Поразка наближається: чому росіяни посилено готують Крим до оборони і навіщо мінують пляжі

Зрозуміло, що просто так окупанти віддавати території ані Запорізької, ані Херсонської областей не будуть. Хоча б тому, що у їх свідомості ці землі, як і загалом вся Україна, дійсно сприймаються як ті, що "належать Росії". Однак, судячи з усього, Путін вірить у ЗСУ не менше, ніж народ України, тому у Москві дійсно готуються до ймовірної втрати контролю над так званим сухопутним коридором до Криму. Чому це так, читайте у матеріалі 24 Каналу.

Дивіться також Еволюція деградації: як Росія пересідає на стару техніку і чому мобілізовані горітимуть у Т-34

Перш за все про наміри російського керівництва не концентруватися на утриманні материкового Півдня свідчить те, що окупанти вже повним ходом складають списки колаборантів для евакуації на півострів. Крім того, про це красномовно говорять окопи у самому Криму.

Як росіяни будують лінію оборони АРК

Зрозуміло, що російські генерали, як і будь-які військові, мають виходити з найбільш песиместичних варіантів ходу війни, то ж посилення оборони півострова можна було б пояснити саме цим фактом. Мовляв, заради перестороги, щоб у випадку якогось неймовірного успіху захисників України десь на Херсонщині ЗСУ раптом не застрибнули у геть не захищений Крим. Тим не менше, від Армянська до Нової Каховки трохи більше 63 кілометрів, а від, наприклад, крайної точки на Харківщині до Бєлгорода – менше 30. Проте всі ці "засічні лінії" чомусь розташовують буквально впритул до кордону України з Росією.

Росія перетворює Крим на місце з посиленою обороною, хоча від фронту до півострова дуже далеко / Скриншот з Google maps

Тобто у здатність військ ЗСУ раптом висунутися кудись у бік Москви та подолати значні відстані на північному фронті російські генерали чомусь не дуже вірять, а у тому, що незабаром почнуться міські бої у Криму, вони просто впевнені.

Не будемо применшувати спроможностей наших оборонців, але Путіну та його оточенню варто було б поспілкуватися з мешканцями прикордонних селищ, до яких ледве не кожного дня приходять на чайок бійці "РДК". Втім, то їх країна, хай роблять там все, що захочуть, а от із Криму так чи інакше доведеться тікати. І тут зовсім не варто недооцінювати ворога, оскільки окупанти показують свою здатність легко віддавати життя заради збереження влади бункерним фюрером, та навіть не можуть цього усвідомити.

Оскільки ж загарбників багато, у них діють загороджувальні загони, а у Кремлі намагатимуться відтермінувати "жест доброї волі" ціною будь-якої кількості життів мобілізованих, жителів Донбасу та контрактних військових, легкої прогулянки для ЗСУ точно, на жаль, не буде. 

• На Запоріжжі та Херсонщині загарбники будують класичну оборону за радянською методологією: коли у першій лінії стоять максимально небоєздатні підрозділи, яких просто залишають помирати, у другій – більш підготовлені війська із якоюсь бронетехнікою.
• Подальший ешелон оборони складається вже з танкових підрозділів, які, згідно із задумкою, мають не відбивати атаки ворога, а навпаки йти в атаку.
• І лише за всіма цими військами стоять насправді елітні угруповання. Їх повинні закидувати туди, де танковий кулак досягне якихось успіхів.

Ця концепція оборони була розроблена ще у 50-х роках та фактично не зазнала змін. Ці догми вбирали у свої голови і штабні російські полковники, і фанерні генерали, і навіть молоді лейтенанти з капітанами. Зокрема й через радянський образ мислення, централізованість та нездатність офіцерів нижньої ланки приймати тактичні рішення російська армія й зазнає одну невдачу за іншою. Однак залишається при цьому небезпечною через величезну кількість особового складу та готовність командування покласти його хоч весь. Крім того, навіть те, що росіяни називають снарядним голодом, залишає за ними значну перевагу у кількості снарядів, а застаріла техніка все одно являє собою загрозу для наших бійців.

Тим не менше, за приблизно таким принципом утворення кількох ліній оборони росіяни намагаються й будувати інженерні споруди у Криму. Згідно з супутниковими знімками, які опублікувало видання The Washington Post, окупанти значно прискорили підготовку до відбиття атак на півострові.

Окупанти використовують рельєфи місцевості як додаткові можливості посилити оборону, везуть бетонні надовби та й взагалі безперебійно наймають будь-кого для риття окопів.

Лінії оборони росіян на півдні Криму / Фото Maxar

При чому оборонні споруди з'являються не лише на півдні АРК, а взагалі повсюди, навіть на березі моря. Так, ледве не по всьому периметру Криму російські військові риють траншеї та окопи й навіть заздалегідь тягнуть на узбережжя артилерію.

Російські оборонні споруди у селі Витіне біля Євпаторії / Фото Maxar

Той факт, що ворожі генерали так вірять у морський десант з боку України, має неабияк тішити все наше командування. Особливо з урахуванням того, що Росія зі своєю "другою армією світу" й "непереможним Чорноморським флотом" змогла лише поскидати пару загонів смертників у море під Одесою і не наважилася наближати свої БДК до міста.

Втім питання, наскільки гарно росіяни готуються до оборони та чи заважатиме це українським військам деокуповувати півострів, є не просто риторичним, але й недоцільним. Адже зрозуміло, що кожен зайвий окоп, який набиватимуть солдатами, робитиме операцію зі звільнення кожного міста значно важчою.

Інша справа – якої якості оборонні споруди будують для російських солдатів. Так, за даними джерел 24 Каналу в українських спецслужбах, собівартість одного бетонного ДЗОТа, який замовляють на заводах для потреб міноборони Росії, – 38 тисяч рублів. При цьому в бухгалтерських документах цінник на саме ці споруди вказаний зовсім інший – 380 тисяч. Тобто місцеві "посадовці" та саме ж керівництво армії на будівництво лінії оборони Криму витрачають лише десяту частину від виділених мільярдів. То ж хай потім російські мобілізовані не дивуються тому, що фортифікації можна прошити наскрізь з автомата Калашникова.

Ба більше, усі постачальники генераторів, які працюють на окупованому півострові, дуже скаржаться на величезну кількість офіцерів, які буцімто купують у них обладнання, але через кілька днів повертають назад. Як виявляється, окупанти і тут займаються махінаціями: закуповують все необхідне для обладнання траншей, показують керівництву фотографії та чеки, але потім повертають товар до магазинів. Так що у час, коли росіянам доведеться випробовувати на міцність свої лінії оборони, ймовірно, їх очікує багато сюрпризів.

Росіяни дуже хочуть сторгуватися

Зрозуміло, що у генштабі країни-бензоколонки цілком адекватно оцінюють свої шанси на утримання Криму військовим шляхом, і розуміють, що у разі прориву ЗСУ до Джанкоя, наші військові будуть зосереджені зовсім не на лобових атаках окупантів, а на відрізанні АРК від сполучення з Росією. А от без підвезення боєкомплекту та харчування всі солдати у заздалегідь виритих окопах провоюють не так щоб і довго.

До теми Може статися вже скоро: у Зеленського назвали найбільш імовірний спосіб звільнення Криму

То ж зовсім не просто так Путін благає всіх своїх партнерів хоч якось вмовити Україну на проведення переговорів. Звісно, із подальшим визнанням окупації Криму. Спостерігати за тим, як бункерний дід перед своїм провалом намагається вчепитися за шматок землі та ще й ставити якісь умови, достатньо кумедно. Тим паче, коли кремлівського диктатора із закликами віддати Росії півострів підтримують не лідери рівня Сі Цзіньпіна, а президент Бразилії чи син очільника Уганди.

Однак сам факт того, як із кожним днем російська пропаганда все більше підігріває питання мирних перемовин, свідчить про зростання невпевненості Путіна у своєму війську. Особливо з урахуванням того, що російські генерали маніакально вчепилися у Бахмут та Авдіївку, стягуючи туди ті резерви, які мали б задіювати для оборони чи атаки на інших ділянках фронту.

Востаннє намагалися так щось захопити росіяни майже рік тому, коли штурмували Сєвєродонецьк із Лисичанськом. А закінчилося це тим, що на Харківщині замість класичних трьох ліній оборони у них залишилася одна і та перша – зі "смертниками". Від втрати всього, що завоювали на Лугащині ціною десятків тисяч життів, окупантів врятували лише мобілізація й закидування гарячого напрямку "гарматним м'ясом". Оскільки ж повторення таких "подвигів", що демонструють шалені провали військового керівництва росіян, Путін не хоче, він і намагається максималізувати "дипломатичний тиск" зі всіх боків, шантажувати застосуванням ядерної зброї, а також робити вигляд, що Крим перетворився у неприступну фортецю. Аби тільки Сили оборони Неньки не приступили до його деокупації.

Вибуховий сезон забезпечено

Зрозуміло, що ніхто з цивільних та не причетних до оборони України осіб не може знати, де й коли наші війська наноситимуть головний удар по ворогу, і які населені пункти планують звільнити ЗСУ під час весінньо-літньої кампанії. Тим не менше, із повною впевненістю можна казати про те, що туристичний сезон у 2023 році буде неймовірним. І зовсім не через вечірки на честь звільнення півострова, на це не варто сподіватися.

Просто є відчуття, що бажаючих поїхати до Криму аби полежати на перекопаному пляжі, буде значно менше, ніж навіть у 2022 році, коли з економічної точки зору сезон був повністю провальним. До того ж військове командування, що відповідає за оборону півострова, вже розпорядилося вщент замінувати морське узбережжя. Тому нема ніяких сумнівів, що навіть якщо ЗСУ не перейдуть Чонгар, а займатимуться розм'ягшенням російської оборони, цьогоріч у Криму попідривається на російських мінах чимало відпочивальників. Звісно, окупанти звинувачуватимуть у цьому Україну, та ніколи не визнаватимуть замінування цивільних пляжів без офіційної заборони купатися, але після кількох смертельних випадків півострів може лишитися туристів раз і назавжди, а це означатиме чергове погіршення життя місцевих жителів, адже так чи інакше, за рахунок відпочивальників у Криму багато хто мав змогу виживати.

Погіршить відсутність сезону ще й загальна занедбаність колись прекрасних міст, бо Кремль дотації "на розвиток" півострова суттєво скоротив, а забезпечити себе навіть на 40% від потреб окупована автономна республіка ніяк не може. Відповідно, чим менше буде туристів, тим менше коштів надійде у місцевий бюджет у вигляді податків, то ж погана ситуація лише посилиться.

А от наскільки мотивуватиме росіян витратити шалені гроші на відпочинок у затишному готелі постійна бавовна, можна лише здогадуватись. Якщо взагалі на момент початку сезону міст через Керч існуватиме як надводний об'єкт, і "шановні гості Криму" взагалі зможуть туди дістатися.

Раніше "Бавовна" у Феодосії: ЗМІ заявляють про поранених військових та пошкодження комплексу С-300

То ж якби Путін не надував щоки та не розповідав про "перемоги у війні з НАТО", його постать в усьому світі вже давно асоціюють з Іді Аміном. Третім президентом Уганди, чия повна посада називалася "Його Світлість Довічний Президент, Фельдмаршал Аль-Хаджі Доктор Іді Амін, VC, DSO, MC, Володар усіх звірів на землі та риб у морі, Завойовник Британської Імперії в Африці загалом та в Уганді зокрема".

Так от той божевільний диктатор також повбивав величезну кількість людей, а під час чергового нападу шизофренії оголосив війну США. Наступного дня, коли американці на бій не з'явилися, Іді Амін заявив, що блискуче переміг.

Не менш безглуздо виглядає й Путін, який вигадує байки про наявність американських військ в Україні, обіцяє росіянам захоплення нових територій, однак на повному серйозі готується боронити Крим і не дуже вірить в успіх такого задуму. А на те, що заради можливості заявити про "блискучу оборонну операцію" загинуть десятки тисяч росіян, царку відверто наплювати.