Цейлонська революція: чому Шрі-Ланку накрила найгірша криза за пів століття

12 липня 2022, 11:28
Читать новость на русском

Шрі-Ланка переживає найгіршу економічно-політичну кризу з моменту здобуття незалежності в 1948 році. Далі читайте в ексклюзивному блозі для сайту 24 каналу.

Буремні реалії 2022-го

Населення відчуває нестачу продовольства, палива, товарів першої необхідності та медикаментів. Зростання інфляції за різними оцінками склало 25 – 30%, а обсяг зовнішнього боргу досяг 50 мільярдів доларів.

Радимо Яка українська зброя покладе на стіл для перемовин тушку росії

Частково в тому, що відбувається, винна пандемія, яка викликала скорочення світової торгівлі та виробництва. Що особливо важливо у випадку Шрі-Ланки, постраждав туристичний сектор, прибутки від якого скоротилися вп'ятеро.

Українська криза додала проблем. Ціни на продовольство та енергоносії залишаються високими, що призвело до тринадцятигодинних блекаутів та введення обмежень на придбання палива: у величезних чергах за ним уже загинули люди. Постійне відключення електроенергії може призвести до зниження врожайності на плантаціях острова, знаменитого своїм чаєм. Рішення уряду заборонити імпорт хімічних добрив минулого року, яке пізніше скасували, все ж таки серйозно вдарило по сільськогосподарському сектору країни, і стало причиною зниження обсягів урожаю рису.

Клан Раджапакса: шлях до влади

Розстановка сил на політичній арені, що склалася до початку 2022 року, виглядала таким чином: Готабая Раджапакса, колишній військовий, обраний на посаду президента у 2019 році (одночасно обіймаючи посаду міністра оборони) править країною в тандемі зі своїм братом-прем'єром Махендрою (Махіндою), який також свого часу обіймав посаду президента. Махінда є лідером партії Народний фронт Шрі-Ланки (SLPP). При цьому ще три члени сім'ї – Чамаль Раджапакс, Безіл Раджапакс і Намаль Раджапакс – обіймали посади міністра іригації, міністра фінансів, міністра молоді та спорту відповідно.

Клан Раджапакса почав сходження до влади понад пів століття тому, але зміцнився на олімпі ланкійської політики лише після 2005 року, завдяки заповзятливості та відвазі братів Махінди та Готабаї Раджапакса, які відзначились у Четвертій іламській війні проти угруповання "Тигри звільнення Таміл-Іламу" (ТЗТІ). Через п'ятнадцять років родина Раджапакса контролює значну частину фінансових потоків та міцно тримає в руках владу у панівній партії.

Опозиція звинувачує її в авторитарному стилі правління, корупції та нездатності вивести країну з економічної кризи, що вибухнула після закінчення громадянської війни у ​​2009 році. Однак представників клану Раджапакса не можна назвати єдиними винуватцями кризи, яка виникла в країні.

Цунамі негараздів ланкійської економіки

Довгий час ланкійська економіка вважалася найрозвиненішою та найстійкішою серед південноазіатських сусідів. Зараз її ВВП за ПКС на душу населення дорівнює 12 тисяч доларів – за цим показником Шрі-Ланка випереджає всі країни регіону; аграрний сектор займає 8% ВВП, промисловість – 26%, а сфера послуг – приблизно 70%; 100% населення здобули принаймні середню повну освіту; очікувана тривалість життя при народженні становить 77 років тощо.

Однак узятий керівництвом країни курс на розвиток третинного сектора в цілому та туризму зокрема зумовив особливу вразливість економіки в кризових ситуаціях – чи то громадянська війна, чи боротьба з сепаратизмом "Тигрів звільнення Таміл-Іламу" (ТЗТІ), чи кардинальні зміни традиційних виробничих ланцюжків та пов'язаних з ними послуг, викликані пандемією коронавірусу.

Крім того, характерною рисою ланкійської економіки став "подвійний дефіцит" (twin deficit) – феномен, який є збігом у русі дефіциту урядового бюджету та дефіциту платіжного балансу. Протягом тривалого часу зовнішні запозичення були єдиним найбільшим джерелом фінансування минулих боргів, що мало серйозні наслідки загальної макроекономічної стабільності.

Цікаве Війна росії проти України: кремль готовий до крайніх заходів

Оскільки керівництво країни після закінчення громадянської війни почало орієнтуватися на розвиток внутрішнього ринку замість підтримки експортоорієнтованих галузей, у країні не вистачало іноземної валюти для виконання зобов'язань щодо обслуговування зовнішнього боргу. Уряди, що змінювали один одного, протягом тривалого періоду були змушені брати нові позики для обслуговування раніше взятих на додаток до дефіциту бюджету, який щорічно збільшувався.

У результаті країна опинилася у порочному колі формування великого бюджетного дефіциту та несприятливої ​​динаміки підвищення боргових зобов'язань. Шрі-Ланка зверталася і до регіональних, і глобальних партнерів, а також до міжнародних організацій. І хоча найчастіше звучать повідомлення про підтримку з боку Індії та КНР, отримані від них кошти становлять лише п'яту частину зовнішнього боргу країни – більшість належить приватним власникам облігацій на міжнародних кредитних ринках.

Основною проблемою Шрі-Ланки є величезний зовнішній борг та хронічний брак валютних резервів. Влада Шрі-Ланки охоче позичала кошти у Китаю, який давав гроші в борг під невеликий відсоток, не звертаючи уваги на характер панівного режиму. Будучи не в змозі розплатитися з боргами, ланкійський уряд віддав у 2017 році в оренду китайцям на 99 років порт Хамбантота. Ця поступка разом із передачею Китаю контракту на реконструкцію порту Коломбо вартістю 1,4 мільярда доларів викликала стурбованість Індії, яка вважала острівну державу сферою свого безпосереднього впливу.

Однак не зовсім справедливо звинувачувати Китай у створенні "боргової пастки": найбільш обтяжливими для Шрі-Ланки стали не китайські позики, а виплати з міжнародних суверенних облігацій приватним компаніям. Для погашення боргу влада запустила друкарський верстат, що призвело до збільшення грошової маси на 42% за півроку. В результаті уряду довелося підвищити відсоткові ставки, накласти обмеження на імпорт та девальвувати місцеву рупію.

Зростання зобов'язань супроводжувалося недалекоглядними діями влади, такими, як, наприклад, згадані обмеження на імпорт хімічних добрив, а ще до початку пандемії знижено податки. Нестача товарів та іноземної валюти змусила уряд направити кошти на підтримку імпорту, розпочати переговори з основними кредиторами та розпочати розробку програми реструктуризації боргу.

Революція

Хаотичні протести проти підвищення цін на пальне та продукти харчування перетворилися у квітні на масовий рух проти влади та проти клану Раджапакса. Спалено резиденції прем'єр-міністра та деяких депутатів, відсторонено від посади голову Центрального банку, на вулицю виведено війська та бронетехніку, проти демонстрантів застосовувалися сльозогінний газ та водомети. Але вимоги протестувальників залишалися незмінними: вихід із економічної кризи та відставка президента.

Протестні настрої вдалося почасти пом'якшити масовими відставками в уряді. Свої пости залишили в тому числі три брати чинного президента – прем'єр-міністр, а також міністри фінансів та іригації. Новим прем'єром проголосили Раніла Вікрамасінгхе – авторитетну людину, ветерана ланкійської політики, яка посіла прем'єрське крісло вп'яте.

Формально він належить опозиції, але має дуже тісні зв'язки з Раджапаксом, тому його призначення не задовольнило опозицію та його лідера Саджита Премадаса, голову другої найбільшої партії у парламенті "Сила об'єднаного народу" (SJB). Він заявив, що його партія не буде частиною перехідного уряду за президента Готабаї Раджапакса.

Додаткові поступки, на які пішла сім'я, зокрема розширення функцій парламенту, внесення до конституції змін, що обмежує повноваження президента, лише частково послабили протестний рух. Основної вимоги народу – відставки президента – не виконали.

Важливе путіну доведеться йти на поклон: коли це станеться

При цьому Раджапакса мало що могли зробити: вирішення проблем залежить від багатьох зовнішніх факторів. Необхідно домовитися про реструктуризацію боргу та отримати підтримку великих гравців та фінансових організацій. Проблема в тому, що на основні країни-кредитори припадає лише 1/5 зовнішнього боргу, більша його частина – запозичення на фінансовому ринку.

Індія вже заявила про готовність виділити фінансову допомогу в розмірі 2 мільярдів доларів. З Китаєм, основним кредитором, переговори складніші. Незважаючи на те, що Пекін готовий надати валютний своп у розмірі 1,5 мільярда доларів, він не хоче йти на додатковий ризик, а багато зобов'язань прив'язані до конкретних інфраструктурних проєктів.

Протестувальники досягли бажаних цілей: відставка президента. 9 липня, коли Готабая Раджапакса втік із країни, відбулася по суті революція: ланкійцям вдалося змістити авторитарний клан. Подальший розвиток політичної ситуації в країні залежатиме від комплексу факторів, враховуючи характер внутрішньополітичної боротьби та здатність створити уряд національної згоди. Наразі відкрилося "вікно можливостей" для опозиції проявити себе, опозиційні партії вже домовилися сформувати загальнопартійний тимчасовий уряд. Проте існує ризик того, що новий уряд виправдає свою назву – тимчасову.

Інтрига зберігається до кінця

Як тепер Шрі-Ланці вийти із кризи? Для початку знайти фінансову підтримку (яку, до речі, готова забезпечити Індія), знайти джерело відносно дешевих енергоресурсів. До речі, саме з цієї причини Готабая Раджапакса провів телефонні переговори з президентом росії володимиром путіним.

Щодо 51 мільярду доларів зовнішнього боргу, то в найближчому майбутньому цю проблему вирішити неможливо. До того ж, не варто вважати, що Раджапакса назавжди канули в лету. Так, зараз сім'я сприймається в ланкійському суспільстві як персоніфіковане зло та люди, які особисто відповідають за економічну кризу. Однак, якщо новий тимчасовий уряд виявиться неефективним, є ймовірність того, що Раджапакса вдасться повернути ситуацію на свою користь.

Крім цього, Раджапакса як і раніше зберігають вплив у Південній провінції, перш за все в округах Хамбантота і Матара. Там – їхнє родове гніздо, оточене лояльною клієнтелою та численними сім'ями з числа місцевих еліт, пов'язаних з Раджапакса узами спорідненості та особистої відданості.

По-друге, Раджапакса, незважаючи на всі протести, досить популярні як у власній партії SLPP, так і серед сингальського населення загалом, а сингали становлять більшість населення. Не в останню чергу це пов'язано з тим, що Раджапакса вдалося завершити багаторічну кровопролитну громадянську війну. Залишається спостерігати за подальшим розвитком ситуації.

Якщо ви бачите у наших новинах прізвища та імена з малої букви, це не помилка, а позиція редакції щодо дій держав-терористів й окремих людей, які підтримали повномасштабне вторгнення в Україну.

Актуальне – в Узбекистані почалися масові протести: дивіться відео