Кумівство і родинні зв'язки: як судді стрімко будують "успішну" кар'єру
Судді нерідко просуваються кар'єрними сходами за допомогою зв'язків та схем. Про це неодноразово згадувала Громадська рада доброчесності у своїх висновках щодо доброчесності суддів.
Наприклад, вочевидь, завдячують своїй кар'єрі родинним зв'язкам судді Верховного Суду Сергій Могила та Наталія Блажівська. У цьому списку також суддя й членкиня Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська, судді Господарського суду Києва Вікторія Джарти та Інна Отрош.
Читайте також Оціночне судження чи образа: судді хочуть карати тих, хто висловлює власну думку
Янукович призначив Отрош суддею у віці лише 26 років
Віктор Янукович призначив Інну Отрош суддею, коли їй було всього 26 років. Тоді мінімальний вік для цієї посади був 25. Та дуже сумнівно, що на цей час вона мала достатній стаж. У її трудовій книжці був запис про роботу в університеті, та Генеральна прокуратура пізніше виявила, що це не відповідає дійсності.
Ба більше, прокурори встановили, що службові особи Вищої кваліфікаційної комісії суддів втручались в комп'ютерну систему для того, щоб збільшити необхідний бал Отрош, аби вона могла стати суддею. Та навіть накручування балу було недостатньо для призначення в столичний суд.
Тому Інну Отрош спочатку призначили в Господарський суд Луганської області. А потім з рекордною швидкістю, всього 3 місяці, за "сімейними обставинами" перевели до Господарського суду Києва. Таке переведення було незаконним, адже суддя мала б пройти конкурс на нову посаду.
Але його навіть не оголошували. Інших кандидатів не було. Така схема – переведення для обходу конкурсу – в той час використовувалась для призначення й інших осіб, які набрали надто мало балів під час добору. Тож можна сміливо припустити, що вакантне місце з самого початку чекало саме на Отрош.
На думку членів ГРД, просуванню кар'єри та призначенню Отрош суддею сприяли зв'язки її матері у судовій системі. Інна Отрош-старша з 2010 до 2014 року працювала у Вищій раді юстиції та була головою Печерського районного суду Києва.
Інна Отрош-старша / Фото з сайту Sudivstvo.info
До того цей суд очолювала Ніна Фадєєва, яка пізніше брала участь в ухваленні рішень щодо переведення Отрош-молодшої до столиці. Суддя ж вважає, що такі висновки є результатом бурхливої фантазії членів ГРД. Та навести доказів проходження конкурсу чи достатнього стажу не може.
ВРП рекомендувала президенту призначити Отрош суддею довічно
Але це не стурбувало членів Вищої ради правосуддя. 31 серпня вони одноголосно рекомендували президенту призначити Отрош суддею довічно. При цьому теж порушуючи процедуру призначення.
Можливість призначення суддів з негативним висновком ГРД мала б спочатку розглянути Вища кваліфкомісія суддів повним складом. Проте ВККС розпустили у 2019 році, а Отрош та ще більше ніж 100 суддів не пройшли цієї процедури.
Радимо прочитати До кінця року ВККС запрацює, – інтерв'ю з Веніславським про судову реформу та істерику Росії
За відсутності ВККС, Вища рада правосуддя може вносити подання про призначення на посаду судді, повноваження якого припинилися у зв'язку з закінченням терміну, але лише якщо до цього ВККС визнала суддю таким, що відповідає займаній посаді.
Втім щодо Отрош такого рішення не було прийнято, по її справі була оголошена перерва. Самим членам ВРП також загрожує звільнення. Адже невдовзі має запрацювати Етична комісія, яка оцінить кожного з членів на доброчесність. На що ми в Фундації DEJURE з нетерпінням чекаємо.
Премію "НЕ.Честь тижня"
Суддю втретє обрали головою Печерського суду, порушуючи закон
Закон чітко врегульовує не лише призначення та переведення суддів, а й те, як довго вони можуть займати певні адміністративні посади. Наприклад, головою суду можна бути всього 2 терміни поспіль. Та деякі судді, очевидно, чхати хотіли на законодавство і залишаються на цих посадах довше.
У лютому 2020 року суддю Руслана Козлова втретє обрали головою Печерського районного суду Києва. Хоча другий термін його повноважень мав закінчитись лише 31 березня.
Руслан Козлов / Фото Bihus.Info
Юрист Роман Маселко надіслав запит до суду, щоб з'ясувати, чому Козлов та судді порушують законодавство. Просив надати йому електронну копію рішення та протоколу Зборів суддів, на якому Козлова призначили головою втретє та низку інших документів.
Та в Печерському райсуді сказали, що запитувана "інформація є конфіденційною і службовою", і відмовились надавати пояснення.
Закон "Про доступ до публічної інформації" визначає, що службовою може бути та інформація, яка перебуває у внутрішньовідомчій службовій кореспонденції, як-от доповідні записки, рекомендації, пов'язана з діяльністю розпорядника та передує прийняттю остаточного рішення.
Тому запитувані документи не можуть вважатись службовою інформацією в розумінні цього закону, бо рішення щодо обрання голови суду вже прийняте, а протокол зборів суддів не є внутрішньовідомчою службовою кореспонденцією.
Тож Маселко вирішив звернутись за захистом до суду. Не тільки, щоб отримати необхідні документи, а й показати Печерському суду, що не можна просто так взяти і незаконно приховати публічну інформацію. Хоча судова практика в цих питаннях доволі однозначна, оскаржити незаконну відмову так легко не вдалось.
Не дивно, враховуючи, що скаргу розглядала суддя ОАСК Тетяна Скочок. В апеляційному суді у задоволенні позову Маселка теж відмовили. Тому справа дійшла до Верховного Суду.
Цікаво 5 – 6 тисяч доларів, – Веніславський сказав, яку "пенсію" отримують судді Верховного Суду
В кінці серпня судді Єресько, Соколов та Загороднюк зобов'язали Печерський райсуд надати запитувану копію протоколу зборів суддів про переобрання Руслана Козлова на посаду голови цього суду. Вони встановили, що запитувана інформація не була службовою.
Ба більше, Печерський суд не обґрунтував свою відмову належним чином. Він просто назвав запитувану інформацію службовою, не пояснивши, чому було прийнято таке рішення.
Судді Верховного Суду наголосили, що інформація не може бути зарахована до службової автоматично. Для цього органу потрібно було провести трискладовий тест – відповісти на такі питання:
- чи обмежується доступ на підставі закону для захисту інтересів, наприклад, національної безпеки чи підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
- чи може розголошення інформації завдати істотної шкоди цим інтересам;
- чи шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Якщо державний орган, в якого ви запитуєте інформацію, не проводить такого тесту та не обґрунтовує наявність підстав для відмови – то така відмова є незаконною. Тож ви можете сміло звертатись за захистом своїх прав до суду.
В українських судах є судді, які поважають та захищають ваші права на доступ до публічної інформації. Наприклад, судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Людмила Єресько, Володимир Соколов, Андрій Загороднюк. За що ми вручаємо їм премію "Честь тижня".Лауреатів премії та антипремії обирає громадська організація Фундація DEJURE, яка бореться за очищення суддів від недоброчесних суддів.