"Будинок-монстр" поки не зноситимуть: судові війни довкола забудови на Подолі

22 березня 2020, 18:30
Читать новость на русском

Чинне закондавство забороняє будувати в історичному центрі Києва будинки вище 8 поверхів, проте забудовники "монстра на Подолі" збудували 12. Суддя Вадим Босий, який кілька років розглядав цю справу, зобов'язав знести зайві 4 поверхи. Звісно, захисники культурної спадщини цьому рішенню дуже раділи, але недовго. Адже забудовник та власники квартир на "зайвих" поверхах подали апеляцію.

Вони заявили, що їх справу взагалі не мали розглядати в Господарському суді. Представник забудовника стверджував, що справа є цивільною, адже до спору залучені фізичні особи – власники квартир

Детальніше про рішення Господарського суду Забудовник повинен знести 4 поверхи скандального "будинку-монстра" в Києві

А от один із власників стверджував, що це взагалі адміністративна справа, бо в ньому бере участь суб'єкт владних повноважень – Київрада. Будь-який суддя, розглядаючи справу одним із перших питань вирішує питання юрисдикції – чи має повноваження суд розглядати саме цю справу.

Дивіться повний випуск відеоблогу "Честь і НЕчесть тижня" Ірини Шиби:

Так, спори звичайних людей між собою розглядають загальні суди, спори з державними органами щодо питань публічно-правового характеру – адміністративні, а спори щодо здійснення господарської діяльності – господарські.

Суддя Босий прийшов до висновку, що спір у справі виник між Київрадою, як власником земельної ділянки, та ТОВ "Пателі Лізинг", яка здійснила самочинне будівництво на цій земельній ділянці. Тобто пов'язаний зі здійсненням господарської діяльності обома сторонами.

Тож спір правомірно був переданий та розглядався Господарським судом Києва. Проте судді Північного апеляційного господарського суду Олександра Агрикова, Антоніна Мальченко та Михайло Чорногуз вирішили, що це справа не господарської, а адміністративної юрисдикції.


Суддя, які отримали премію "НЕчесть тижня"

Розібратись у складності відносин та суті справи судді змогли всього за 37 хвилин у нарадчій кімнаті. Хоча в першій інстанції справу розглядали майже 5 років. Крім того, вони зняли заборону на введення будинку в експлуатацію.

Так судді спробували поховати справу про демонтаж незаконних поверхів "будинку-монстра" на Подолі. Представники Київради так легко не здались.

Вони вирішили оскаржити рішення про закриття справи до ВСУ та повернути справу до апеляційного господарського суду на справжній розгляд по суті. І звернули увагу суду на численні рішення Великої палати, за якими такого роду спори все ж відносяться до господарської юрисдикції.

Читайте також У Сумах чоловік захистив жінку від зґвалтування, але сам потрапив до суду

Скаргу Київради розглянули судді Касаційного господарського суду Олексій Случ та Тетяна Дроботова під головуванням Юрія Чумака. Вони погодились із аргументами скаржника та прийняли скаргу до розгляду.


Судді, які отримали премію "Честь тижня"

Крім того, вони зупинили виконання постанови Північного апеляційного господарського суду до закінчення розгляду спору. Тож поки будинок не вводитимуть в експлуатацію, хоча і не зноситимуть.

Тож премію "НЕчесть тижня" отримують судді Північного апеляційного суду Олександра Агрикова, Антоніна Мальченко та Михайло Чорногуз, які скасували рішення про демонтаж незаконно збудованих поверхів в будинку-монстрі на Подолі. Премію "Честь тижня" отримують судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Юрій Чумак та Олексій Случ за те, що зупинили введення будівлі в експлуатацію.

Цікаво Суддя відмовилася обирати запобіжний захід мешканцю Нових Санжар: причина

Якби не це рішення, забудовник продовжили б продавати ще більше квартир та заселяти жильців. Після чого знесення незаконних поверхів практично неможливо було б здійснити.

Ми свідомо не вручаємо нагороду третій судді, яка розглядала касаційну справу Тетяні Дроботовій. Адже в минулому Громадська рада доброчесності прийняла висновок про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.