Воїн приїхав до ТЦК за сином і побив поліцейського: чи відправили його до в'язниці

У Звягелі військовий сильно вдарив поліцейського

Конфлікт виник після того, як син військового зателефонував батьку та повідомив, що його схопили службовці ТЦК. Чоловік приїхав до підрозділу, аби захистити сина. Він побачив, як його вивели з машини й повели до центру, а працівники поліції перешкоджали спілкуванню батька та сина. Про це йдеться в матеріалах справи №285/6411/25, пише "Судово-юридична газета".

Дивіться також Штраф та позбавлення волі: які наслідки ігнорування повістки від ТЦК 

У якийсь момент між чоловіком та поліціянтом виник конфлікт. Військовий був дуже розгніваний, тож, розумівши, що перед ним стоїть поліцейський, вдарив службовця в обличчя головою, а потім рукою. Після нападу батька мобілізованого хлопця зупинили інші правоохоронці.

Потерпілий отримав синець біля носа та очей, травму кісток носа, крововилив та садно слизової оболонки верхньої губи та пошкодження зуба. Експерти такі травми визнали легкими тілесними ушкодженнями.

На суді чоловік розумів, що вчинив протиправні дії, але діяв так через емоції. Крім того, обвинувачуваному тоді не хотіли повідомляти місце, куди його сина направляють служити, що викликало ще більше гніву.

Нападник визнав цивільний позов проти себе частково й готовий відшкодувати 30 тисяч гривень.

Прокурор заявляв про необхідність розгляду справи без дослідження доказів, а лише маючи дані та інформацією про особу потерпілого. Представник військового й він сам дали на це добровільну та усвідомлену згоду.

Як розповів обвинувачуваний, частково він вже переказав потерпілому 15 тисяч гривень, але гроші йому за якихось причин не дійшли. Проте чоловік щиро розкаявся й погодився з тим, що вчинив напад на поліціянта.

Потерпілий теж прокоментував подію, заявивши, що сина військового затримали як порушника військового обліку. На момент нападу він перебував у ТЦК.

Крім того, поліцейський розповів, що вже пережив операцію через перелом носа та в цей час перебував на лікарняному за власний рахунок. Тому він особисто зацікавлений в отриманні моральної шкоди.

Що вирішив суд?

Суд взяв до уваги розкаяння чоловіка й усі обставини справи. Через те що всі учасники погодилися про висновок суду без дослідження доказів, вони були позбавлені права оскаржувати в апеляції обставини, які не були предметом спору. 

Крім того, було встановлено, що провина нападника щодо побиття поліцейського дійсно була й він добровільно її визнає. Дії військового кваліфікували як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень під час виконання службових обов'язків. Прокурор вимагав позбавити чоловіка волі на 5 років і звільнити його на підставі іспитового строку тривалістю три роки.

Суд врахував бажання чоловіка відшкодувати витрати потерпілому поліціянту та його власне критичне ставлення до вчиненого. Злочин чоловіка віднесли до нетяжких, а також встановили, що він раніше не судимий, визнав свою вину, не вживає заборонені речовини, служить в армії, має бойові поранення й позитивну характеристику за місцем проходження служби.

Важливо, що потерпілий не наполягав на суворому покаранні для нападника, тому суд міг ухвалювати рішення про моральну компенсацію, а не позбавлення волі.

Враховуючи те, що покарання повинні мати на меті передусім виправлення особи, суд вирішив, що у цій справі не потрібна ізоляція чоловіка від суспільства. Тому за цей злочин йому присудили іспитовий строк на один рік.

Як показала справа про напад на поліцейського, навіть сильні емоції та сімейні обставини не звільняють від відповідальності за насильство. Водночас суд під час призначення покарання враховує не лише тяжкість злочину, а й особу обвинуваченого, його каяття, попередню поведінку, а тому в окремих випадках може обрати легше покарання.

В Україні можуть карати за образи військових

У Верховній Раді зареєстрували кілька законопроєктів, які пропонують посилити відповідальність за образи, приниження та погрози на адресу військовослужбовців. 

Одні ініціативи передбачають адміністративні покарання, зокрема штрафи та арешт до 15 діб, а інші пропонують кримінальну відповідальність, залежно від тяжкості порушення. 

Водночас профільні експерти та парламентський комітет висловили застереження щодо доцільності такої криміналізації, зазначивши, що захист честі й гідності вже забезпечується чинним законодавством. Остаточне рішення щодо законопроєктів Верховна Рада ще не ухвалила.