Борги та махінації чоловіка: Верховний Суд пояснив, коли дружина не відповідає за них
Верховний Суд ухвалив рішення, що статус шлюбу та спільно набуте майно не є підставою для солідарного відшкодування збитків за протиправні дії одного з подружжя. Платити компенсацію за упущену вигоду має виключно той із партнерів, чию вину та безпосередню участь у правопорушенні доведено в суді.
Чому шлюб не робить борги спільними
Факт перебування у шлюбі чи спільний статус майна не є підставою для того, щоб один із подружжя відповідав за борги чи махінації іншого. Для покладення солідарної відповідальності позивачі мають чітко довести, що шкоду заподіяно спільними діями чи бездіяльністю обох партнерів. Про це йдеться в рішенні Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду.
Приводом для спору стала тривала майнова проблема. Чоловік за допомогою підробленого договору 13 років незаконно мав у власності будівлю магазину та заробляв на її оренді. Але справжні власники довели його провину в суді та скасували незаконну реєстрацію.
Прагнучи врятувати статки від стягнення упущеної вигоди, зловмисник одразу переписав належне йому нерухоме майно на дружину та сина за договорами дарування.
Апеляційна інстанція вирішила стягнути збитки з обох членів подружжя солідарно, адже спірний магазин приносив дохід у родинний бюджет. Проте Верховний Суд скасував це рішення щодо дружини, підтвердивши, що відповідати за збитки має лише безпосередній порушник.
Для стягнення упущеної вигоди – тобто доходів, які людина гарантовано отримала б, якби її майно не відібрали незаконно – необхідно довести повний склад цивільного правопорушення. Йдеться про протиправну поведінку, вину, збитки та причинний зв'язок між діями конкретної людини й шкодою.
Судді підкреслили, що навіть обізнаність дружини про справи чоловіка чи спільне користування прибутком не свідчать про її участь у злочині. Якщо вона не брала участі в підробці документів та не мала спільного умислу на заподіяння шкоди, то підстав стягувати з неї гроші немає.
Водночас спроба сховати нерухомість від компенсації потерпілим виявилася марною. Суд визнав договори дарування майна на користь близьких родичів недійсними як фраудаторні правочини – такі, що вчинені недобросовісно з метою ухилення від виконання зобов'язань.
Нагадаємо, раніше судова практика встановила, що солідарна відповідальність подружжя настає за зобов'язаннями, укладеними в інтересах сім'ї. При чому вона дійсна навіть після розірвання шлюбу.
Тобто майно, набуте у шлюбі, може стати об'єктом стягнення, якщо кредитний договір укладено для використання на сімейні потреби.