Хто на думку суддів має право на захист честі, гідності і ділової репутації – читайте далі у блозі. Також мовитиметься про те, якими є межі допустимої критики публічних діячів.
Цікаво Забрати ліцензію у "НАШ": чому важливо наводити в країні лад через суди, а не РНБО
Шокін та Соболєв
Наприклад, судді Верховного Суду Євген Синельников, Олена Білоконь, Наталія Сакара, Сергій Хопта та Владислав Шипович вважають, що "публічна особа, державний службовець повинні бути готовими до підвищеного рівня критики, прискіпливої уваги і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю".
З огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб, межа допустимої критики щодо них є вищою, ніж до пересічних громадян.
У серпні 2021 року вони розглядали справу експрокурора Віктора Шокіна до екснардепа Єгора Соболєва. Вдалося захистити право Соболєва публічно критикувати діяльність колишнього генпрокурора.
Чому Шокін образився
У 2018 році Соболєв в ефірі каналу ZIK назвав Шокіна корумпованим. Той образився та просив спростувати недостовірну інформацію щодо нього.
Шокін образився на слова Соболєва / Колаж 24 каналу
Тоді ж суд першої інстанції вирішив, що Соболєв виклав свої суб'єктивні оціночні судження, особистий погляд на роботу Шокіна на посаді генпрокурора, надав їй критичної оцінки. Водночас оціночні судження, до яких відноситься й публічна критика, спростуванню не підлягають.
Проте судді Київського апеляційного суду це рішення скасували. Вони вирішили, що називати людину корумпованою можна тільки тоді, коли є обвинувальний вирок суду або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення.
Оскільки Шокін до відповідальності за вчинення корупційних злочинів чи правопорушень не притягувався – то він не корумпований. На думку суддів апеляційного суду, це факт, а тому Соболєв мав спростувати сказане.
Таке рішення на думку активіста було ударом не лише по ньому, а в цілому по свободі слова. Тому він і звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Що сказали у Верховному Суді
Судді Синельников, Білоконь, Сакара, Хопта та Шипович з апеляційним судом не погодились. На їхню думку, Соболєв висловлював свою оцінку щодо ефективності роботи Шокіна та його наступника на посаді генерального прокурора України. Він не робив жодних заяв про вчинення ними будь-яких конкретних правопорушень, зокрема й корупційних.
Варто прочитати Суддя Верховного Суду Гусак подав у відставку, ще кілька планують, – ЗМІ
"Характер та контекст, у якому були зроблені спірні вислови, посада позивача періоду діяльності на якій стосувалися ці вислови, свідчать про їх оціночний характер", – зазначили судді.
У Верховному Суді наголосили, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою. Також те, чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених фактичних обставин справи.
Устінова та Шевцов
Проте, на жаль, не всі судді дотримуються такого підходу. Деякі не вміють чи не хочуть відрізняти оціночні судження від фактів. Про це наступна історія.
В березні 2020 року народна депутатка від партії "Голос" Олександра Устінова зробила пост у фейсбуці. У ньому сказала, що заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції Євген Шевцов не достойний мати звання офіцера.
Шевцов подав до суду на Устінову / Колаж 24 каналу
Що цьому передувало
Напередодні були образи в бік Устінової, які з'явились на сторінці, що нібито належить Шевцову. На сторінці в цій же соціальній мережі Устінову названо образливими та непристойними фразами, які мені не комфортно повторювати.
Вгадаєте, хто із них звернувся за позовом про захист честі, гідності і ділової репутації? Ні, не Устінова.
Шевцов заявив, що хтось невідомий створив у фейсбуці фейкову сторінку з його ім'ям та фотографією. Свою ж він нібито видалив ще у 2019 році. А 7 березня 2020 року цей "хтось" написав про Устінову образливий допис.
Після цього Устінова на своїй сторінці поширила, додавши скріни, інформацію про те, що він образливими словами так "привітав" її з 8 березня. І цим завдала йому суттєвої моральної шкоди, принизила, та навіть підірвала довіру до органу в якому він працює – Нацполіції.
Як і в попередній історії, високопосадовець Нацполіції мав би бути готовий до публічної критики. Водночас суддя мала б відхилити позов, оскільки висловлювання Устінової, що Шевцов недостойний звання офіцера, було оціночним судженням.
Рішення суду
Та суддя Печерського райсуду міста Києва Світлана Волкова, яка розглядала справу, задовольнила позов. Вона зобов'язала народну депутатку спростувати інформацію, видалити допис та ще й відшкодувати йому понад 42 тисячі гривень моральної шкоди.
Як суддя обґрунтувала своє рішення? Спочатку вона написала, що критика не може ґрунтуватись на негативних фактах. На думку судді, українських посадовців публічно можна тільки хвалити, а критика з боку Устінової була негативною і мала серйозний психотравмувальний ефект на Шевцова.
Суддя передумала
Однак потім суддя, мабуть, передумала. Бо далі написала, що це була не критика, а фактичні дані, та ще й не достовірні. Зазначила, що немає в матеріалах доказів негативної поведінки поліцейського. Значить він хороша людина і по-іншому казати не можна.
Дарма, що поліцейський фігурує в низці журналістських розслідувань, а походження статків його дружини, м'яко кажучи, сумнівні. І судді байдуже, чи писав він щось принизливе в сторону Устінової.
Зверніть увагу Суд арештував квартиру депутатки Устінової за "образу поліцейського"
Суддя взагалі не взялась з'ясувати, чи належить йому сторінка в соцмережі з образливим постом. Якби суддя встановила, що сторінка Шевцову не належить – то шкоду йому міг компенсувати той, хто, образивши Устінову, завдав шкоду його репутації. Бо це не публічна критика, а саме такі грубі і жорстокі образи народних депутаток від імені поліцейських завдають шкоди репутації поліцейського та органу, в якому він досі працює.
Та компенсацію моральної шкоди суддя поклала саме на Устінову та ЗМІ, які поширювали її пост. На підставі рішення Волкової на квартиру народної депутатки наклали арешт, а машину оголосили в розшук.
Річ у тім, що депутатка не встигла оскаржити рішення вчасно, бо їй його просто не вручили. Сподіваємось, що вона зможе якнайшвидше оскаржити його в апеляційному суді, який уже поновив строк на оскарження, а поліцейський та суддя таки понесуть відповідальність за обмеження свободи слова та підрив довіри до органів державної влади.
До речі, ця суддя відзначилась тим, що раніше випустила на волю беркутівця, підозрюваного у розстрілах 39 активістів Майдану. Щодо неї також було відкрито кримінальне провадження за статтею про постановлення завідомо неправосудного рішення.
Лауреатів Премії та Антипремії "Честь тижня" і "НЕ.Честь тижня" обирає громадська організація Фундація DEJURE, яка бореться за очищення судів від недоброчесних суддів.