Кому та як дістається безкоштовна земля від держави

3 липня 2018, 07:00
Читать новость на русском

Безкоштовний сир лише у мишоловці, або чому суддям та прокурорам Конституція гарантує реалізацію земельних прав, а для простих українців – це російська рулетка. Топ новина у інформпросторі та у соцмережах – "несподівано" віднайдені активістами з "Центру протидії корупції" земельні володіння головного антикорупційного прокурора Назара Холодницького.

Власне, свої земельні багатства Холодницький справно декларує щороку, але світло на історію цих придбань активісти пролили лише зараз. Після скандалів із акваріумним прослуховуванням, почали спливати скелети в шафі керівника САП. Виявляється, Холодницький кілька років тому отримав землю від держави, безкоштовно. Тут велосипеда ніхто не вигадував. Просто написав заяву на отримання землі, просто дістав згоду, просто приватизував.

Читайте також: Уряд оголосив війну контрабандистам: чи "кришуватиме" митників поліція

Так само, напевно теж просто за збігом обставин, звертались по ділянки до державних органів мати Назара Івановича та його сестра Ганна. Усі спроби виявились успішними. Земля дісталася членам родини Холодницьких у Києво-Святошинському районі – селах Білогородка, Колонщина, Ходосівка. Ділянки видавалися у період з 2012 року по 2015-й рік.

Можливо, це також збіг, але ж біографія Назара Холодницького свідчить, що з 2009 року по 2014-і роки він працював у Києво-Святошинськиій прокуратурі прокурором. Власне сам Холодницький, відповідаючи на підозри активістіів у надто красномовних збігах та підозрах, що земля його родині виділялась за не зовсім прозорими схемами, відповідав лаконічно – скористався конституційним правом, яке є у кожного громадянина.

Читайте також: Легалізація "євроблях": плюси та мінуси скандального законопроекту

І він правий, такі права є у кожного. Ну от, наприклад, щодо предмету сьогоднішньої розмови – кожен із нас – і я, і ви один раз у житті можемо отримати безкоштовну землю від держави з правом подальшої приватизації – під будинок, під садівництво, під дачу, під гараж, для сільськогосподарських потреб. Для цього треба подати відповідні заяви та пакет документів до державних установ та чекати згоди.

Ділянки роздає Держгеокадастр або органи місцевого самоврядування. Звісно, охочих отримати землю, особливо у передмісті столиці – сотні тисяч, але як свідчить практика щастить реалізувати своє конституційне право – далеко не всім простим громадянам. А чомусь у списках таких щасливців опиняються знову ж таки судді, прокурори, чиновники, сбушники.

Історія земельних надбань Назара Холодницького, який просто вчасно скористався конституційним правом, ажніяк неоригінальна. Свого часу у Києві, особливо за каденції мерства Леоніда Черновецького, так само реалізовували свої так звані конституційні права депутати, чиновники, судді, силовики.

От, приміром, скандально відомий діамантовий прокурор Олександр Корнієць. Він-то користувався преференціями від держави, не соромлячись. Дві службові квартири від держави, які потім стали приватними. Ну, як-не-як сімя у прокурора велика – діти ростуть та народжуються, тож держава мала піклуватися про комфорт охоронця закону. Плюс до того, Київрада безоплатно виділилила Корнійцю земельну ділянку у Жулянах. Два роки тому, коли ми їздили туди на розвідку, на ній будувався готель. Отаке воно, конституційне право по-прокурорськи.


Олександр Корнієць

До речі, там же у Жулянах, по-сусідству за часів Черновецького земельні ділянки отримали Ганна Шабатура і Ольга Терещук – матір та дружина колишнього начальника міліції Києва Олександра Терещука. Облаштувавася там і скандально-відомий даішник Олександр Єршов. Ділянку отримала його дружина Оксана Єршова. Ну і список поважних сусідів нескінченний.

Схожа історія і з царськими маєтками на Дніпрі. Мова про елітну Конча-Заспу. Вона геть забудована до води. Відомо, що землі від держави у приватну власність там дісталися нардепу Хомутиннику, дружині Ярослава Дубневича . А як зухвало господарюють там ВІПи ми відзняли не одну програму - женуть геть навіть дитячий табір, який облаштовувався там щоліта. І цей рік – не виключення.

Ця схема, проста як двері, вічна, нездоланна. І теж, за законом жеж ж не докопаєшся. Подав громадянин заяву на отримання земельної ділянки – дістав згоду. Усе в рамках закону. Ще один цікавий та показовий кейс – земельні володіння так званого монарха Петропавлівської Борщагівки. Мова про незмінного вже понад 35 років сільського голову Олексія Кодебського.


Олексій Кодебський

Коли ми робили розслідування про земельні дерибани у столичному передмісті та незаконну забудову лісопаркової зони, сплив вражаючий факт. Майже цілий гектар лісу був виділений місцевими депутатами саме сільському голові під сіножаття. Потім слідувала низка операцій з купівлі-продажу та переоформлення цільового призначення. І на ділянці почав зростати величезний житловий комплекс, до законності якого в ДАБІ дотепер купа питань.

А починалося все з чого? З реалізації конституційного права, яке гарантоване кожному українцю. Тільки от пан Кодебський реалізував це право на себе та усіх своїх родичів по усіх статтях. Ми лишень дивуємось масштабам, зухвалості та жадібності тих, хто користується цією схемою. Днями в нашій програмі "Центр розслідувань України" ми розповідли як за класикою розпаювали курортні землі у Коблевому та на Кінбурській косі. У списках геть "нужденні" – силовики, прокурори, судді та чиновники.

А на питання нашого агента до депутата місцевої сільської ради – як вона опинилась у цьому списку і як голосувала за надання землі самій собі, дістав відповідь – має конституційне право. Десь ми це вже чули. Серед моїх близьких знайомих немає тих, кому отак просто дісталася земельна ділянка від держави. Серед моїх близких знайомих немає суддів та прокурорів.

Знаю лише тих, хто ділянки купував за тверду валюту, бо віри у державний безкоштовний сир нема. Його їдять лише ті, хто при владі. І неважливо якій – помаранчевій, біло-голубій чи тій, що обіцяла життя по-новому. Якби земля розподілялась по-чесному, а чиновники не підлаштовували закони виключно під ВІПів та потрібних людей, ми по-іншому сприймали б гарантовані нам Конституцією права.

У нас прекрасна Конституція, вона багато чого нам гарантує, але реалізовувати свої права вдається далеко не всім громадянам. Ми варті того, аби жити в іншій Україні, де закони не віртуальні, а втілюються у життя.