Не тільки пожежі: чому у Києві брудне повітря і де про це можна дізнатися
Якість повітря в столиці України з кожним роком погіршується. Які причини? Чому це небезпечно? Що треба робити, аби виправити ситуацію?
Три дні горіли сміттєзвалище і торфовище в Дарницькому районі Києва. Держспоживслужба звітувала про невелике перевищення рівня забруднення повітря. Хоча, за даними моніторингу SaveEcoBot, у кількох місцях столиці було зафіксовано "червоний" і "помаранчевий" рівні, жителі багатьох районів відчували запах гару, а дарничани скаржилися на те, що важко дихати.
Важко дихати: Дарницький район Києва накрило смогом через пожежу на сміттєзвалищі – відео
Вогнеборці врешті решт ліквідували займання – але легше дихати киянам не стало. Річ у тім, що навіть без пожеж повітря у Києві вже досить брудне. Причому ситуація стала стрімко погіршуватися останнім часом. Ось як мінялися середньорічні показники (PM 2.5 – наявність у повітрі зважених часток, дрібного пилу і аерозолю):
Забрудненість повітря у Києві
(одиниці – мг/м3 міліграм на кубометр)
- 2017 – 9,8 (хороший показник)
- 2018 – 13,8 (помірний показник)
- 2019 – 16,6 (ще у межах помірного…)
Але в 2020-му середньорічній показник точно буде ще більшим. Бо у квітні Київ майже тиждень встановлював антирекорди по забрудненню повітря, з великим відривом посідаючи перше місце у світі! Тоді, нагадаємо, столицю України огорнув дим від лісових пожеж у Житомирській області та Чорнобильській зоні. Було зафіксовано перевищення денних норм забруднення AQI (загальний індекс) майже у 5 разів. Так, 19 квітня рівень сягнув позначки 255 (!), що відповідає класифікації "дуже шкідливо для здоров'я".
Найбільша проблема – транспорт
Втім, як уже зазначалося вище, пожежі, хоч і дуже шкідлива річ, але загалом – не вони головні забруднювачі київського повітря.
80% забруднень – це, в першу чергу, автотранспорт, а далі вже – ТЕЦ і промислові підприємства, – сказав у коментарі 24 каналу директор "Київського еколого-культурного центру" Володимир Борейко. – Проблему конкретного сміттєзвалища на Дарниці можна вирішити шляхом його ліквідації. Торфовище можна перетворити в болото, відкривши канали і заливши водою, – це я вже давно пропонував. І воно не горітиме щороку, як це трапляється нині…
А от транспорт – це масштабна проблема, яка потребує комплексного вирішення. У Києві, на жаль, останнім часом практично нічого не робиться. За 7 років не відкрито жодної станції метро. А кожна станція – це суттєве розвантаження вуличних магістралей. Також влада столиці обіцяла віддати пріоритет електричному транспорту – трамваям і тролейбусам. Але в місті, як і раніше, домінують автобуси. Ну і зовсім сумна ситуація з вантажівками і дизельними авто, яких неприпустимо багато на вулицях Києва.
Про те, що у столиці критично велика кількість машин з низьким рівнем фільтрації вихлопних газів, відомо вже давно. Це і старі авто, багато з яких "кіптять повітря" ще з радянських часів. І згадані "дизелі", які, згідно досліджень ICCT, у міських умовах викидають більше окису азоту, ніж навіть вантажівки. Але найболючішого удару Київ зазнав після того, як почали активно завозитися вживані автомобілі з Європи і США. У більшості своїй, вони вже не відповідали екологічним стандартам. А в Україні до того ж не отримували належного технічного обслуговування. Як наслідок, хороші друзі київських водіїв – "євробляхи" стали одночасно й ворогами киян.
В такій ситуації мали б наполегливіше діяти екоавтивісти, головне завдання яких, до речі – контролювати дії влади у галузі охорони довкілля та у разі необхідності – проводити екологічні акції. Для порівняння – на початку вересня вище згадані власники авто на єврономерах зібрали у Києві протест під стінами Верховної Ради. Близько двох тисяч "євробляхерів" вимагали… здешевити процес розмитнення автомобілів в Україні. Якщо влада піде на поступки, то старих авто на вулицях України стане ще більше. Чи буде відповідь екоактивістів? Велике питання.
До теми: Екологія – "жирна тема", на якій перед виборами заробляють політики і "екоактивісти", – експерт
Поки держава планує – громадяни роблять
Транспорт – найбільший забруднювач
Дуже важливу роль у боротьбі з брудним повітрям відіграє система моніторингу і оперативного сповіщення. В Україні, на жаль, тут серйозні проблеми.
Станції моніторингу якості повітря були встановлені в Україні, у тому числі – у Києві, ще в 1970-1980-х роках і з того часу практично не оновлювалися, – розповідає 24 каналу експертка з питань промислового забруднення Центру екологічних ініціатив "Екодія" Марина Ратушна. – На сьогодні проби повітря на станціях беруться 3-4 рази на добу, шість днів на тиждень – крім неділі і державних свят. Дані збираються, але побачити їх онлайн неможливо – нема такого сервісу.
Торік Кабмін ухвалив Постанову про деякі питання державного моніторингу в галузі охорони повітря. Цей документ регламентує новий порядок встановлення станцій, які, що дуже важливо, мають бути автоматизованими. Тобто забір вдбуватиметься постійно, а дані викладатимуться онлайн 24/7. Повідомлялося, що КМДА планує встановити до кінця цього року дві такі нові станції. До речі, вартість однієї – близько 15 мільйонів гривень.
Поки держава тільки створює свою сучасну систему моніторингу, небайдужі українці вже використовують нові технології для перевірки якості повітря та оприлюднення даних. Так, у Києві досить успішно працює система громадського моніторингу – столичні жителі встановлють у своїх квартирах (на вікні чи балконі) датчики пилу, які віддають інформацію онлайн у загальний доступ. І кожен бажаючий може побачити її в будь-який момент. Наприклад, у Telegram-ботах.
Це досить зручно, – відзначає Ратушна. – А крім того, датчики пилу фіксують і видають інформацію про так званий "дрібнодисперсний пил", який Всесвітня організація охорони здоров’я внесла до списку найнебезпечніших забруднювачів. Державні станції поки що такі аналізи не роблять…
Де дивитися дані про якість повітря?
Найзручніші сервіси – Telegram-боти. Тут ви можете знайти, зокрема, мапи регіонів чи окремих міст, точки моніторингу і оперативні дані.
SaveEcoBot видає інформацію про ступінь забруднення повітря не лише в Києві, але і в багатьох великих містах України. В систему входять одразу три громадські проєкти моніторингу повітря – EcoCity, AirPollution і SaveDnipro. Активісти збирають дані зі станцій і оприлюднюють їх. Роблять це так точно і оперативно, що на SaveEcoBot часто посилаються навіть держекоінспекції.
AqualityBot працює для киян і показує середнє значення забруднення повітря для міста. Процес відбувається автоматично, а дані оновлюються щогодини. Бот також має функцію повідомлень – якщо індекс забруднення підніметься вище позначки 101, то користувач отримає сигнал.
Сам індекс "взятий не зі стелі", а сформований за американським стандартом EPA, який передбачає чотири рівні:
- 0-50 – все ОК, можна гуляти і займатися спортом.
- 51-100 – ризик незначний, можна гуляти, бажано провітрювати приміщення.
- 101-150 – є ризик для здоров’я, не варто гуляти без нагальної потреби.
- більше 151 – небезпечно виходити на вулицю без захисної маски.
Також слідкувати за якістю повітря можна за допомогою додатку IQ Air, який можна встановити на Android та iPhone. Тут можна бачити індекс забрудненості в обраному вами місті, швидкість вітру, вологість та джерела даних. При натисканні на показник індексу додаток окремо відкриє розшифровку показників – таким чином можна розібратися в ситуації детальніше.
Чим небезпечне брудне повітря?
Брудне повітря – дуже підступний ворог, який вбиває поступово і непомітно. Навіть якщо людине не бачить смогу чи диму або не відчуває ніякого запаху – це не означає, що повітря чисте і не шкодить здоров’ю. Рівень забруднення часто можна визначити лише за допомогою якісного моніторингу чи після лабораторних досліджень.
Медики наполегливо повторюють, що брудне повітря може завдати непоправної шкоди здоров’ю людини, бо провокує і посилює розвиток цілого букету захворювань – від серцево-судинних і респіраторних до раку легенів. Крім того, гар і пил осідають на землю і забруднюють поля, городи і сади. Як наслідок, небезпечні речовини разом з їжею потрапляють в організм людини і викликають захворювання шлунково-кишкового тракту.
Найбільшу небезпеку брудне повітря представляє для людей старшого віку, вагітних і дітей, а також для осіб з хронічними респіраторними і серцево-судинними хворобами та з цукровим діабетом.
Зверніть увагу! Україна – зона екологічної катастрофи. Чому про це заговорили зараз?
Щоб зменшити вплив забрудненого повітря, треба:
- стежити за станом повітря і слідувати за рекомендаціями медиків
- зачиняти вікна і двері
- не виходити на вулицю без нагальної потреби
- мати під рукою необхідні ліки та бути на зв'язку зі своїм лікарем
Треба розуміти, що люди, в яких нема серйозних проблем зі здоров'ям, одразу не відчують негативного впливу брудного повітря. Але шкідливі елементи можуть накопичуватися в їхньому організмі й "вистрілити" пізніше. Тому універсальна порада всім без винятку: максимально уникайте забрудненого повітря!
Що робити киянам через забруднене повітря / Інфографіка 24 каналу