні переговори на рівні виконавців: скільки на якому етапі нам чого потрібно. Офіційно публічно заявлено про 100 – 120 танків, але нам зараз необхідно 350 – 400 для формування конкретних танково-штурмових бригад, я думаю, що ми на цю цифру і вийдемо. Питання зараз лише в часі.

Ми хочемо все максимально зробити так, аби отримати їх якомога швидше. Тому що є певні потреби, наприклад, на кінець зими чи скоріше на середину весни, враховуючи погодні умови, потрібно, щоб у нас вже були конкретні підготовлені танкові бригади.

Михайло Подоляк / Фото ОП

Вчора після того, як пан Шольц сказав, що танки будуть, він обережно натякнув, щоб на винищувачі ми не чекали, а ми сказали, мовляв, побачим, побачим.

Сьогодні представник Головного управління розвідки Вадим Скібіцький каже про те, що нам і ракети великої дальності потрібні були б, бо ми розуміємо, що кожного дня зволікання наших партнерів ворог накопичує все більше мобілізованих сил на українських кордонах. Відповідно логістику і свої склади він розміщає далі, за 80 – 120 кілометрів від лінії фронту, щоб ми туди не могли дістати. Тому про ракети більшої дальності варто говорити не просто сьогодні, а ще й вчора вони мали би бути у нас.

Ми говорили вчора, і говоримо сьогодні, і будемо говорити завтра, і отримаємо ракети підвищеної дальності обов'язково. Бо це абсолютно логічне розуміння війни.

Є одна особливість – ми набагато швидше реагуємо на те, що відбувається, ми набагато глибше у війні і набагато глибше розуміємо що, як і коли. Ми набагато емоційніше її сприймаємо, адже платимо життям наших людей. Вони про техніку, а ми про людей. Це трохи інші діалогові вікна. Ми коли просимо про передачу танків чи ракет підвищеної дальності, говоримо про людей, а вони саме про ракети і танки. Їм складно перебудуватись, бо світ не жив в такій інтенсивній війні.

Він емоційно не розуміє, коли ми говоримо про потребу 400 танків, ми говоримо про тисячі своїх людей, яких ми хочемо вберегти від смерті. Вони поки не готові розмовляти в такій тональності, але, я думаю, що ми потроху до цього дійдемо.

Ракети нам дійсно потрібні, бо вони одночасно будуть вирішувати три завдання. Перше – знищувати військові спроможності російської армії, склади, які перебувають далі.

Я хочу ще раз офіційно заявити, що:

1. Україна категорично не завдає удари по російській території. Тому завдавати ударів ми будемо винятково по військовій інфраструктурі на окупованих територіях.
2. Ці ракети дозволяють суттєво зменшити втрати серед наших солдатів.
3. Ці ракети дозволяють зберегти матеріальні цінності – танки Leopard, які нам передадуть, бо російській армії не буде чим їх знищувати.

Ставлення Німеччини до Росії

Перейду до пана Шольца. На мій погляд, ми маємо справедливо ставитися до Німеччини. Вони проробили колосальну роботу – над собою перш за все. Німеччина – це була країна, яка адвокатувала Росію в Європі. Тобто вони говорили про те, що Росію треба втягнути на європейські ринки, зробити партнером.

Я розумію помилковість цієї стратегії, але вони виходили з того, якщо втягнуть Росію в Європу, в бізнес Європи, інтегрують в економіку, але не тільки в сировинну, але й в інші види, – то Росія буде зацікавлена убезпечити Європу не те що від масштабних, а локальних конфліктів.

Ми з Вами розуміємо природу Росії, як такої. Для Росії немає економіки – є надприбутки для того, щоб купити яхту. Але економіки, як інструменту впливу, не існує. Для них існує інструмент впливу під назвою: "війна", "політичне вбивство", "втручання", "пропагандистка робота". Вони люблять оцей принцип "розділяй та володарюй", який побудований на насиллі, бо це природа російської державності.

Насилля – це їх єдиний шанс існувати, тому що таким чином вони контролюють свій внутрішній простір. Вони людям говорять: "Дивіться, ви живете в багнюці, але у вас є велич Росії. Ви можете прийти сказати, що росіянин й вас усі будуть боятися". Вони це продають, як концепцію стримування внутрішнього протиріччя.

Шольц / Фото Depositphotos​

На цьому фоні Німеччина, особливо пан Шольц, я бачу, як він еволюційно змінювався. Не так швидко, як нам би з Вами хотілося, але давайте це розділяти, бо ми набагато швидші в цьому історичному часі. Кожна нація, кожна держава в історичні періоди буває різної швидкості, тобто рішення приймає чи повільно, чи швидко. Ми приймаємо надшвидко, тому що розуміємо цей час краще за багатьох. Ми юна цивілізація, ми юна державність, тому можемо бути "потягом Європи". Пояснити, що за все треба платити ціну, якщо хочеш меншу ціну, то маєш приймати рішення набагато швидше.

Але Шольц еволюціював. Вони розуміють, що це була помилка. Оця концепція втягнути Росію. Це була помилка взагалі мати партнерські відносини з Росією. Це була помилка робити їх партнерами у своїх бізнесах. Давати можливість створювати компанії разом з німецькими партнерами.

Сьогодні вони пробують спокутувати цю помилку й відновити дійсно правильні інформаційні наративи в Європі, що безпека може бути тільки без Росії й тільки при Росії, яка буде суттєво послаблена. Вони це зроблять.

Сьогодні ми маємо абсолютно коректну поведінку Німеччини з точки зору передачі всього необхідного. Тут я повернуся до вашої тези, що Шольц казав "винищувачі ні-ні-ні". От "ні-ні-ні", перекладаючи з німецької, означає "та-та-та", тільки через певний час.

Я дивлюся, що компанія-виробник американських винищувачів F-16 каже, що готова постачати літаки в європейські країни. Кажуть, зрозуміло, що ще рішення немає, але вони вже нарощують виробництво літаків. Ми також пам'ятаємо, що перед тим, як пан Шольц сказав про готовність ділитися танками, компанія, яка виробляє ці танки, сказала "ми можемо, якщо що, то можемо трішки поділитися". Можемо це сприймати, як сигнал "ні, але пізніше"?

Ви знаєте, це, як в житті. Коли вмієш читати життя, коли розумієш послідовність того, що буде відбуватися, то можеш прогнозувати, бо це об'єктивні процеси. Ти не можеш прогнозувати, як Нострадамус, бо це нонсенс. Проте, якщо ти розумієш життя, причини й наслідки певних рішень й дій, ти точно очікуєш це.

Ми ж не перший раз вже розмовляємо й чітко фіксували, що ми отримаємо ЗРК Patriot – й отримали, ми отримаємо артилерію 155 – й отримали, HIMARS отримали, сьогодні ще танки отримали…

F-16 / Фото General Dynamics F-16 Fighting Falcon

Сьогодні вже починають на різних майданчиках обговорювати F-16 чи будь-які інші авіаціні засоби, які потрібні Україні. Це вже дорога до отримання. Коли люди починають це активно обговорювати, вони розуміють, що це вже перший крок до дій, як таких. Ми з вами ці літаки отримаємо обов'язково. Так само, як обов'язково отримаємо ракети підвищеної дальності, тому що це є обов'язковий елемент війни.

Світ не зацікавлений в затягуванні конфлікту. Світ категорично не зацікавлений у виграші Росії. Світ категорично не зацікавлений, щоб Росія залишилася в такому політичному статусі й форматі, як сьогодні. Світ не зацікавлений, щоб Путін не був на лаві підсудних.

Крім того, світ розуміє, як би ти щось не говорив, резолюції, очікування, якщо ти будеш сидіти на березі, то труп твого ворога не пропливе по річці. Треба дати зброю, щоб той, хто зверху, забезпечив можливість по течії пливти певним політичним трупам. Саме тому цю зброю нам дадуть.

Питання для нас трагічне, тому що щодня, враховуючи інтенсивність війни на Донецькому та Луганському напрямках, кожен день – це ціна крові українських військовослужбовців.

Я вчора побачила перелік й от ми розташовуємось десь по центру цього переліку, якщо згадувати все, про що ми за ці 11 місяців говорили. "Українці не воюватимуть з Росією", "протримаються не більше ніж місяць", "Javelin та Stinger ніяк не вплинуть на хід війни", "вам ніхто не допоможе", "відступаємо з Києва не тому, що отримали, а тому що це жест доброї волі", "у вас не буде 155-мілімітрових гаубиць", "ви нічого не зробите Чорноморському флоту", "ніхто не відмовиться від російського газу", "вам не дадуть сучасні РСЗВ HIMARS", "ви не звільните Харківську область", "вам ніколи не дадуть сучасне ППО", "Європа замерзне без Росії", "ви ніколи не звільните Херсон, бо ми його приєднали", "Україна замерзне взимку без електрики", "ніхто не дасть Leopard та Abrams".

Й от ми якраз по середині цього списку, а далі вже йде, що "ніхто не дасть F-16 та ATACMS". Тоді йде повернення Півдня та Донбасу, потім Крим й відповідно доходимо до моменту, коли Росія розвалиться.

Ви зараз ідеально підкреслили, що слово "Росія" це синонім слова "брехня", "незнання" та "програш". Це як було й в Другій світовій війні, це просто кількість. На жаль, це величезна країна з величезним обсягом ресурсу. Не технологій, як таких, не сучасних виробництв, а природного ресурсу. А також величезна кількість населення, яке не має певних речовин в голові. Тобто нам не пощастило, що сусід має таку кількість людей, яких "не жалко утилизировать".

Вони це все мають, що означає – вони не розуміють сучасний світ. Вони абсолютно не прогнозують наслідки своїх дій. Вони абсолютно не знають, що таке Україна й що таке Європа. Вони просто перебувають в ілюзії, яку самі побудували. Вони 20 років витрачали кошти на те, щоб довести "бійтесь нас". У них тільки одне "бійтеся", бо ми будемо вас вбивати. Вони це продавали. Вони в це повірили.

Таким чином Україна сьогодні доводить й вже довела. Все, що ви перерахували, це ж бачать не тільки українці, це ж бачать й інші країни. Вони так само роблять табличку й кажуть "дивіться, все, що завжди говорить Росія – немає жодного сенсу, це завжди брехня. Це все фейк".

Саме тому країна-фейк в такому вигляді точно існувати не буде. Тому що історично, який сенс в існуванні країни-фейку. От скажіть мені, я задаю собі питання "А який сенс в існуванні країни Північна Корея?". Враховуючи, що один народ побудував 2 різні типи країни – Північна та Південна Корея. Сенс існування для людства Південної Кореї зрозумілий – це технології, це демократія. А який сенс країни, яка закрилася від всіх, періодично змушена їсти "ліпьошку з трави" й щось там розповідати, що вони у фіналі Чемпіонату світу по футболу 11:0 виграли в Бразилії. Немає сенсу, вони не генерують доданої вартості людству, не вкладають гроші в технологічні напрацювання.

Так само і Росія. Так, є низка культурних здобутків. Література певна, музика – класична перш за все, але, це не та ціна, за яку можна купити людство і право вбивати інших людей.

Не можеш покласти том Пушкіна чи фоліант Толстого і сказати: "Оце дає нам право прийти в іншу країну і вирізати там дітей". Це неспівставно. І думаю, що людство це розуміє.

Все, що ви перераховуєте, говорить про те, що тієї Росії, яка мала ще острівці інтелектуального продукту, вже не існує. Індульгенції за рахунок того, що якісь автори в російські історії – Рєпіни, Айвазовські, поети "Срібної епохи" – це не привід сьогодні дивитися на Росію як на країну, з якою треба розмовляти.

Мені видається, що сьогодні головне… Просто не всі готові, крім України. Може ще готові країни Східної Європи, але не всі готові зрозуміти: якщо ми хочемо жити не просто в безпечному світі, не просто жити за правилами, якщо ми хочемо навіть Росії зробити "адалженіє", – ми маємо знищити їх політичну інфраструктуру.

Маю на увазі не перейти на територію Росії і щось там атакувати. Ні. В цьому немає сенсу. Бо ця архітектура політична буде знищена, коли ми завдамо поразки на окупованих територіях України. Коли вони тут програють. Ми прийдемо до кордонів 1991 року. І цього буде достатньо, щоб країна, яка лякає, назавжди зникла. Може, на її місці буде якась інша країна. І певно через якийсь час вона знову ж буде лякати. Історично склалося, що завжди є держави-монстри, які виконують функцію показати, як не треба жити.

От Росія в історії людства постійно періодично найяскравіше показувала світу, як не треба жити, якими не треба бути, які цінності мають зникати.