Їх часто можна почути в Україні: 11 прізвищ, які мають польське походження
- Багато українських прізвищ мають польське походження, часто зустрічаються в регіонах, що колись були під владою Речі Посполитої.
- Польські прізвища часто закінчуються на -чук, -ук, -ак, -юк, -ський або -цький; приклади – Гаврилюк, Левчук, Галицький, Вишневський.
У сучасному світі багато українських родин можуть похизуватися прізвищами польського походження. Ці родові імена доволі легко розпізнати, адже вони мають відповідні суфікси.
Найчастіше прізвища польського походження можна почути на тих територіях, які колись були під владою Речі Посполитої. Про це детальніше – розповідає LifeStyle24 з посиланням на книгу "Сучасні українські прізвища" мовознавця Юліана Редька.
Цікаво 14 українських прізвищ, які вказують на грецьке походження: перевірте своє у списку
Добірка українських прізвищ польського походження
У регіонах України, які раніше належали Речі Посполитій, можна зустріти прізвища, що мають закінчення: -чук, -ук, -ак та -юк. Що цікаво, вони походять від імен, які діти отримували під час обряду хрещення. Серед таких прізвищ:
- Гаврилюк – 30971 власник.
- Левчук – 10680 представників.
- Василюк – 6111 носіїв.
- Погребняк – 5910 власників.
- Попільнюк – 49 представників.
- Ткачук – 45009 носіїв.
Переважна більшість польських родових імен мають закінчення -ський або -цький. У давнину такі прізвища давали лише представникам еліти та аристократії. Втім, з часом ці родові імена поширилися серед народу. До таких прізвищ належать:
- Галицький – 1972 носії.
- Вишневський – 3679 власників.
- Ковалевський – 2384 представників.
- Валевський – 124 носії.
- Потоцький – 966 власників.
Які ознаки вказують на зросійщені прізвища
Одним із поширених способів зросійщення було додавання або заміна закінчень. Наприклад, прізвище Бондар набувало форми Бондарь або Бондарьов, а Різник перетворювали на Рєзнік чи Рєзніков.
Також частими були випадки, коли в родових іменах літеру "х" замінювали на "ф", тож Хоменко ставав Фоменком. Водночас іноді з прізвища вилучали український суфікс, натомість додаючи типовий для російської мови: "-ов", "-ін", "-ой". Так, Пономарів перетворювався на Пономарьов, Роговець – на Роговцеву, а Донець – на Донцова.