Марш захисників України: як вдалося організувати та уникнути політики

Почнемо за хронологією. 23 серпня 2019 року на День прапора ми другий рік поспіль провели Форум ветеранів та волонтерів. Форум – це такий майданчик де влада може поспілкуватися з ветеранами без посередників і почути зворотній зв’язок.

Читайте також: Росіяни махали рукою та посміхалися перед обстрілом: шокуючі спогади про Іловайську трагедію

З урахуванням того, що нова влада буде близькою до абсолютної, це було надзвичайно важливо зробити. Адже саме партія влади є найбільш невизначеною у своїх поглядах. І наша задача – затягнути їх якомога далі і безповоротніше на територію своїх цінностей.

Виборець Зеленського на Заході і на Сході України очікують від нього різного. Тому повістка його політсили частині з них не сподобається. Наша мета полягає у тому, щоби вона максимально сподобалася патріотичній частині суспільства, для яких незалежність, державний суверенітет та цінність існування Української держави є незаперечними.

Іншою метою було зберегти міністерство у справах ветеранів. Бо якщо б ми змогли переконати чинного президента відкрити ветеранський форум, то малоймовірно, що він би зміг уникнути цієї теми і ліквідувати Мінвет.

Взагалі то уся навколовоєнна громадськість є доволі непростою. Це клубок протирічь і старих конфліктів, несумісних поглядів і місцями зайвої принциповості у дрібницях. Власне кажучи через це політики стараються на цю територію не заходити.

Володимир Зеленський на Форумі ветеранів та волонтерів

Але Зеленський зайшов, зробив гарну промову, отримав оплески, переконав усіх що Мінвет буде збережено, лишив для виступів не останніх людей зі своєї команди, поспілкувався з людьми які його обступили і поїхав.

На форумі було іще багато важливих тем і заяв. Але саме те що цей виступ став чи не першим після травневого ай-форуму публічним виступом Зеленського не на своїй території – стало дуже серйозним жестом влади у бік ветеранів та волонтерів.

Марш захисників України

Наступного ж дня відбулися два заходи зі Святкування дня незалежності – офіційний і Марш захисників. Наш фонд "Повернись живим" зокрема допомагав інформаційно та збирав гроші на проведення останнього і відповідав за ефективність їх використання. А також брав невелику участь у організації переговорів організаторів з владою.

Думаю, що Марш удався бачили усі. Люди з усієї країни організувались і приїхали до Києва, одні щоб пройти, інші щоб їх підтримати. І ті, і ті щоб подякувати одне одному і зарядити одне одного оптимізмом. Марш зібрав стільки людей завдяки одному. Він був справжнім і на ньому ніхто не піарився.

Одним з ключових моментів, який об’єднали усіх і став головним аргументом до участі була домовленість, що на марші буде заборонена уся партійна символіка і політики, які на нього прийдуть, не матимуть права жодним чином себе виділяти з натовпу.

В результаті прийшла кількість людей, найбільша на моїй пам’яті з 1 грудня 2013 року. За різними оцінками у марші взяло участь щонайменше 50 тисяч людей.

І скажу чесно – це далеко не максимум. Річ у тім, що до останнього мені дзвонили люди і питали чи точно цей захід проходить без політиків, чи не буде на ньому політичних гасел, чи не спробує чиясь політсила знову поставити знак рівності між собою та Україною. Велика кількість людей не наважилась приїхати до Києва, через те що не була впевнена у тому, що організатори зможуть гарантувати безпеку та не дати слова політикам. Але їм вдалося.

Марш стався з двох причин:

Перша. Організатори змогли наважитися перехопити ініціативу у політиків. Повірити, що вони це зможуть, домовитись між собою, уникнути сварок і не розгубитися коли людей прийшло в рази більше, ніж можна було очікувати. Марш було організовано Рухом Ветеранів України – найбільшою та найпотужнішою ветеранською організацією не пов’язаною з політиками чи партіями.

Друга причина чому марш стався полягає у тому, що в нашій країні відсутній баланс політичних противаг, як скажімо в Америці. Політична система не має потрібної кількості запобіжників і тому цю роль уже давно взяв на себе народ. І коли нам сказали, що параду не буде, ми відповіли: "Ок, не буде. Але буде марш. І ми його проведемо уже без вас".

Український народ уже давно навчився захищати себе і свої цінності. І гуртуватися у разі чого. Насправді наші люди – це найсильніший запобіжник, з яким владі прийдеться рахуватись у будь-якому разі.

По-перше, я хочу подякувати владі, яка реально не заважали провести марш, представники Офісу Президента домовилися з організаторами по часу проведення, а поліція дала захист.

Найбільше я вдячний усім, хто прийшов на марш, ветеранам, волонтерам, людям з Києва та регіонів, які приїхали. І я точно знаю що там була і частина з вас, тих хто дивиться цю програму.

Марш захисників України

Особисто для мене найзворушливішим став момент, коли підійшов чоловік років 50 і сказав, що він приїхав на Марш з Донецька і, що нас там чекають і, що він дуже хоче пройти маршем там.

І коли я передивляюсь фотографії, то бачу непереможну націю, яка була від початку приречена на успіх і, яка уміє збиратися разом не лише з поганих приводів.

Читайте також: Подумати про тих, чиї серця зупинилися назавжди: чому важливо впровадити День пам'яті

І це усе не просто вселяє оптимізм. Це однозначно переконує мене у тому, що ми, як нація не просто відбулися, ми були приречені відбутися. І у нас неодмінно усе буде добре. Бо ми готові за це боротися.