Загроза скасування закону про "Очищення влади": активісти вийшли на мітинг (фото)
Під Конституційним судом пройшли протести на захист люстрації. Оскільки нині чиновники вирішують, чи є підстави для скасування закону "Про очищення влади", який був ухвалений після Революції Гідності.
Про це розповіла у прямому ефірі кореспондентка 24 каналу з місця події.
Актуально! Призначення Богдана главою АП порушує закон, – авторка проекту про люстрацію
Під Конституційним судом відбулося одразу дві акції протесту – на них вимагали від КСУ не скасовувати закон про люстрацію. Одна акція була організована громадськими активістами, а на іншу зібралися кілька партій, зокрема і фракція Петра Порошенка, хоча саме він і призначав частину суддів до Конституційного суду.
Громадські активісти вважають, що закон про люстрацію не можна скасовувати, бо немає на це підстав.
Очевидно, що вони давно готові приймати це рішення. Однак, у них немає на це причин, бо люстрація в Україні не порушує права людини, і це визнала Венеціанська комісія,
– сказала громадська діячка, кандидат у депутати від "Самопомочі" Олександра Дрік.
Джерела повідомляють, що до вечора 4 липня Конституційний суд може ухвалити рішення.
Активісти обклеїли обличчями депутатів, які подали скаргу щодо цього закону до Конституційного суду, сміттєві баки. А на плакатах було написано: "Скасувати люстрацію – зрадити Майдан", "Слуги Януковича мають бути звільнені", "В України два вороги: Путін і корупція", " Ні – реставрації режиму Януковича" тощо.
Як проходила акція на захист люстрації: фото 24 каналу
Закон "Про очищення влади" набув чинності 16 жовтня 2014 року. Він передбачає люстрацію чиновників, що обіймали певні посади під час режиму президента-втікача Віктора Януковича.
Що Верховному суду не сподобалося у законі про люстрацію
ВС сумнівається у конституційності положень Закону щодо заборони для певних осіб, щодо яких здійснюється люстрація, протягом 10 років обіймати посади. Мовиться про осіб, які у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року обіймали сукупно не менше ніж рік посади члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, голови Державної судової адміністрації України чи його першого заступника.
Також ВС оскаржив положення Закону про заборону обіймати посади для суддів, які приймали рішення проти учасників Євромайдану.